НОВАЦІЇ

Рамкові компетенції — це перелік навичок державних службовців усіх рівнів: від члена Кабміну до  місцевого чиновника

Дедалі менше часу залишається до  набрання чинності законом «Про державну службу», який має на меті серйозну реформацію вітчизняного держуправління. Йдеться передусім про перетворення цієї служби на політично нейтральний інститут, налагодження умов для прозорої діяльності органів державної влади, запровадження ефективного механізму запобігання корупції, підвищення якості управлінських послуг. Зрештою вперше в нашій країні створюються законодавчі підстави для підвищення престижності державної служби.

Молодих претендентів підвищені вимоги не лякають. Фото з сайту sportacaden.ru

Абсолютно новим є застосований у згаданому законодавчому акті компетентнісний підхід до оцінювання здатності державних службовців виконувати обов’язки, визначені в посадовій інструкції. Реалізовуватиметься в життя він двома шляхами. Перший — через запровадження профілів компетентності посади державної служби, тобто комплексної характеристики, яка визначатиме зміст виконуваної  роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок.

Другий — шляхом оцінювання  рівня професійної компетентності особи (характеристика, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками). 

Зазначимо, що за такими рамковими компетенціями оцінює своїх управлінців весь світ. Тому, приміром, чиновник, який має диплом вчителя, там не може апріорі управляти медичною сферою, а не здатного до стратегічного мислення фахівця ніколи не призначать на керівну посаду. Управлінські рішення на різних рівнях держуправління приймає команда, а не одноосібно. Тож їхнє подальше виконання не потребує  додаткових пояснень у доцільності того чи того кроку.

Розробити Типовий профіль профкомпетентності посад державної служби, Порядок визначення спецвимог до рівня професійної компетентності та відповідних Методичних рекомендацій уряд доручив Національному агентству з питань державної служби. Щодо цього вже підготовлено накази, які пройшли обговорення вітчизняних фахівців, громадських інституцій, зарубіжних експертів з Великобританії та Польщі. Найприскіпливіше розглядали нововведення члени ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, яким з 1 січня 2013 року доведеться втілювати  новий закон у життя.

Мета цієї публікації, підготовленої відділом державного управління нашої газети спільно з Центром адаптації держслужби до стандартів ЄС, —  з’ясувати, які головні критерії брали до уваги розробники згаданих вище нормотворчих документів.

Якщо ви влаштовуєтеся на держслужбу

З 1 січня 2013 року в підрозділі, що опікується персоналом державного органу влади, вам пред’являть  такі вимоги до рівня вашої професійної компетентності: освіта; освітньо-кваліфікаційний рівень; стаж роботи; напрям підготовки (спеціальність), професійний досвід; необхідні знання, уміння і навички; особисті якості тощо.

Врахуйте: мінімальні загальні вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня та досвіду роботи осіб, що претендують на зайняття посад держслужби, не можуть бути нижчими, ніж ті, які визначені ст.16 Закону «Про державну службу».

Спеціальні вимоги до досвіду роботи, напряму підготовки (отриманої спеціальності) та інші вимоги до рівня профкомпетентності (для посад держслужби І-2, І-3, І-4) визначає суб’єкт призначення на ці посади відповідно до затверджених ним профілів професійної компетентності посад.

Зважте: це — обов’язкова умова для прийняття на ці посади.

Лідер та його команда

З-поміж необхідних знань, умінь та навичок виокремлено ключові, тобто ті, які підтримують цінності та призначення державного органу, його місію.

На першому місці тут особисті якості, як-от демонстрація цінностей держслужби; сприяння справедливості та рівним можливостям для всіх підлеглих; самовдосконалення; орієнтація на результат; відповідальність.

Претендент на посаду держслужбовця обов’язково повинен мати навички роботи з інформацією, тобто не лише збирати дані й не тримати їх у секреті, а й аналізувати ці матеріали.

Важлива вимога — вміння управляти інноваціями та змінами. І тут багато залежить від лідерства. Лідерові, відповідно до профілю компетенції,  притаманні стратегічне мислення та визначення головних напрямків діяльності того чи того підрозділу; ухвалення ефективних і обгрунтованих управлінських рішень; використання та управління ресурсами; моніторинг та аналіз надання послуг.

Сучасному управлінцеві не обійтися без ефективної комунікації, вміння налагодити співробітництво з колективом, у якому він працює, перетворити його на команду однодумців.

Навіщо потрібні профілі компетентності

Маючи такий ефективний інструмент для оцінювання і вимірювання компетенції, керівники апарату, служба персоналу, керівники структурних підрозділів та державні службовці можуть диференціювати вимоги до рівня професійної компетенції осіб, які претендують на зайняття посад в державних органах і посадових обов’язків всередині держорганів за вертикаллю.

З їхньою допомогою кожна посада чітко окреслюється за обсягом відповідальності та повноважень. Це сприятиме підвищенню ефективності роботи з управління персоналом та підвищить якість праці службовців.

Профілі є підставою для розроблення посадових інструкцій, системи мотивації та стимулювання держслужбовців, добору, просування по службі та планування людських ресурсів; оцінювання результатів службової діяльності, планування кар’єри державного службовця та її розвитку.

Водночас наявність профілів компетентності допоможе самим держслужбовцям усвідомити, володіння якими знаннями, вміннями та навичками забезпечує ефективне виконання посадових обов’язків. Крім того, кожен чиновник зможе визначити особисті потреби у навчанні та підвищенні рівня професійної компетентності. А все це загалом, безумовно, сприятиме результативності праці та поліпшенню надання адміністративних послуг громадянам. 

КОМЕНТАР

Марина КАНАВЕЦЬ,
директор Центру адаптації
державної служби до стандартів
Європейського Союзу:

— Застосування ідеї компетенції в Законі «Про державну службу» від 17.11.2011 р. пов’язане передусім з розв’язанням надзвичайно складного завдання — оцінки ефективності діяльності державних службовців, зокрема у зв’язку з нагальною потребою побудови адекватної компенсаційної системи на вітчизняній державній службі.

Таким шляхом ішли розвинені демократичні країни,  у більшості яких сформовано власні моделі компетенцій і створено спеціальні інструментарії та технології їхньої оцінки. Настав час адаптувати українське законодавство про державну службу до  кращих стандартів.

У цій роботі нам неоціненну допомогу надали експерти проекту Twinning «Підтримка розвитку державної служби в Україні», українсько-канадського проекту «Реформа управління персоналом на державній службі в Україні» та британського проекту «Навчання працівників державних органів та органів місцевого самоврядування АР Крим питанням європейської інтеграції України» тощо.

Результат цієї роботи відображено в двох наказах Нацдержслужби. Вони вже зареєстровані в Мін’юсті й визначають порядок, принципи розробки і затвердження профілів професійної компетентності посад державної служби в державному органі, органі влади АР Крим або в їхньому апараті.

Наші фахівці також підготували грунтовні Методичні рекомендації для служб персоналу державних органів влади, які допоможуть кадровикам належно підготуватися до впровадження в життя норм нового закону. Консультуємо всіх, хто причетний до цієї справи. Безумовно, вона складна, багатопланова. Та, гадаю, конче потрібна для модернізації вітчизняної держслужби на засадах демократичного урядування і буде відчутним кроком нашої країни до сучасної сервісної держави.

А ЯК У НИХ

Завважимо, що ідея компетентності для аналізу діяльності державних службовців, яка стала нормою нового Закону «Про державну службу», — не вітчизняне ноу-хау. У багатьох країнах так звані «рамкові компетенції» запроваджували для підвищення ефективності діяльності корпусу держслужбовців.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Цінують об’єктивність

Приміром, британська система державної служби  свого часу  запровадила компетентнісний підхід у формі інтегральної системи вимог до посад,  для кожної з яких описано конкретну поведінку службовця.

З 2003 року у Великобританії діє комплекс PSG, яким передбачено перелік навичок державних службовців від міністра до рядових чиновників на місцях. Цим комплексом керуються як кадрові служби  органів влади, так і власне держслужбовці, оскільки він дає змогу визначити не тільки систему вимог до конкретної посади, а й індивідуальний потенціал кар’єрного просування.

Англійських «білих комірців» оцінюють щодо управління підлеглими, володіння фінансовим, клієнтським і проектним менеджментом та на здатність до стратегічного мислення. А для тих, хто не вміє працювати з інформацією, не знається на комунікаціях, інформаційній безпеці, не кажучи вже про ІТ-технології, шлях до високих кабінетів закритий.

У цій країні також існує кодекс державної служби, який визначає провідні цінності діяльності тамтешнього чиновництва: цілісність, чесність, об’єктивність і неупередженість.

США

Урегульовують конфлікти

До високопоставлених держслужбовців США застосовується стратегічний документ «Ключові компетенції для вищих керівників».

Відповідно до нього претендент на посаду в держдепі має відповідати п’яти групам компетенції. На першому місці управління змінами (зокрема креативність та інноваційність, гнучкість та стійкість до зовнішнього впливу). Затим — управління людьми (вміння долати конфлікти, максимально використовувати  вміння підлеглих, сприяти їхньому розвиткові). Далі йдуть орієнтація на результат, бізнес-спроможність та здатність до налагодження партнерства.

Американські вчені-державники небезпідставно думають, що саме керівник є центральним чинником формування корпоративної культури у виконавчих органах влади, зорієнтованих на інновації.

КАНАДА

Керуються доброчесністю і повагою

У Країні кленового листа керуються головними компетенціями лідерства на державній службі. Їх застосовують централізовано, хоч вони сформульовані для кожного рівня посад вищого корпусу державних службовців.

Найважливішим тут вважають прагнення досконалого управління (діяльністю, людьми та фінансовими ресурсами). Високо цінується вміння залучати до справи ефективних менеджерів, знаходити та заохочувати успішні організації й надійних партнерів.

Державні чиновники повинні народжувати ідеї, аналізувати їх та  володіти навичками стратегічного мислення. І, що дуже важливо і для нас, там цінують на держслужбі честь мундира, високі моральні якості чиновників, взаємоповагу. Це, за словами канадських експертів, — найкраща засторога для будь-яких проявів корупції.