Професор Микола Удовиченко в евакуйованому виші оновив експозицію геологічного музею

Створювати музей геології у Старобільську довелося наново, оскільки після вимушеної евакуації Луганського національного університету імені Тараса Шевченка велику кількість експонатів було втрачено. Тепер тут зібрано зразки мінералів, гірських порід, скам’янілих залишків фауни і флори, які здатні допомогти здійснити подорож у минуле.

Відновлення колекції та організацію музею повністю взяв на себе почесний професор вишу палеонтолог, фахівець з іхтіофауни Микола Удовиченко. За його словами, такий музей єдиний на сході України, а зразки, представлені в колекціях, унікальні.

«У Луганську був музей в окремому приміщенні, зразки збирали ще з середини 1950 років, — розповідає Микола Удовиченко. — І ось довелося створювати новий, коли почав викладати у Старобільську. У рюкзаку з того боку лінії розмежування носив експонати із власної колекції».

Нині кількість експонатів уже перевищує пів тисячі одиниць. Але є й такі, що чекають на своє місце на полицях, лежать у коробках.

Найбільший за розміром експонат університетського музею — скам’яніла деревина з Новопскова. Її вага близько 170 кг, а вік — приблизно 45—50 мільйонів років

«Більшість зразків — майже 90% — пройшли крізь мої руки, я їх і знайшов. Але є й ті, які подарували старобільці, коли дізналися, що ми створюємо музей», — пояснює Микола Удовиченко. І показує зразки малахіту, яшми, граніту, родоніту, амазонського каменю, які надали місцеві жителі.

Є в музеї вишу вугілля з відбитками рослин. Таким зразкам понад 300 мільйонів років. А збирав їх Микола Удовиченко й у шахті імені Мельникова в Лисичанську.

У музеї кожний зразок має власну історію. І про кожен Микола Іванович може розповідати годинами. Ось показує зуби акул, зібрані на території області. Експонатам по майже 70 мільйонів років, і багато з них із Новопсковщини. Тобто на території Луганщини колись було море?

«Так, тут було море, і досить глибоке, але мільйони років тому», — підтверджує науковець.

Особлива гордість науковця — корали, скатофоби, гастрофоби, молюски. Фото автора

Почати розкопки в Новопсковську йому допомогла випадковість: заїхав туди вперше, бо просто заблукав. Але став копати, і на нього чекали справжні подарунки долі, які, до речі, згодом зацікавили і його закордонних колег.

«Тут і зуб акули, кістки давніх птахів, черепи. Тож ми разом з учнем викопали й новий вид черепах, і кілька давніх птахів, знайшли фрагмент щелепи крокодила. У цьому місці найбільше викопних хребетним тварин не лише в Україні, а в усій східній Європі!» — стверджує Микола Удовиченко.

Восени разом із студентами їздив на розкопки під Мілове, до Стрільцівського степу. За словами першокурсника Микити Гордуса, у тамтешньому піщаному кар’єрі вже накопали зо три сотні акулячих зубів, тож колекція університетського музею постійно збільшується.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»