Суспільство

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Набутий досвід допоможе захистити державність

    100 років, що змінили країну, епоху, частково свідомість і менталітет. Але вони не змінили головного — необхідності обстоювати все те, чого досягли попередні покоління в нелегкій боротьбі з нашим одвічним ворогом. Ворогом, який не бажає змиритися з тим, що у світі живуть волелюбні українці, а на політичній карті світу існує незалежна держава Україна

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Стратегію-2021 пишемо разом

    Ради регіонального розвитку, де визначаються із власними середньостроковими перспективами, вже дійшли до об’єднаних громад. Узагальнені на рівні області пропозиції ляжуть в основу стратегії розвитку Рівненщини до 2021 року

  • Чого очікують луганські шахти

    Обласна влада вирішила звернутися до уряду для розв’язання проблеми енергозабезпечення вугільних підприємств

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Чого вчить стара притча

    Сидить орел на дереві, відпочиває. Маленький кролик побачив птаха й запитав: «А можна мені сидіти ось так і нічого не робити?» — «Звичайно, чом би й ні», — подивився зверхньо орел на кролика. Той тоді вмостився під деревом відпочивати. Раптом мимо пробігала лисиця: схопила кролика і з’їла

  • Оксана ГОЛОВКО

    Уроки Соборності: здобути і захистити

    На Софійській історичній площі відновлювали єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого, до якої прагнули наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа.

    «Разом із власної волі з 1919 року» — це гасло, під яким Україна відзначає столітній ювілей Акта злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто силоміць зовнішніми чинниками.  Акт злуки 1919 року заперечує тези  сучасної російської пропаганди про те, що єдність України — результат політики Леніна чи Сталіна, наголошує  Український  інститут національної пам’яті. Акт злуки, кажуть історики, був наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав із середини ХІХ століття на українських землях, розділених між сусідніми державами. Та й чи здобула б  Україна незалежність у 1991 році, якби в січні 1919-го не було Акта злуки УНР і ЗУНР?

  • Павло КУЩ

    Донбас, який ти маєш знати

    Кажуть, що півхлібини — це вже хліб, а напівправда — вже не правда. Це твердження нині дуже актуальне, бо допомагає викрити підступну російську пропаганду, яка вже стала синонімом брехні й спотворення дійсності. І на жаль, в Україні не бракує жертв цієї потужної ідеологічної зброї. Особливо це стосується тих донбасознавців, які вірять у нісенітниці про «іхтамнєт», «громадянську війну» чи те, що всі жителі краю навесні 2014 року із хлібом і сіллю зустрічали носіїв «руского міра». А зайвий раз спростовує цю маячню документальна книжка священика і волонтера Сергія Косяка «Донбас, якого ти не знав (Щоденник священика)», яка вийшла у світ наприкінці минулого року. Видання зроблено у формі щоденника, який вів автор у реальному часі, ретельно записуючи все, що відбувалося в Донецьку, з лютого 2014 року

  • «Кіборги» виявилися міцнішими за сталь і бетон

    50 разів пролунав Дзвін пам’яті цієї неділі під час щоденного ранкового церемоніалу вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних сил, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, світовий мир і порядок

  • Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»

    Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике  загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держліс­агентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР

  • Роман КИРЕЙ

    Не нашкодь!

    У лікарів є дуже правильний принцип: «Не нашкодь». Це найдавніша формула медичної етики. Латиною це звучить як primun non nocere, а українською — передусім — не нашкодь. Для біо­етики він важливий, оскільки зачіпає сферу моральної відповідальності науковців, медпрацівників. Однак здається, принцип «Не нашкодь» давно переріс межі однієї галузі, де він життєво важливий, і став соціально значущим, тобто таким, що стосується всіх сфер суспільного життя. Оскільки ж воно останнім часом перебуває під тиском різноманітних реформаторських починань, так і хочеться на кожному кроці застерегти організаторів змін: подумай, перш ніж зробити той чи інший крок, не зроби гірше!

  • Оксана ГОЛОВКО

    Діалог лікує рани

    Сьогодні Водохреща, Хрещення Господнє чи Йордан — народно-релігійне свято, яке українські православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно останнє з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки — 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов’язують хрещення Ісуса Христа: коли Син Божий досяг 30-річчя, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані