РЕЦЕПТИ ВИЖИВАННЯ

Вітчизняні компанії здебільшого реструктуризуються 
та закривають неефективні виробничі напрямки

Олекса ЛУЖНИЙ,
для «Урядового кур’єра»

Фінансово-економічна криза найболючіше вдарила, як кажуть, прямо в серце по будівельній галузі та галузі промисловості будівельних матеріалів. Сотні компаній ринку не витримали важких часів і згорнули свою діяльність. Однак деякі, передусім відомі та великі компанії, хоча і зазнали значних фінансових та ресурсних збитків, продовжили пошук «рецептів» утримання на плаву.

Доволі складно (чи не найважче, ніж інші) зустріла кризу девелоперська компанія «ХХІ сторіччя». Ще у липні 2009 року вона змогла реструктуризувати рекордний для українського ринку борг — за євробондами на суму $175 млн. Однак замість цього утримувачі цінних паперів отримали значні частки в управлінні компанії.

Таким чином, як зазначили кореспондентові «Урядового кур’єра» у компанії «ХХІ сторіччя», з’явилися всі передумови  для розвитку нових проектів, яких зараз нараховується 26.

«Фірма протягом останніх років активно розпродує свої непрофільні активи, приміром, потужності з логістики. Взагалі, ми ухвалили рішення, що повинні повністю вийти з непрофільного бізнесу і сфокусуватися на трьох основних напрямках, в яких компанія має конкурентні переваги — торговельна та офісна нерухомість, житло преміум-класу», — заявляють у «ХХІ сторіччі».

Але навіть попри те, що компанія зазнала серйозної реструктуризації, і в неї з’явилися нові акціонери, вона таки розглядає можливість партнерства з фінансовими та стратегічними інвесторами.

Інший відомий лідер  на девелоперсько-будівельному ринку — компанія «ТММ» — самотужки переживає кризу, не перепродуючи нічого нікому (принаймні, так свідчать офіційні повідомлення фірми), розповів кореспондентові «Урядового кур’єра»  заступник генерального директора Олексій Говорун. За його словами, це відбувається через те, що будівельна галузь є консервативною та капіталомісткою, ті управлінські рішення, що були прийняті 2008 року, треба було втілювати в життя в 2009-2010 роках. «Однак, безумовно, ми скорегували свої плани, коли розпочалася криза. Так, у рамках антикризової стратегії для підвищення операційної ефективності «ТММ» виділила нові бізнес-одиниці (наприклад, новий підрозділ «ТММ-Вікна»). Було сформовано і нові «центри» доходів, компанія системно знижувала операційні витрати зі збереженням колишніх вимог до якості та виробництва», — зазначає він.

Керівники «ТММ» зробили висновок, що настав час для того, аби електроніка допомогла їм вирішити справу з контролем за людськими ресурсами і значно на цьому заощадити. За даними О. Говоруна, компанія  залучила нові правила обліку та контролю в усіх підрозділах, ввівши в дію електронні табелі обліку робочого часу будівельників; активного розвитку також набув департамент технічного аудиту.  Фірма різко скоротила обсяги рекламування своїх будівельних об’єктів, і, за словами її керівників, це аж ніяк не позначилося на продажах. Хоча такий факт є доволі спірним.

А от компанії ринку промисловості будівельних матеріалів переглядали не лише свої стратегічні плани, а й методику просування товарів і навіть відмовлялися від основних видів діяльності на користь інших, більш затребуваних часом та споживачами. Як зазначають фахівці, на Київщині практично зникло виробництво цегли. Чимало цегляних підприємств регіону взагалі закрилися, а деякі з них, які виявилися розторопнішими, перейшли на виготовлення піноблоків. Останні користуються чималим попитом у будівництві котеджів та приватних будинків, бо вартість житла, зведеного з використанням таких матеріалів, є нижчою, ніж з цегли.