Представники Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи нещодавно зустрілися з черкаською владою для обговорення подальшої співпраці в межах реалізації проекту «Місцеві екологічні та енергетичні плани для сталого розвитку, диверсифікації джерел енергії та громадської активності в Україні».

Менеджер проекту в Україні Зоріца Корач з Угорщини розповіла про проведення спеціальних тренінгів, під час яких муніципальні службовці опановуватимуть інтегроване моделювання, що використовують для відстеження споживання та виробництва енергії. Згаданий проект передбачає інтеграцію екологічних та енергетичних питань у процеси планування місцевого розвитку, визначення інвестиційних можливостей для реалізації пріоритетних екологічних та енергетичних проектів. 

Нині чимало людей віддають перевагу економним твердопаливним котлам. Фото Володимира ЗAЇКИ

Мовою  цифр

Окрім Черкас, аналогічні проекти також реалізовують в Івано-Франківську, Полтаві, Лубнах і Бердичеві. Проект розраховано на три роки. Черкасам передбачено спрямувати 30 тисяч євро. Загалом же Україні планують надати приблизно 2,6 мільйона євро. Донор — Міністерство клімату та довкілля Норвегії.

Не обділяє ресурсами для посилення енергозбереження і своя держава. Тільки в межах програм підвищення енерго ефективності та зменшення споживання енергоносіїв торік Черкащині надано понад 88 мільйонів гривень. Як розповіли в обл держадміністрації, вдалося реалізували 374 заходи із заміни вікон і дверей, утеплення фасадів і покрівель, заміни котлів і систем опалення, а також заощадити 2,78 тисячі тонн умовного палива, що в перерахунку становить 2,4 мільйона кубометрів газу.

Торік в області найбільше встановлювали й замінювали віконні та дверні блоки, на що з бюджету направили 44 мільйона гривень, на встановлення, ремонт та заміну котлів пішло понад 32 мільйони. Ще майже на 4 мільйони гривень встановили й замінили прилади освітлення. Крім того, торік було чимало зроблено для ремонту та реконструкції покрівель і фасадів.

Водночас за програмою державної фінансової підтримки з держбюджету приватним особам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельним кооперативам для здійснення енерго ефективних заходів та заміни газових котлів банки видали 3177 кредитів на загальну суму 50 мільйонів гривень. Також розпочато відшкодування з місцевих бюджетів частки відсоткової ставки за кредитами на впровадження енергоефективних заходів. Так, з місцевих бюджетів відшкодували частку відсоткової ставки 1095 особам на загальну суму 207 тисяч гривень.

Підвів…  рейтинг

З огляду на цифри нібито зроблено чимало. Однак підписаний рік тому меморандум про співпрацю між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України, облдержадміністрацією, обласною радою та громадською організацією «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів» передбачав важливі заходи, у тому числі й перехід на альтернативні види палива, надання кредитів для встановлення котлів у котельнях комунальної власності, для впровадження енергоощадливих технологій в ОСББ. Як же їх реалізовують на практиці?

Про це можемо дізнатися хоч би з рейтингу за підсумками 9 місяців минулого року, який оприлюднило Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Під час визначення рейтингової оцінки для кожної області враховували такі критерії, як частка багато квартирних будинків, оснащених теплолічильниками, сумарна потужність котелень на альтернативних видах палива щодо загальної потужності котелень регіону, кількість домогосподарств, які уклали «енергоефективні» кредитні договори. Черкаська, Полтавська та Одеська області отримали найнижчі показники за всіма критеріями, посівши у рейтингу відповідно 21, 23 і 24-те місця.

Зайве доводити, що в результаті заходів з енергозбереження (утеплення, встановлення лічильників тощо) споживання енергоресурсів знижується на 30—40 відсотків. За оцінками експертів, тільки реалізація проектів термомодернізації житлових будинків дала б змогу щороку заощаджувати в державі понад 30 мільйонів мВт/год, або приблизно 7 мільярдів гривень.

Гарних планів і намірів довелося чути й бачити немало. У тому числі й щодо енергоефективності. Ось і згаданий уже обласний меморандум передбачає «створення та функціонування регіонального паливно-енергетичного кластера з метою безперебійного та якісного енергозабезпечення в межах підвищення конкурентоспроможності власної продукції, забезпечення комфортних умов проживання населення та сприяння економічному розвитку регіону». Задум, зрозуміло, непоганий. І сформульований по-чиновницьки блискуче. Однак де результат?