До проведення великої приватизації, яку намітив Кабінет Міністрів України, в експертному колі ставлення неоднозначне. Фахівці активно дискутують, чи на часі вона нині. І кивають то на корупцію, то на інтереси різних бізнес-груп, за чим губляться інтереси держави, то на порушення законів.
Виключення ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Одеський припортовий завод» та ДП «Укрхімтрансаміак» з Переліку суб’єктів природних монополій відбулося з грубим порушенням антимонопольного законодавства України. Такого висновку дійшли фахівці Центру дослідження корпоративних відносин в опублікованому у відкритому доступі дослідженні «Втрачені природні монополії». Так, проведений експертний аналіз показав, що зникнення трьох найбільших компаній з Переліку відбулося з порушенням українських законів і вже призвело до негативних наслідків.
Результати дослідження підтвердили необхідність цілісної державної політики щодо суб’єктів природних монополій. Неконтрольовані державою монополії зловживають домінуючим становищем на ринку, вдаючись до недобросовісних методів. Серед них завищення цін і тарифів, нав’язування непотрібних споживачеві товарів і послуг, зниження якості продукції та обслуговування, встановлення бар’єрів для доступу на ринок потенційних конкурентів. «Тому регулююча роль держави щодо суб’єктів природних монополій виходить на перший план», — підкреслюють автори дослідження.
Порушення й наслідки
ПАТ «Укртелеком», на яке до моменту приватизації в березні 2011 припадало понад 82% абонентів фіксованого телефонного зв’язку в Україні і понад 90% мереж кабельної каналізації електрозв’язку, було включено до переліку в 2005 році, а в 2011-му році виключено з нього.
Експерти центру припускають, що причиною зникнення Укртелекому з переліку стала його підготовка до «адресної» приватизації, яка відбулася в 2011 році на користь компанії «ЕСУ». «Рішення про виключення компанії з переліку мало політичне і корупційне забарвлення. Воно абсолютно не відповідало інтересам держави і населення України», — підкреслюється в документі.
Завдяки тому, що юридично його перестали вважати природним монополістом, Укртелеком після приватизації скористався домінуючим становищем у сферах фіксованого телефонного зв’язку та кабельної каналізації електрозв’язку. Зокрема в 2014 році компанія перевела понад 2 мільйони абонентів з погодинної оплати телефонних розмов на безпогодинну. Це спричинило зростання абонплати для населення.
Одеський припортовий завод включили до Переліку ще в 1999 році, оскільки він не тільки великий виробник мінеральних добрив, а й оператор розташованого на його проммайданчику терміналу з перевантаження аміаку на танкери в порту Южний. Коли саме ОПЗ зник зі списку природних монополістів — ніхто не може сказати. Відомо лише, що 2012 року він у цьому переліку був.
Натомість ОПЗ і нині класичний приклад монополії — у сфері перевалки аміаку конкурентів він не має. Тож і частка продажу в ринковому попиті, і частка виробництва в ринковій пропозиції — 100%. Замінників послуг у клієнтів ОПЗ немає, що робить його ринкову владу абсолютною, даючи повний контроль над ціною на перевалку аміаку. Така унікальна ситуація дала змогу керівництву ОПЗ з початку 2014 року в кілька етапів підвищити тариф на перевалку аміаку загалом утричі. Це було зроблено без будь-яких розрахунків та обгрунтувань, а собівартість послуг із перевалки відразу перетворилася на головну комерційну таємницю підприємства.
Укрхімтрансаміак перебував у переліку як суб’єкт природних монополій у галузі транспортування рідких мінеральних добрив магістральним аміакопроводом Тольятті — Горлівка — Одеса. Станом на 14 листопада 2014 року Укрхімтрансаміак ще значився у переліку, а на 15 червня 2015 року — вже ні.
Експерти Центру дослідження корпоративних відносин припускають, що Укрхімтрансаміак виключили з Переліку природних монополій з метою «розв’язати руки» Одеському припортовому заводу для безконтрольного збільшення тарифів на перевалку аміаку. Для цього недостатньо вивести тільки ОПЗ з-під антимонопольного законодавства і, відповідно, з-під дії регульованих державою тарифів на перевалку аміаку. Це треба було зробити й щодо Укрхімтрансаміаку як безальтернативного покупця послуг з прийому, охолодження, зберігання та перевантаження продукції, що надходить аміакопроводом Тольятті — Горлівка — Одеса.
Причини й застороги
З урахуванням встановлених фактів аналітики центру вважають за необхідне переглянути порядок ведення Переліку суб’єктів природних монополій, зокрема й виключення з нього підприємств. «Процедура має бути відкритою, прозорою, передбачати обов’язкове інформування учасників ринку та громадськості про причини прийняття рішень, а також передбачати відповідальність за порушення цих процедур», — йдеться в дослідженні.
На думку експертів, нинішня технічна функція АМКУ — зібрати реєстри від національних комісій і звести їх в один перелік — повністю суперечить функціям, покладеним на комітет українським законодавством. Однак АМКУ самоусунувся від їхнього виконання. Попри неабиякі повноваження та інструменти впливу, комітет не використовує їх з метою захисту економіки України. Наприклад, неврегульованість питання про монопольне становище ОПЗ може взагалі поставити під загрозу проведення великої приватизації, яку намітив Кабінет Міністрів України, вважають в Центрі дослідження корпоративних відносин.
Річ у тім, що з січня 2015 року АМКУ розглядає питання про зловживання ПАТ «Одеський припортовий завод» монопольним становищем за зверненням ДП «Укрхімтрансаміак». А згідно із законом за таке порушення передбачено штраф у розмірі до 10% річного доходу підприємства. І якщо буде встановлено, що впродовж спірного періоду послуги ОПЗ оплачували по неправомірному тарифу, переплату доведеться повернути. Це спричинить негативну реакцію нового власника, зустрічний позов до української держави і суспільний резонанс.
Щоб не допустити подібного сценарію, найближчим часом потрібні об’єктивні антимонопольні розслідування діяльності Укртелекому, ОПЗ і Укрхімтрансаміаку на підставі критеріїв, зазначених в антимонопольному законодавстві України. У разі відповідності компаній цим критеріям їх необхідно оперативно повернути до Переліку суб’єктів природних монополій.
Причому рішення про повернення ОПЗ в перелік треба ухвалити до оголошення конкурсу про його продаж. Щоб Мінекономрозвитку і Національна комісія встигли розрахувати економічно об∂рунтований тариф, Фонд держмайна — включити цей тариф і порядок його зміни в умови приватизації, а призначений фондом незалежний оцінювач — провести оцінку ОПЗ з урахуванням його монопольного статусу на ринку прийому, зберігання і перевалки аміаку. Тільки за таких умов удасться провести прозорий приватизаційний конкурс і дотриматись інтересів як держави, так і потенційних інвесторів.
Від редакції. Порушене питання справді актуальне й важливе. І «Урядовий кур’єр» готовий розмістити на своїх шпальтах інші точки зору на проблеми та ризики проведення приватизації в державі.
Ганна ЛЕВИЦЬКА,
аналітик Центру дослідження корпоративних відносин,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+