У перші хвилини заходу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман подякував міністрові аграрної політики та продовольства Тарасові Кутовому за тривалу спільну роботу й наголосив, що започатковані програми підтримки аграріїв буде обов’язково продовжено. Напередодні Тарас Кутовий написав заяву про відставку. Його глава уряду оцінив як надійного і професійного міністра: «Мені дуже шкода, що він ухвалив таке рішення, але я глибоко поважаю його. Він вирішив попрацювати в інвестиційній сфері. Глибоко переконаний у тому, що він і далі взаємодіятиме з урядом, зокрема з Офісом залучення інвестицій», — сказав Прем’єр. А крапку на цій темі він поставив фразою про особливу роль Тараса Кутового в забезпеченні розвитку аграрного сектору протягом 2016—2017 років. Урядовцям повідомили, що саме ця середа стала черговим дерегуляційним днем. Він відбувся з ініціативи керівництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі та першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва.

Головної мети цього дня міністри досягли, схваливши Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Очікують, що документ сприятиме закріпленню системного підходу до формування й реалізації державної політики у цій сфері, створенню сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможного малого і середнього бізнесу.

Під час презентації стратегії перший заступник керівника відомства Максим Нефьодов наголосив: «Ви всі знаєте, що майже два мільйони малих і середніх підприємств становлять 99,8% кількості всіх підприємств в Україні. Їхня частка у ВВП країни у 2015 році становила 59%. Стратегія ставить за мету до 2020-го збільшити показник до 60,5%». Вона враховує принципи Акта з питань малого бізнесу для Європи та рекомендації індексу економічної політики у сфері МСБ, передбачає створення сприятливого середовища для розвитку, спрощення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризацію підприємницької культури й розвиток навчання підприємницьких навичок, сприяння експорту товарів МСБ й підсилення інноваційного потенціалу.

Дієвості документа допоможуть запроваджена урядом публічна інтегрована база перевірок, а ще — методика, за якою органи контролю визначатимуть допустиму частоту перевірок бізнесу. Позитивно на процеси вплине й ухвалений урядом Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), норми якого встановлюють процедуру проведення планових заходів одночасно всіма контролюючими органами.

Не менш швидко міністри надали право Мінекономрозвитку й Державній регуляторній службі проводити моніторинг за дотриманням контролюючими органами основних норм Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; вдосконалили процедуру подання документів в електронній формі до органу ліцензування. Одностайно вони підтримали й рішення щодо відкриття публічного доступу до інформації про містобудівну документацію через новий веб-сервіс на сайті Мінрегіону. Відтепер можна буде отримати відомості про містобудівну документацію за кілька хвилин та оперативно визначити перспективну територію для інвестування. Інформація буде доступною про 29,5 тисячі населених пунктів.

Володимир Гройсман покладає надії на імплементацію пакета дерегуляційних документів.

Уряд прогнозує зростання частки підприємництва у структурі ВВП. Фото Володимира ЗAЇКИ

Яке майбутнє у держшахт

«Розслідування справ стосовно колишніх посадовців ліквідованого Міністерства доходів і зборів, які проводять правоохоронні органи, слід ефективно завершити, і роль судової гілки влади в цьому процесі надзвичайно актуальна. Важливо, щоб усе це було доведено до завершення, і всіх осіб, залучених до розслідуваннях, за результатами справ маємо відзначити на рівні держави», — такими словами Прем’єр відреагував на озвучені міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим дані.

Перед тим як КМУ затвердив Стратегію розвитку вугледобувної галузі (передбачає збільшення видобутку вугілля на державних шахтах з одночасним їх переходом на бездотаційну роботу), міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик наголосив, що Україна має провести приватизацію всіх державних вугільних шахт після того, як їх буде реформовано.

Ці підприємства виводитимуть на рівень беззбитковості. Також відомство винесло на розгляд уряду концепцію і План реалізації заходів щодо реформування державної вугільної галузі. Їхнє ухвалення і виконання дасть змогу збільшити видобуток енергетичного вугілля на державних шахтах до 8,7 мільйона тонн, вивести 70% шахт на рівень беззбитковості за підсумками 2017 року.

 «Уже до кінця цього року 70% шахт стануть незбитковими, а 50% — прибутковими. Шахти почнуть розраховуватися за електроенергію, за яку вони не розраховувалися два роки, і зможуть розглянути можливість підвищення заробітних плат зокрема для шахтарів. Ухвалення концепції і плану її реалізації дасть змогу до кінця року збільшити випуск готової вугільної продукції до 8,7 мільйона тонн», — наголосив Ігор Насалик.

За його оцінками, цього року видобуток вугілля на державних шахтах зросте на 3,7 мільйона тонн, а вже за рік і 2 місяці в Україні не буде жодної державної збиткової шахти.

Містобудівний кадастр пришвидшить роботу

Сутність наступного рішення КМУ озвучував віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він пояснив, що в країні буде створено інтернет-портал для збирання та оприлюднення основних відомостей (метаданих) про містобудівну документацію. Завдяки цьому пошук та оформлення інвестиційних земельних ділянок, розроблення проектів землеустрою і будівництво пришвидшиться на 1—3 місяці.

У відкритому доступі на порталі з’являться головні метадані щодо будівельної документації у більшості областей України, а також більш ніж 40 ОТГ.

«Це рішення — крок до створення в Україні містобудівного кадастру державного рівня, — переконаний Геннадій Зубко. — Після реалізації рішення всі основні метадані щодо будівельної документації можна буде знайти за кілька хвилини. Це стимулюватиме розвиток будівельної галузі. Адже проектанти дізнаватимуться про потенційних замовників своїх послуг, а девелопери швидше залучатимуть інвестиції в будівництво з огляду на прискорене збирання аналітичної інформації про стан планування територій».

Насамкінець КМУ затвердив технічні регламенти енергетичного маркування телевізорів і кондиціонерів повітря. Тепер усю цю техніку реалізовуватимуть разом з енергетичними етикетками європейського зразка. Затвердив Кабмін і фінансовий план державного підприємства «Редакція газети «Урядовий кур’єр» на 2017 рік.