Біля прохідної одного із луцьких заводів, що здає вільні площі в оренду підприємцям, — десятки автомобілів. Це власники дрібних бізнесів з’їхалися на роботу і поставили своїх робочих «конячок» перед входом до підприємства.

Втім, кілька автомобілів доводиться постійно бачити не на асфальті, місця на якому вистачає для усіх охочих, а на… газонах. Стоять вони під самими вікнами орендованих офісів — аби власники могли просто через шибу спостерігати за улюбленими «тачками». Серед машин, що під сорокалітніми ялинами вже знищили траву і повибивали колії, «запорожців», «москвичів» та «жигулів» не видно. Тут, як правило, «колеса» сучасні, закордонні — якщо не якийсь джип-паркетник, то геть не старі «мерси», «бехи», «аудюхи». Значить, мають голови їхні власники, якщо зуміли заробити на «цяцьки», що вартують десятки тисяч гривень? Без сумніву, мають! Але тоді виникає запитання: «То невже ж у них немає розуміння того, що заїжджати на газони, під зелені насадження — не тільки порушення правил дорожнього руху, а й аморальний вчинок?» Не вірю, що так само бездумно ці хлопці заїжджають на газони біля власних будинків!

…В одній із недалеких від нас держав, розповідають, стоянка на газоні завершується, як правило, тим, що небайдужі до краси і порядку громадяни відразу ж телефонують у міліцію. Та без зайвих слів за таке порушення відкручує і забирає з собою номерні знаки автомобіля. А потім для власника авто розпочинаються «перегони з перепонами».

З державтоінспекції треба збігати у банк, аби заплатити штраф за порушення правил дорожнього руху; після цього — принести довідку із житлово-експлуатаційної дільниці про те, що відшкодовані збитки, нанесені газону неправильним паркуванням; ЖЕД при цьому має виїхати на місце, скласти акт і розробити кошторис на перекопування та засівання його травою; треба знову збігати у банк, почекати, поки гроші за ці роботи на насіння трави надійдуть у ЖЕД, а той — відправить на місце «події» свою людину з лопатою і граблями; а ще ж треба взяти у директора комунальників довідку про те, що претензій до автовласника вони не мають, і нарешті обміняти її на довгоочікувані номери… Отак не мине й тижня, як вони знову гордо засяють на бампері!

Після одного разу такої науки, розповідали мені колеги, автомобіліст, аби не в’їжджати на газон, поставить своє авто за сотні метрів, але не ризикуватиме ще раз втягнутися в подібний «марлезонський балет».Дисплазія моралі, що всюди проникає у сфери нашого життя, руйнує й елементарну культуру, і морально-етичні принципи. В усьому. Публічне нехтування чужою працею і громадським інтересом, яким, зокрема, нині й на периферії, і в столиці стало тотальне паркування автотранспорту на газонах, — один із прикладів цього. Переконаний: якщо не почати протидіяти цьому, маємо шанс стати територією, де через лінь чи дріб’язковий інтерес крутелика на колесах почали забувати про естетику міста. Тож чи не варто для початку зараз, коли у Верховній Раді України йде підготовка до внесення змін у «Правила дорожнього руху», водночас із збільшенням кар за перевищення швидкості руху підняти й межу відповідальності за паркування на газонах?