Мої спогади про дитинство тісно пов’язані з піснями рідного краю. Напевно, варто нагадати, що аж до 1965 року в українських села не було електрики чи, точніше, її «виробляли» власними силами — завдяки «списаним» тракторним двигунам, що крутили динамо-машину. Отож навіть звичайнісінька лампочка Ілліча горіла у хатах колгоспників буквально по кілька годин на добу. Причому в будинках, розташованих вже за кілька кілометрів від «електроджерела», світло ледь жевріло, а розповіді про телевізори і побутові холодильники сільським «будівникам комунізму» видавались якоюсь фантастикою. 

Відтоді, як з’явилася чарівна програма Photoshop, без якої не уявляють роботи сучасні фотографи, кількість підроблених зображень, що потрапляють в Інтернет, різко зросла. Достеменно невідомо, що є мотивацією для створення таких підробок, — чи то бешкетництво, чи то бажання виокремитися або ввести когось в оману, проте багато користувачів сприймають результати таких підробок за чисту монету. 

У мене як приватного підприємця працює вагітна. Але вже місяць, як вона прогулює роботу, медичних довідок про те, що була у лікарні, не приносить. Розумію, що в такому стані буває по-всякому, і якби вона справді ходила в медичний заклад, то я б і слова не сказав. А її в робочий час неодноразово бачили то в магазині, то в кафе з подругами. Тобто вона справді прогулює. Роботу, яку вона повинна виконувати, мені доводиться перекладати на інших і доплачувати їм за це. У декретну відпустку ця жінка піде лише через чотири місяці. Знаю, що вагітних за законом не можна звільнити, але ж саме для таких випадків повинні бути винятки. Якщо так, то як мені краще вчинити?

В. МОРДОВЕЦЬ, м. Вінниця

Хочу купити квартиру синові, поки є змога. Однак син неповнолітній, і я не знаю, чи маю я право придбати це житло саме на його ім'я. Якщо так можна зробити, то як правильно все оформити?

Костянтин ГРАНІН, м. Київ

Чи мають право комунальники позбавляти громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги, права безперебійного користування послугами водовідведення? Хіба шлях судового розв’язання проблеми і дій судових виконавців хтось скасовував? І хіба правомірно встановлювати заглушки у квартирах, мешканці яких мають борги?

В. І. ПІСТУНОВ, м. Запоріжжя

Я приватний підприємець, займаюся торгівлею. Чи маю право брати на роботу реалізаторами іноземних громадян, які є студентами одного з київських університетів?

Василь ТРОШКІН, м. Київ

Днями побував у Сумському обласному краєзнавчому музеї з доволі приємною місією. Разом з його працівниками оформив і підписав документи про передачу низки документів і матеріалів, що стосуються життя і творчості талановитої оперної співачки, заслуженої артистки України Олександри Жили (1924—1978), яка народилася на Сумщині, свого часу співала на сцені столичної опери разом з уславленими Борисом Гмирею, Белою Руденко, Петром Білинником, Іваном Паторжинським… Її голос пам’ятають і високо оцінюють наші легендарні сучасники Дмитро Гнатюк та Анатолій Мокренко. 

Наше нинішнє прощання із вождем світового пролетаріату відбувається зовсім не у дусі гарної німецької стрічки, назву якої виніс у заголовок. Тобто без щонайменшої любові, поваги, ба навіть співчуття до людей, що належали до кількох попередніх поколінь й відпрацьовували свою версію побудови гармонійного суспільства.
Пам’ятники вождеві світового пролетаріату в нас валять зухвало, з викликом, не те щоб навіть не прагнучи увібгати цей процес у якісь законні рамки — радше із наміром показати, що дії такі зовсім не потребують якихось писаних підстав. Це коли в центрі Києва і великим натовпом.
Коли ж  у маленьких містечках і за відсутності потрібного «кворуму» — то тишком-нишком, ночами, але із тим самим підтекстом: «і що ви нам зробите»?

У бурхливий час людського протистояння  і зіткнення протилежних поглядів на життєвий устрій,  на вибір пріоритетів, авторитетів,  традицій і просто людських симпатій,  як ніколи, важливий пошук суспільного консенсусу.   В Україні багато сіл з такими назвами, як Мирне, Тихе, Добре. Гадаємо, що не випадково українцям вони до вподоби. Як ставляться мешканці цих сіл до нинішніх подій в країні? Де, на їхню думку, сховалися нині миролюбність та спільність українців, які об’єдналися  у державу, а тепер можуть розбігтися по різних кутках? «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій «Одна країна — одна доля»,  і перший репортаж  — із села Мирне Рівненської області.  

Я, дитина війни, маю 52 роки трудового стажу. В 1998 році мені нарахували пенсію з коефіцієнтом 4,6. Після виходу на пенсію працювала деякий час на невелику зарплатню. Її врахували при перерахунку пенсії, і, на мою думку, це вплинуло на коефіцієнт зарплати. Бо порівняно з попереднім він знизився до 3,3. Це значно знизило мою пенсію. Чи є вихід із такої ситуації?

Лідія МОТОРА,  місто Чернігів