Того червневого дня в життя Ольги Ільків, зв’язкової Головнокомандувача Української повстанської армії генерал-хорунжого Романа Шухевича, завітало ціле століття. Це, як справедливо зазначив у привітанні з нагоди визначного ювілею пані Ольги львівський міський голова Андрій Садовий, 100 років любові до України. Він нагадав, що радянський режим засудив мужню жінку на 25 років, з яких вона 14 відсиділа в тюрмах суворого режиму. 

…У найвіддаленішому закутку Рівненської центральної міської лікарні притулилася непримітна на перший погляд триповерхова споруда. Це її інфекційне відділення. Тепер усе, що тут відбувається, у прискіпливому фокусі суспільної уваги. І, судячи з перебігу епідемічної ситуації, так триватиме ще довго.

Ще наприкінці 80-х років минулого століття група науковців пропонувала створити природний заповідник на території реліктового лісового масиву, який має історичне та природоохоронне значення. Однак тоді ідея не мала рішучої підтримки владних структур. Повернулися до неї й запропонували створити там національний природний парк у часи незалежності. Ініціатор — Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. Однак процес створення заповідника, який увійшов в активну фазу 2014 року, поки що так нічим і не закінчився через розбіжності в підходах і позиціях представників Держлісагентства, Мінекології, Черкаського національного університету та місцевих громад.

Верховна Рада України нарешті почала розглядати проєкти законів із так званого євроінтеграційного пакета. Це законодавчі акти, що передбачені для ухвалення в межах Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

24  роки тому Верховна Рада після 23 годин безперервного засідання ухвалила Конституцію України. Про минуле та нинішні події —  у цьому номері «Урядового кур’єра»

Прифронтове Золоте складається з однойменних для поштовиків селищ. І якщо місцеві жителі розрізняють Карбоніт та Катеринівку, Родіну за назвою шахт, що колись тут були, та хутір Вільний, то в листі достатньо поставити цифру біля назви населеного пункту. Та про свято новосілля напередодні Дня Конституції, мабуть, чули всі золотівці.

Як тільки в Україні оголосили карантин, депутати Рівненської обласної ради оперативно ухвалили програму запобігання поширенню, діагностики та лікування COVID-19, переформатувавши бюджет розвитку та «наростивши м’язи» резервного фонду.

Для когось Конституція, право, закон — поняття абстрактні. Для мене вони асоціюються з конкретною людиною — Михайлом Дмитровичем Сиротою. Журналістські стежки не раз перетиналися з дорогами цього видатного політика. Однак тоді я не сприймав його як видатну постать на політичному небосхилі. Просто разом з іншими колегами мав нагоду зустрічатися з ним, слухати його аналітичні роздуми, в яких він ніколи не нав’язував свого бачення, а спонукав думати, самому робити висновки.

Нині жителі області, яка вже шість років поспіль зазнає гібридної агресії і де в повітрі відчувається напруга протистояння, дедалі частіше замислюються над тим, що Конституція України не тільки зобов’язує і вимагає, а й гарантує. Навіть в умовах досі небаченого нами карантину державні інституції на місцях працюють і захищають громадян — як і записано в Основному Законі. Але чи відчувають це жителі області, чи живуть за Конституцією? На це запитання попросив відповісти своїх земляків із різних сфер життя. Ось їхні відповіді.

Початкові слова преамбули до Конституції України стали найвищим законодавчим підтвердженням єдності українського народу з європейською культурою та цивілізацією. Вони увібрали в собі багатовікову історію українського державотворення, спираючись на «Руську Правду» часів правління Ярослава Мудрого, Конституцію Пилипа Орлика, а також Української Народної Республіки та Української Держави. Чому ж зараз так важливо зберегти єдність, інвестувати в розвиток духовності, гарантуючи гідне майбутнє? Про це поділився думками з «УК» голова Миколаївської обласної ради VI скликання (2014), кандидат філологічних наук, народний депутат України VIII скликання (2014—2019), співавтор освітньої реформи Тарас Кремінь.