Місяць тому в Миколаєві загинув підліток. Ще один — нещодавно. Місце злочину та нещасних випадків — шахта ліфта недобудованого будинку на проспекті Героїв Сталінграда, 11. Підлітки цей будинок називають «занедбаним», про нього розповідають друзям, ті передають інформацію ланцюжком. Суть її в тому, що саме тут можна піднятися без проблем на дев’ятий поверх, посидіти на даху, пострибати через отвори в залізобетонних плитах, погратися у хлоп’ячі ігри, попити коли, поспілкуватися, довести собі й усім: «я пацан!»
Ці екстремальні пориви, на жаль, інколи призводять до трагічних наслідків. 26 липня в шахту ліфта недобудованого будинку впав 15-річний хлопець, його життя врятувати не вдалося, від травм він помер у лікарні. Обставини трагедії досі з’ясовують правоохоронці. У серпні трагедія трапилася з 16-річним.
Працівники правоохоронних органів взялися і за з’ясування інших обставин: кому належить будова, чому небезпечний для життя і здоров’я об’єкт не охороняють і його не захищено від вільного доступу, отже, і від можливості вільного падіння?
Екстремальне дозвілля
Доки правоохоронці шукають відповіді на запитання, ситуація із занедбаним будинком всерйоз занепокоїла батьків. Так, Юрій Любаров розповів, що дізнався про будинок від 12-річного сина Марка. Той поділився, що ходив туди із друзями. «Мені стало цікаво, куди ходить мій син, тому ми прийшли разом, — розповідає Юрій. — На територію будови, як і всередину, увійшли без проблем. Жодної охорони, жодних огорож. Піднялися на дев’ятий поверх. Повірте, подорож вельми небезпечна. Сходи без перил, отвори в плитах величезні. А якщо раптом оступишся?»
Як вдалося з’ясувати Юрієві, цей будинок, а саме його дах, уподобали підлітки 10—15 років. Він не сумнівається, що дітвора бігає сюди потай від батьків. Приїжджають із різних районів міста. Нічим протизаконним хлопчаки не займаються. Сидять, звісивши ноги з дев’ятого поверху, їдять бутерброди, водичку попивають, обговорюють свої дуже важливі справи.
«Упевнений, що ця поверхівка — не найкраще місце дозвілля неповнолітніх, — продовжує Юрій. — Це місце, де вони ризикують своїм життям. Необхідно лише зробити так, щоб хлопці не змогли піднятися нагору. Для цього не треба звертатися в різні органи. Можна просто зібратися, скинутися грошима і за 2—3 тисячі гривень поставити залізні двері, закласти отвори. Нескладно. Думаю, і самі батьки, дізнавшись про ситуацію, погодилися б на спільну справу. Не кажу про виховну складову — в самого син-підліток. Намагаюся привернути його до корисних занять. Але немає гарантії, що він не захоче порушити батьківські заборони і всупереч усьому піднятися на цей 9-й поверх просто для того, щоб довести свою крутизну. Найжахливіше, що будь-який крок підлітка може стати останнім. І це вже буде наша провина, злочин дорослих. Тих, хто не вберіг від цього кроку».
До речі, журналісти зустріли на даху і самого Марка, сина Юрія Любарова. Хлопець розповів, що тут утретє, мовляв, «хлопці розповіли». Від тата чув про нещасні випадки, але вважає, що якщо поводитися нормально, таких випадків не буде. Поняття «нормально» для підлітка відрізняється від поняття дорослих.
«Вище за нас тільки зірки»
Ось уже рік на тому даху тренуються хлопці з Миколаївської асоціації екстремальних видів спорту. Один з активістів організації Ігор Матейчук розповів, що вони займаються роуп-джампінгом (стрибки з мотузкою з високого об’єкта за допомоги складної системи амортизації з альпіністських мотузок і спорядження). Усе спорядження, яке використовують хлопці, сертифіковане: системи, карабіни, мотузки. Збираються зазвичай раз на два тижні. Людей 30 приходить і приїжджає на тренування. Останнім часом до миколаївців приєдналися екстремали Херсона.
«Ми дуже стурбовані тим, що саме цей будинок став місцем трагедій, — каже Ігор. — Тут зустрічаємо підлітків, пояснюємо, що краще їм піти, небезпечно. Хто слухає, хто ні. Не були тиждень — приходимо і бачимо, що з’явилися нові написи. Отже, були діти. Після трагічних випадків їх стало менше, але все одно ходять. Є ті, що займаються паркуром, — це теж небезпечно. Але це дорослі люди, вони розуміють, що ризикують, і розуміють сенс свого ризику. У нас усе чітко з технікою безпеки. Приходимо вранці, скрізь натягуємо мотузки, які служать огорожами, цю шахту перев’язуємо мотузками, щоб ніхто не оступився, і просто тренуємося».
Представники асоціації підтвердили, що у них є бажання і змога захистити ділянку нещасливого будинку. Там і справ на копійки. Головне — щоб жертв не було.
Хто в цьому зацікавлений? Батьки, яким пора запитати у хлопців, де вони проводять вільний час. Може, ДАБІ, яка має супроводжувати будь-яке будівництво від і до? Або міський відділ ДСНС, який зобов’язаний обстежувати всі міські недобудови? Ще хтось? Міліція, ЖЕК, БТІ, університет кораблебудування, на балансі якого колись було це будівництво? Можливо, всім слід побувати на смертельно небезпечному будівництві, щоб запобігти новим жертвам.
А поки що сюди приходять тільки підлітки, щоб написати «Вище нас тільки зірки». Вони не замислюються, що через безглуздя можуть справді потрапити на небеса.
Від «УК». Вважаємо цю публікацію відкритим запитом до Миколаївського міськвиконкому. Хтось нарешті дасть відповідь, кому належить будівля, чому вона без охорони і статусу? І головне: чому там гинуть діти? Чекаємо на реакцію.
Ми в Google+