За попередніми цьогорічними підсумками, Сумщина — серед лідерів аграрного виробництва України. Про нинішню роботу та плани аграріїв краю кореспондентові «УК» розповідає тимчасова виконувачка обов’язків голови Сумської обласної державної адміністрації Ірина КУПРЕЙЧИК.
— Ірино Валеріївно, Сумщину здавна вважають аграрним краєм. Наскільки міцні економічні підвалини галузі?
— Щодо першої частини, то справді, Слобожанщина з дідів-прадідів славилася хліборобами. Хоч би який часовий відрізок взяли, завжди маємо приклади трудової звитяги й героїзму.
Згадаймо незабутню героїню 1940—1980-х Марію Савченко (світлої пам’яті) з Лебединського району, яка в роки Другої світової війни врятувала поголів’я корів лебединської породи. Наскільки одержима працею жінка! А Герой України Павлина Шаповаленко — колишня майстриня машинного доїння корів із Сумського району, яка нині на заслуженому відпочинку!
Та чи тільки вони? Маємо яскраве гроно славетних особистостей і в тваринництві, і в рільництві — тобто нинішнім трудівникам є з кого брати приклад, на кого рівнятися.
А стосовно самого запитання, то відповідь у кількох словах: основа розвитку економіки Сумщини — аграрний сектор. Цього року аграрії вже традиційно збільшили відрахування до бюджетів усіх рівнів. Якщо оперувати статистикою, то вона така: за січень — листопад сплачено загалом майже 2,2 мільярда гривень, або на 220,3 мільйона більше порівняно з відповідним торішнім періодом, зокрема до місцевих бюджетів — майже 1,2 мільярда — плюс 106,3 мільйона гривень.
Станом на 1 жовтня за рахунок залучення фінансових ресурсів аграрних формувань сільські громади додатково отримали 40 мільйонів на розвиток соціальної інфраструктури місцевих територій.
Цього вдалося досягти завдяки нарощуванню виробництва. Зокрема, за перші три квартали всі категорії господарств виробили валової сільськогосподарської продукції на 10,2 мільярда гривень у постійних цінах 2010 року, що майже на 6% більше, ніж у відповідний торішній період. За цим показником Сумщина займає шосте місце серед регіонів України.
Знакова і така цифра. За офіційною статистикою, частка сільського, лісового та рибного господарства разом із харчовою та переробною промисловістю у валовому регіональному продукті області становить 54%. Тобто аграрний сектор — основа економічного розвитку області, його локомотив.
— Індикатор розвитку економіки — інвестиції. Яка ситуація із залученням інвестицій в аграрний сектор області?
— Залучаючи кошти в агропромисловий сектор, осучаснюємо виробництво, втілюємо новітні технології й практики, прагнемо йти в ногу з часом. Уже нікого не здивуєш сучасною технікою із супутниковим керуванням, роботами, які доять корів, потужними елеваторами, що прийшли на зміну складам і сховищам, іншими новаціями й ноу-хау. Одне слово, хоч би про яке виробництво йшлося, скрізь відчувається подих теперішнього чи й навіть майбутнього часу. І це дуже добре, бо сільське господарство не повинно відставати чи наздоганяти.
Упродовж цьогорічних січня — листопада реалізовували 50 інвестиційних проєктів. Станом на 1 листопада залучено понад 1,6 мільярда гривень, що на рівні минулого року. Найбільше — 556,2 мільйона — спрямували у розвиток інфраструктури аграрного ринку, а більш як 970 мільйонів — на придбання техніки.
Побудовано елеватори ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», «Кононівський елеватор» та «Авіс Зернотрейд» Роменського району потужністю відповідно 120, 91 та 39 тисяч тонн. Це означає, що збіжжя надійно зберігатиметься, а його переробники гарантуватимуть високу якість хлібобулочних виробів, борошна і десятків найменувань іншої продукції.
— Чи стають заможнішими селяни, адже економіка господарювання стає ефективнішою?
— Так, кожну працю слід належно оплачувати. Заробітки поступово зростають і за підсумками перших трьох кварталів становлять у середньому 9068 гривень на місяць, або більш як на чверть перевищують торішні.
Вагомим грошовим доповненням залишається плата за оренду земельних паїв. Тут також є суттєві плюси, до того ж орендарі дисципліновано розраховуються із селянами. Якщо раніше оплата становила в середньому 9,7% нормативної грошової оцінки земель, то нині — 10,3.
— Аграрії вміють виробляти продукцію. А переробляти?
— Неодмінно, і про це свідчать результати. Насамперед в області функціонують 120 великих, середніх та малих підприємств харчової й переробної промисловості, де мають роботу 6,3 тисячі людей, або 12% усіх працівників АПК. Щороку вони виготовляють тисячі тонн різноманітної продукції: борошно, хлібобулочні та кондитерські вироби, соняшникову олію, тверді й плавлені сири, вершкове масло тощо.
Ця продукція смачна, екологічно чиста, і її залюбки замовляють закордонні партнери. Серед них представники більш як 20 країн з різних континентів: Нідерланди і Данія, Грузія і Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина і Єгипет, Албанія та Китай, Марокко і Бангладеш. Лише цього року географічні адреси доповнили Словаччина, Оман, Кувейт, Японія. Зайве наголошувати, які вимоги до харчової продукції у цих та інших країнах. Але марка сумських виробників завжди була і залишається на потрібній експортній висоті.
І це далеко не остаточні пункти призначень, адже сумські переробники наполегливо шукають ринки збуту і неодмінно знаходять їх.
— Відомо, що Сумщина бере активну участь у реалізації державних програм фінансової підтримки аграріїв.
— Так, це вагомий фінансовий важіль. З початку року з держбюджету аграрії області одержали понад 100 мільйонів гривень. Левову частку — представники малого та середнього бізнесу.
Так здешевлюємо кредити, допомагаємо фермерам, тваринникам, садівникам. Стосовно останніх, то за відповідною державною програмою їм нараховано понад півтора мільйона гривень, що майже вдвічі більше, ніж торік. Це означає, що з’являться молоді сади, ягідники, і населення матиме змогу придбавати свіжу продукцію у виробників.
Є відповідна обласна програма для підтримки аграріїв, завдяки якій вони одержують істотну допомогу за різними напрямами. Досить назвати одне число: понад 1,1 мільйона гривень. Саме стільки коштів надійшло на їхні рахунки з початку року.
— Ірино Валеріївно, в яких саме сегментах і на яких напрямах буде зосереджено роботу найближчими роками?
— Планів багато. Але в основі — реалізація Плану діяльності уряду на наступну п’ятирічку. Практичну увагу зосередимо на створенні робочих місць передовсім у сільській місцевості, де понад 129 тисяч домогосподарств, функціонують 48 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, переважно багатопрофільних. Це надзвичайно вагомий продовольчий резерв, бо саме тут виробляють понад 40% валової сільськогосподарської продукції, насамперед картоплі та овочів, м’яса, яєць, молока.
Створюватимемо сімейні фермерські господарства, бо віднедавна спрощено процедуру їх державної реєстрації, є програми державної фінансової підтримки. Спільно з органами місцевого самоврядування залучатимемо їх до загальнообласної економіки не тільки в наступному, а й подальших роках.
Тобто поле для господарської діяльності широке, перспективне і надзвичайно важливе для населення не тільки Сумщини, а й інших регіонів країни.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ірина КУПРЕЙЧИК. Народилася в м. Чернігів. Закінчила Харківський державний технічний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Комп’ютерні системи проектування», кваліфікація — інженер-системотехнік. Працювала на кафедрі інформаційних систем Харківського національного економічного університету, директором ТОВ «Нива-Агротех» Охтирського району.
Народний депутат України VІІ скликання, входила до складу Комітету ВР з питань верховенства права і правосуддя.
Кандидат технічних наук.
Із березня 2015 року — заступник голови Сумської ОДА, з червня 2019-го — т.в.о. голови Сумської ОДА.
ДОВІДКА «УК»
Цього року на Сумщині очікують валове виробництво зерна обсягом понад 4,4 мільйона тонн, зокрема пшениці — близько мільйона, що повністю забезпечить потреби регіону в продовольчому зерні. Це п’ятий показник в Україні. Виробництво олійного насіння (соняшник, соя, ріпак) вперше перевищить мільйон тонн і стане рекордом для області.
За врожайністю зернових і зернобобових культур Сумщина входить у четвірку найкращих в Україні.
120 господарств, які займаються тваринництвом, за січень — листопад цього року виробили майже 60 тисяч тонн м’яса, що на 1,8 тисячі, або 3,1% більше, ніж у відповідний період 2018-го, молока — 365 тисяч тонн (менше на 3,7%, або 14 тисяч тонн), яєць — 383 мільйони шт. (103,9%).
За валовим виробництвом молока Сумщина займає восьме місце, за поголів’ям великої рогатої худоби, зокрема корів — сьоме.
Ми в Google+