Зазвичай відеоконференції в урядовому Комунікативному центрі відбуваються у форматі, який нагадує нараду: представники міністерств окреслюють регіонам позицію відомства щодо нагальних питань розвитку країни та відповідають на запитання за темою. Але останнє спілкування чиновників з регіонами пройшло трохи інакше (і це не може не радувати) — до розмови в урядовий центр запросили експерта, який представляє групу активістів (Реанімаційний пакет реформ), що об’єдналися задля пришвидшення реформування України і критикують владу, якщо її реформаторські пропозиції несуть хоч якусь загрозу для громадян чи бізнесу. 

Звісно, під час відеоконференцій не заборонено дискутувати з чиновниками, але цього разу дискусія виявилася дуже гарячою, а більшість запитань з регіонів — незручними. Адже обговорювали комплексний план змін у податковій системі. Це стосується всіх без винятку українців, тож не дивно, що й учасників заходу в кожній області було значно більше, ніж зазвичай. Майже всі вони поділяли критичні зауваження експерта з групи активістів. 

Чиновники обіцяють полегшення 

«Цього року вже відбулося кілька податкових змін, які, на жаль, мали більше фіскальний характер, що пов’язано з дефіцитом держбюджету. Зокрема підвищено плату за надра, акцизні податки, — нагадав директор департаменту податкової політики Мінфіну Микола Чмерук. — Це, а також запровадження електронного адміністрування ПДВ (заплановане на 1 січня 2015 року) потрібно для держави. Водночас бізнес чекає кроків, які полегшать йому життя. Тож нині Мінфін за участю експертів доопрацьовує поданий до парламенту законопроект №5079, за допомогою якого зменшується кількість податків, надається право платникам з доходом менш як 20 мільйонів гривень, а це 95% усіх платників, податок на прибуток визначати з огляду на фінансовий результат без коригувань. Це значне спрощення для бізнесу. Суттєво реформується також єдиний податок через укрупнення груп. Було 6 груп, а буде 3». 

Як раніше роз’яснювала директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби Неля Привалова, підвищується обсяг річного доходу, який дає змогу перебувати в тій чи іншій групі, — для 1-ї доходи підвищили зі 150 до 300 тисяч гривень, для 2-ї — з 1 мільйона до 1,5 мільйона. Платників 3-ї, 4-ї, 5-ї, 6-ї груп об’єднають у третю групу, скасують обмеження на кількість найманих працівників і встановлять такі ставки єдиного податку: 4%, якщо не платиться ПДВ, і 2% — якщо ПДВ сплачується. Тобто йдеться про зниження навантаження на малий та середній бізнес. 

Щодо запровадження акцизного податку (максимум 5%) з роздрібних продажів підакцизних товарів — пиво, алкогольні напої, тютюн, паливо, — який ітиме в місцеві бюджети, то Микола Чмерук вважає: вплив на ціни буде не досить суттєвий — літр бензину подорожчає на 80 копійок, сигарети — на 27—60, а пиво — ще менше. Водночас надходження в бюджети будуть суттєвими — 7-8 мільярдів гривень, що разом із податком на нерухомість, у тому числі на комерційну, забезпечуватимуть фінансову самостійність бюджетів. Чиновник впевнений і в позитивності зменшення розміру єдиного соцвнеску (ЄСВ), недобір за яким компенсуватимуть скороченням державних видатків.

 Громадськість закликає подумати про наслідки 

«Державі таки треба скорочувати свої видатки. Зокрема об’єднати всі фонди соцстрахування в один і вилучити з них всі непрофільні видатки. Тобто фонд має компенсувати виключно втрачену зарплату через хворобу, безробіття. А страхування від нещасних випадків на виробництві треба перенести з держави на роботодавця. Тоді він вкладатиме в безпеку кошти, щоб зменшувати суму страхових внесків», — каже головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакета реформ Ілля Несходовський.

Водночас він критикує ініціативи уряду стосовно ЄСВ. «Коли 40% населення України отримує зарплати, які менші за дві мінімальні (2,5 тисячі гривень), ЄСВ на такий заробіток не повинен становити 41%. А для багатих його взагалі хочуть зменшити до 15%. У жодній країні світу нема регресної ставки ЄСВ. Плюс вводять великі штрафні санкції (це посилює корупційну складову) навіть за неповідомлення про оформлення працівника — 36 тисяч гривень. Для малого бізнесу це непосильна сума», — констатує експерт. До речі, в коаліційній угоді передбачено зміну підходу до зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці. 

«Бізнес не проти переходу на визначення фінансового результату за стандартами бухобліку, однак проти того, що податківцям дадуть право трактувати що стосується витрат, а що ні. А те, що в коаліційній угоді в тому числі записано про скасування закону, яким запроваджується електронне адміністрування ПДВ, добре. Адже не можна боротися з податковими ямами шляхом знищення легального бізнесу через відтік обігових коштів. У закон заклали антиконституційний механізм. Податковій дали право списувати кошти з ПДВ-рахунку підприємств. Згідно з Конституцією, ці кошти належать підприємству, а не державі, тобто їх можна списати виключно за рішенням суду. Неправильним є те, що податкова зможе скасовувати реєстрацію платника ПДВ і на цій підставі забирати кошти та не повертати. А якщо гроші не повертаються в економіку, то вони й не стимулюють економічного зростання», — підкреслив Ілля Несходовський.

Потребу змінити підходи до реформування податкової системи підтримали всі регіони, які традиційно беруть участь у відеоконференції — Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Харків. Водночас одесити не погодилися із Миколою Чмеруком у тому, що запровадження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів неістотно плине на ціни. Адже, наприклад, подорожчання літра бензину на 80 копійок в умовах девальвації гривні — значний мінус.

Харків’яни, також підтримуючи скорочення бюджетних витрат, нагадали про неефективність в Україні системи контролюючих органів. Так, за їхніми словами, одна податкова перевірка обходиться в 16 тисяч гривень, а її результат до бюджету — 180 гривень. І доки не буде бюджетної реформи, всі решта будуть лише косметичним ремонтом. А податківець з Дніпропетровська переконаний, що в рамках електронного адміністрування ПДВ треба дати право платникам користуватися накопиченими коштами на ПДВ-рахунках. І його підтримують у регіонах: необхідно дозволити сплату податків з цих рахунків, до того ж електронне адміністрування повинно мати тимчасову дію, за якою мають знижуватися ставки ПДВ, щоб вигідно було платити у бюджет, а не користуватися податковими ямами.

ПРЯМА МОВА

Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ,
головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакета реформ: 

— Потрібно припинити практику подання до парламенту законопроектів, які безпосередньо впливають на життя людей, без ретельного і широкого їх обговорення з громадськістю. У пояснювальних записках до законопроектів №5079 і №5080 зазначено, що проект не потребує проведення консультацій з громадськістю. І державі треба скорочувати видатки.

Микола ЧМЕРУК,
директор департаменту податкової політики Мінфіну:

— Щодо скорочення видатків держбюджету. Загалом впродовж цього року вони становлять 745 мільярдів гривень. Серед них 278 мільярдів — на пенсію, соцвидатки; 245 — на охорону здоров’я, освіту; на оборону і громадський порядок — 54, обслуговування держборгу — 48, на загальнодержавні функції, у тому числі й на виплату зарплат чиновникам, — лише 43 мільярди. Тому наш бюджет соціально спрямований. Звичайно, треба проводити і пенсійну реформу, і реформу охорони здоров’я, освіти. Але на сьогодні основні видатки — за соціально захищеними статтями.