Цю проблематику обговорили євродепутати й західні експерти під час конференції, організованої Українським вільним університетом у Мюнхені (у співпраці з журналом «Огляд Україна Брюссель») з нагоди 100-річного ювілею університету. Вони обговорили, як підвищити безпеку України та ЄС, яким загрожує режим Путіна.

Литовський євродепутат (фракція Європейської народної партії) Андрюс Кубілюс стверджує, що Путін своєю агресією допоміг Україні сформувати прозахідний менталітет. Тепер країні потрібні подальші реформи і більше стимулів для вступу до клубу ЄС — наприклад, обіцянка майбутнього членства. Він розповів про дослідження Центру європейських політичних досліджень (CEPS), у якому експерти порівняли країни «Східного партнерства» — Україну, Грузію та Молдову із країнами Західних Балкан, які теж претендують на вступ у ЄС.

«Ці порівняння наводять на простий висновок: між Україною, Грузією, Молдовою та країнами Західних Балкан немає великої різниці. Але різниця є у ставленні Євросоюзу», — констатував політик.

Очікуємо на перспективу членства

Причина таких розбіжностей полягає в тому, що в деяких столицях ЄС думають, мовляв, надання Україні перспективи членства може спровокувати Путіна.

Польщі свого часу було надано чітку перспективу членства в ЄС, але Росія тоді була слабкою і не мала нинішнього впливу, зазначив польський євродепутат від фракції консерваторів, голова делегації в Комітеті парламентської асоціації ЄС — Україна Вітольд Ващиковський. За його словами, без перспективи інтеграції України в ЄС «Зеленському нічого обіцяти своєму народові, і він не зможе переконати людей в необхідності реформ». Євродепутат вказав, що на сьогодні багато країн ЄС не виконують вимог до членства, коли йдеться про економічні показники й політичні аспекти.

«То як ми можемо змусити Україну бути кращою за нас? Це все одно, що просити стати святішим, ніж Папа Римський», — заявив Вітольд Ващиковський.

На Заході надто люблять російські гроші

Експерти не приховують, що великою перешкодою на шляху Києва до Європи залишається Кремль і його агресія проти України. Це призвело до того, що Європарламент почав більше займатися питанням безпеки України, і ЄС висловив готовність чинити тиск на Москву. Проте Вітольд Ващиковський вважає, що Євросоюзу бракує волі й рішучості у політиці щодо Москви.

«У Заходу немає дефіциту інструментів, щоб зупинити російську агресію, і ми відкрито обговорювали це у Європарламенті. Але в нас немає виконавчої влади, щоб реалізувати пропозиції про відключення Росії від платіжної системи Swift, припинення закупівель газу в Росії, зупинення будівництва «Північного потоку-2», — констатував євродепутат.

На думку Вітольда Ващиковського, ЄС робить помилку, що «має справу з російськими олігархами», які підтримують Путіна і його агресивну політику.

«Чому дозволяємо їм мати власність в Іспанії, на Кіпрі? Чому й надалі запрошуємо російських зірок або спортсменів на ту чи ту подію тоді, коли інші росіяни стріляють на Донбасі? Чому лабораторії в Гарварді та Оксфорді досі відкрито для російських науковців? Їм вигідна наша відкритість, і звичайно, вони, як і раніше, підтримують Путіна. А якщо ми позбавимо їх цієї можливості, вони думатимуть, чи вигідно їм і надалі підтримувати агресивну політику Путіна», — пояснив польський політик. Він зазначив, що ЄС не може допомогти Україні виграти війну з Росією, але може допомогти зупинити подальшу російську агресію, продаючи й надаючи Києву оборонну зброю.

Жорсткі заяви, але слабкі дії

Німецький політик, колишня депутатка Європарламенту від фракції зелених Ребекка Гармс теж вважає, що Євросоюзу слід розглянути питання про постачання Україні важкого озброєння. Із цього приводу здивування висловив директор політичних програм Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса Роланд Фройденштайн: «Не думав, що доживу до того дня, коли зелений політик виступатиме за експорт зброї. Але я повністю згоден з тим, що сказала Ребекка Гармс».

Ще одна представниця зелених німецька євродепутатка Віола фон Крамон-Таубадель зауважила, що в недавній резолюції Європарламенту щодо Росії була доволі жорстка риторика: «Проте коли справа доходить до прямого питання, чи справді ми здатні й готові надати Україні зброю, тоді виникають серйозні вагання».

Вітольд Ващиковський пропонує ЄС запросити Україну до участі в різних євроструктурах, наприклад в агенцію з управління кордонами Frontex або в Ініціативу трьох морів, яка об’єднує 12 країн-членів ЄС між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями. Євросоюз має подумати про нову формулу, яка замінить нормандський формат і мінський мирний процес. Вітольд Ващиковський пропонує запросити в цей новий формат США і Велику Британію, а також деяких сусідів України — країни Балтії, Польщу, Румунію, можливо, Туреччину, оскільки на всіх цих країнах позначився конфлікт на сході України.

Андрюс Кубілюс підкреслив, що останні дії Путіна й Кремля щодо України «відкрили очі багатьом столицям». За його словами, Європарламент робить хороші й сильні заяви, але зовнішня політика ЄС перебуває в руках держав-членів. Для досягнення вищого рівня безпеки в усій Європі він пропонує якомога більшу демократизацію в Україні й Росії та інтеграцію України в ЄС. На його думку, на перебіг подій у Росії може вплинути український успіх, який «надихне російський народ наслідувати хороший приклад демократичного розвитку». А успіх України багато в чому залежатиме від того, якою буде політика ЄС щодо України та її інтеграції.

«Думаю, нам потрібно поставити собі дуже просте запитання: як ми можемо більше, якщо не повністю, відчинити двері ЄС для інтеграції України. Адже як допомогти цій країні розвинути свій успіх і гарантувати безпеку? Тільки завдяки інтеграції з Євросоюзом», — переконаний політик.

Таємних домовленостей не буде

За словами члена Атлантичної ради, колишнього помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Деніела Фріда, Сполучені Штати дали зрозуміти, що вони не приймуть анексію Криму Росією і не дозволять Кремлю поводитися з Україною так, «ніби її не існує або вона власність Путіна».

Деніел Фрід вважає, що агресія російського президента відвернула ЄС: «Путін мимохіть зумів відштовхнути Європу загалом і Євросоюз зокрема». Він заявив, що і США, і Європа мали б виробити послідовну політику щодо Росії, яка полягатиме у протистоянні агресії Путіна через підтримку України, протидії дезінформації, викритті російської корупції, застосуванні санкцій проти Кремля й налагодженні контактів з російським громадянським суспільством.

Деніел Фрід упевнений, що президент США Джо Байден не домовлятиметься з Росією через голови українців. За словами американського дипломата, президент Дональд Трамп був би радий зробити це, якби йому дозволили, але у Сполучених Штатах було дуже багато опору. Експерт переконаний, що Джо Байден не припуститься цієї помилки, те саме стосується і його команди: Тоні Блінкена, Вікторії Нуланд, Карен Донфрід. «Це сильна команда зі свіжим досвідом протистояння агресії Володимира Путіна, — зазначив Деніел Фрід. Він порадив українській владі продовжувати внутрішні реформи: — Україні слід поважати верховенство права, чого ще досі не зроблено».

Конференція, організована Українським вільним університетом у Мюнхені, ще раз продемонструвала, що політики, які ухвалюють рішення на Заході, могли б бути набагато активнішими і прихильнішими до України. Тож не тільки від Києва залежить, як швидко він рухатиметься до Європи: використовуючи прямий швидкісний потяг чи мандруючи з безліччю пересадок і зупинок.

Наталія РІЧАРДСОН
для «Урядового кур’єра»
(Брюссель)