БЛАГОДІЙНІСТЬ

Києво-Печерська лавра готує своїм парафіянам подарунок до Різдва

Внутрішній розпис головного соборного храму Успенської Києво-Печерської лаври буде завершено на початку січня, і вже на Різдво Всеношна служба відбудеться в центральному бічному вівтарі.

Копітка робота в соборі тривала з 2000 року. Саме відтоді, коли святиню, зруйновану під час Другої світової війни, відновили і відкрили для парафіян. А розтяглася вона на довгі роки тому, що значну частину часу майстри вивчали історичні записки й архівні малюнки, щоб встановити, який вигляд мали стіни собору в XIX ст. до того, як Василь Верещагін і Григорій Попов розписали їх наново.

І, звісно, складні й дорогі роботи з внутрішнього оздоблення головного собору лаври стали можливі лише завдяки допомозі меценатів. Гроші на розписування храму жертвували Микола Азаров, Андрій Клюєв, Олексій Кривопішин, Вадим Новінський, Едуард Ставицький, Микола Злочевський, Микола Присяжнюк, Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Сергій Арбузов, Віталій Захарченко, Олексій Чеботарьов. Ці благодійники фінансували реставраційні роботи у Хрестовоздвиженській церкві й Ганнозачатіївському храмі, заміну бань Трапезної палати. До речі, на пожертвування  лавра не лише реставрує храми і зміцнює схили пагорбів, на яких стоїть. Завдяки меценатам монастир допомагає дитячим будинкам, годує щодня до тисячі злиденних, будує цвинтарний скит, утримує підсобне господарство.

Літопис Києво-Печерської лаври знає чимало прикладів меценатства. Багато яскравих історичних особистостей вкладали в найдавнішу святиню українського православ’я і душу, і гроші. Принагідно згадаємо декого з них.

Святослав Ярославич, князь київський (1027—1076)

Син Ярослава Мудрого —  перший меценат Києво-Печерського монастиря. Це завдяки йому в обителі було зведено і прикрашено перший кам’яний храм — собор Успіння Пресвятої Богородиці. Легенда свідчить, що будівництво цього собору благословила сама Богоматір. Вона закликала знаменитих зодчих і відправила їх у Руську землю, до Києва, щоб там вони спорудили церкву на її честь. А ось гроші на реалізацію цього дива надав київський князь Святослав Ярославич, продовживши княжу традицію, яку започаткував його дід Володимир: давати щедрі пожертви на будівництво церков.

Гармонія зовнішнього вигляду і оновленого внутрішнього розпису Успенського собору ще більше радуватиме парафіян. Фото з сайту liveinternet.ru

Микола Святоша, в миру Луцький князь Святослав Давидович (1080—1143)

Приймаючи постриг у Києво-Печерському монастирі, правнук Ярослава Мудрого князь Святослав пожертвував обителі кілька сіл, що годували згодом не тільки ченців, а й численних прочан з усієї Русі. Крім того, традиційно вважається, що саме на кошти князя побудовано Свято-Троїцьку надбрамну церкву, яка й тепер вражає пишністю. А ще богобоязливий Святослав пожертвував гроші на будівництво Свято-Троїцького лікарняного монастиря, що увійшов до складу Києво-Печерської обителі.

Семен Олелькович, князь Київський (?—1471)

Успішно воював із татарами. Одним із перших почав відновлювати пошкоджені під час татарських набігів святині. На його гроші було відновлено Успенський собор, який потребував ремонту.

Петро Могила, митрополит Київський, архімандрит Києво-Печерський (1597—1647)

Поява священика, та ще й очільника Києво-Печерського монастиря, в переліку світських меценатів не випадкова: ще до постригу Петро Могила зібрав чималий капітал, який і використовував потім на богоугодні справи. Біографи цього діяча стверджують, що меценатські задуми виникли в Петра Могили ще тоді, коли він був військовим, а реалізувати їх повною мірою зміг уже в сані архімандрита. На його кошти було зміцнено й прикрашено монастирські печери і відреставровано Успенський собор. Частину власних грошей архімандрит витратив на фінансування монастирської друкарні.

Іван Мазепа, гетьман Лівобережної України (1639—1709)

Після війн, руїни і міжусобиць, що прийшли на українські землі у другій половині XVII століття, новообраний 1687 р. гетьман Іван Мазепа поставив за мету  відновити силу православної церкви в Україні. Він не просто став меценатом, а  зробив меценатство модним. На його гроші в Україні було збудовано та відремонтовано майже 50 храмів. За прикладом Івана Мазепи майже всі його родичі, друзі та підлеглі стали жертвувати гроші на утримання й будівництво церков і монастирів.

Звісно, і сам гетьман робив щедрі подарунки, передовсім Києво-Печерській лаврі. За його наполяганням і на його кошти Успенський собор відремонтували і придбали нове дороге начиння. Гетьман фінансував реставрацію Троїцької надбрамної церкви, а також будівництво двох нових лаврських храмів: Всіх святих і Різдва Богородиці. Крім того, Мазепа надав гроші на будівництво навколо лаври кам’яної кріпосної стіни і трьох башт: Часової, Малярної та вежі Івана Кущника.

Гетьмана турбувало не тільки становище монастирських будівель, а й духовне життя Києво-Печерської обителі. Він регулярно поповнював монастирську бібліотеку рідкісними дорогими книгами, а також домігся від фаворита регентші Софії, сестри Петра I, підтвердження прав лаври на друкарню, роботу якої згодом справно фінансував.

До речі.За спогадами очевидців, колишні розписи, виконані у XVIII столітті, набагато більше відповідали зовнішньому вигляду храму, ніж роботи академіків. Вони були у стилі українського бароко, як і сам собор, перебудований після пожежі 1718 р. Через майже три століття після цієї перебудови 40 сучасних художників-монументалістів цілих п’ять років працювали над розписами відродженого престольного храму лаври, намагаючись максимально відтворити  шедеври, над якими не владний час.

ХТО ЧИМ МОЖЕ

Сучасні меценати допомагали лаврі не тільки грошима: Микола Присяжнюк — посівними матеріалами та племінною худобою для підсобного господарства; Микола Злочевський, Едуард Ставицький, Олександр Клименко — матеріалами для реставрації бань Трапезного храму і розписів Успенського собору; Олексій Кривопішин та Вадим Новінський — участю в будівництві цвинтарного скита; Олексій Чеботарьов — іконами, одягом, продуктами харчування для бідних прочан та дитячих будинків і притулків, якими опікується лавра. Нещодавно меценат Олексій Чеботарьов подарував лаврі частки мощей апостолів Петра і Павла.