Лише спільними зусиллями можна зупинити агресора

Україна та Європейський Союз мають консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора й посилювати політику санкцій насамперед для звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні. Перемовини відбулися в межах робочого візиту глави уряду до Королівства Бельгія, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів.

«Ми цінуємо готовність наших партнерів у ЄС підтримати Україну в умовах нової агресії Російської Федерації у Азовському та Чорному морях, — сказав Володимир Гройсман. — Москва перейшла межу. Реакція ЄС на агресію Росії має бути комплексною та набагато рішучішою».

Високий представник ЄС зазначила, що  Брюссель підтримуватиме Україну, і недавнє рішення Ради ЄС щодо продовження санкцій — підтвердження цієї позиції.

Під час перемовин ішлося про реформи в Україні й подальші орієнтири економічної політики уряду. Сторони обговорили антикорупційні заходи, передусім щодо повноцінного початку роботи антикорупційного суду.

За підсумками переговорів Володимир Гройсман і Федеріка Могеріні взяли участь у церемонії підписання міжнародних угод. Підписано угоди між Урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні EE4U-ІІ»; фінансування заходів «Програми технічного співробітництва 2018 року», «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» та «Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи». Вони передбачають реалізацію заходів з політики енергозбереження, зміцнення інституційної спроможності українських органів влади, підвищення ефективності реформ у галузі професійно-технічної освіти в Україні, професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах ЄС.

Під час візиту відбулося п’яте засідання Ради асоціації Україна — ЄС, де Володимир Гройсман наголосив: «Ми вдячні за нещодавнє ухвалення Європейською Радою політичного рішення щодо продовження економічних і секторальних санкцій ЄС проти РФ. Злочин із застосуванням хімічної зброї в Солсбері, російські кібератаки проти держав-членів ЄС і розгорнута Москвою антиєвропейська пропаганда свідчать про те, що агресивна політика РФ — це виклик не лише для України, а й для всієї Європи».

У цьому контексті взаємодію Київ — Брюссель необхідно переводити з формату партнерства та співпраці до зрілого діалогу, який передбачає формування орієнтирів секторальної взаємодії в економіці, енергетиці, цифровій та безпековій сфері.

А віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко та єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган підписали вже згадану вище угоду про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні» (EE4U-II).

Український урядовець зазначив: «Європейський Союз надає другий транш фінансової допомоги обсягом 54 мільйони євро на підтримку роботи Фонду енергоефективності. Ці кошти додаються до першого траншу 50 мільйонів євро, які у червні Україна вже отримала від ЄС на роботу фонду. Це свідчення високої довіри наших європейських партнерів і прогресу реформи енергоефективності, яку ми впроваджуємо ось уже три роки, виконуючи європейські директиви з енергоефективності. Це перший такий масштабний проект співпраці з ЄС у регіоні».

Кошти буде спрямовано до Мультидонорського фонду, управління яким здійснює Міжнародна фінансова корпорація (IFC).

«Підтримку ЄС спрямовано на реалізацію програм у межах Фонду енергоефективності. Це надання безповоротних грантів ОСББ для здійснення заходів з енергоефективності, технічна підтримка ОСББ у підготовці заяв до фонду. Ми домовилися про допомогу наших німецьких партнерів у підготовці енергоаудиторів, які працюватимуть у всіх регіонах України», — повідомив Геннадій Зубко.

Україна та Євросоюз і надалі співпрацюватимуть у впровадженні реформи енергоефективності, підготовки нормативно-правових актів, а також у сфері ефективної генерації, виробництва, транспортування, розподілу і використання енергії.