Серед регуляторних органів центрального рівня 40% та з-поміж облдержадміністрацій 19% документів, які подавали на погодження до Державної регуляторної служби (ДРС), не було передбачено планами. Така статистика доводить, що торік реформа з дерегуляції певною мірою відбувалася, але хаотично. Про це у Торгово-промисловій палаті України повідомила голова ДРС Ксенія Ляпіна.

Суть цієї реформи — зняти адміністративні бар’єри та максимально спростити умови для розвитку підприємництва. Чиновниця мріє за рік-два очистити бізнес-середовище від багатьох шкідливих регуляцій. Цікава деталь: із поданих проектів у ДРС не розглянули 57 через порушення принципів прозорості та не врахування громадської думки. Серед порушників — Мінагрополітики, ДСНС, Мінприроди, Держгеонадра, ДФС, НКРЕКП, Міноборони, Мінекономрозвитку та інші. Загалом 26 міністерствам і службам повернули проекти регуляторних актів, аби ті ознайомили з ними громадськість. Міністерства, які проводили найбільше реформ, виявилися їхніми активними… порушниками у сенсі погодження, оприлюднення, дотримання принципів і засад державної регуляторної політики. Те саме стосується й органів виконавчої влади місцевого рівня. У 99% проектів дотримано процедуру з їхнього оприлюднення. Щоправда, формально.

Болісні реформи

Серед тих, хто найменше ухвалював актів регуляторного характеру, —Мін’юст, Мінекономрозвитку, Міагрополітики. Хоч, як стверджують фахівці, ці міністерства зробили чимало реформ. Але всі потуги, схоже, марні, оскільки надто квапилися, порушуючи всі можливі процедури.

Надто болісні реформи (приміром, газового ринку) відбуваються в надрах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузях енергетики та комунальних послуг. «На початку 2015 року в тамтешніх кабінетах суттєво порушували засади регуляторної політики, — зауважує очільниця ДРС. — Але наприкінці року працівники комісії почали поступово оприлюднювати й пояснювати свої регуляторні проекти-акти. Хоч суспільство поки що не розуміє їхніх реформ».

За її словами, серед облдержадміністрацій цікаву позицію займає Одещина. Маючи на чолі надто активну людину, котра декларує величезне бажання до перетворень, область насправді залишається головним порушником засад державної регуляторної політики.

Спрощено отримання ліцензій

Сфера державного нагляду й контролю — найбільш комплексна й складна: потребує над?звичайних зусиль, оскільки там дерегуляційна реформа просто застрягла. Влада явно не допрацювала.

— І все-таки торік дещо зроблено. Зокрема спрощено порядок отримання ліцензій та зменшено до 30 (було 57) кількість видів господарської діяльності, яка потребує ліцензування, — підсумовує Ксенія Ляпіна. — Що?правда, самі ліцензійні умови надто повільно готують в органі ліцензування.

У 2015 році в новому форматі запрацювала Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при ДРС — поки що єдиний в Україні, але доволі дієвий механізм досудового врегулювання спорів. Із 32 проектів, що надійшли, 20 погоджено ДРС. «До речі, на Держбудархінспекцію надійшло 12 скарг. Із них 11 експертно-апеляційна рада цілком справедливо задовольнила на користь суб’єктів підприємництва, — розповідає очільниця ДРС. — Проте тепер Держбудархінспекція судиться з експертно-апеляційною радою… Отже, реформа децентралізації в цій сфері триває. Одначе ліцензії залишилися за центральними органами. Натомість контроль за певним видом будівництва передали місцевим органам самоврядування. Тож у цьому сегменті ще треба зробити чимало перетворень, аби наблизитися до ЄС. До слова, експертно-апеляційна рада шляхом колегіального погодження дає право на позачергові перевірки. Маємо в руках своєрідний інструмент для зменшення свавілля. Хоча й він не завжди спрацьовує. Адже торік, порушуючи заборону, здійснено 2153 перевірки. Лідер-свавільник — МОЗ із 1546 незаконними перевірками».

У ДРС зазначають, що мораторій на перевірки — тимчасовий захід, який потрібен на період реформування. Із завершенням реформ органи запрацюють за новими стандартами, тож мораторій скасують. Адже буде вибудувано цивілізовані відносини. 

Олег МАХОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»