Щоб забезпечити обороноздатність, Україна потребує дуже значних ресурсів і фінансової стійкості. Про це зазначив учора Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відкриваючи чергове урядове засідання. Він наголосив, що безпека та оборона — головне завдання для уряду й держави, і повідомив, що за дев’ять місяців цього року до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1,5 трильйона гривень.

«За кожну сплачену гривню ми вдячні сумлінним платникам податків — громадянам та бізнесу. Саме на ці кошти держава фінансує оборону», — зазначив Прем’єр.

За словами Дениса Шмигаля, за той самий період із загального фонду держбюджету Україна витратила понад 2,3 трильйона гривень. З них майже 58% — кошти на забезпечення армії.

Чинники фінансової стійкості

«Сьогодні спільне завдання всіх гілок влади — знайти додатковий ресурс, щоб покрити військові видатки 2025 року», — наголосив глава уряду і додав, що це необхідні рішення, щоб надалі чинити опір агресорові, вистояти й перемогти.

Одне з головних джерел нашої фінансової стійкості — доходи від українського експорту.

«У січні — вересні 2024 року український експорт становив майже 100 мільйонів тонн. Це на 36% більше, ніж торік. Тобто за дев’ять місяців ми експортували стільки, скільки за весь минулий рік. У грошовому вимірі це 28,9 мільярда доларів», — навів цифри Прем’єр-міністр. Він наголосив, що це стало можливим завдяки функціонуванню чорноморського морського коридору, державній підтримці українських експортерів, сумлінній роботі підприємців в експортоорієнтованих галузях економіки.

За його словами, 2022-го та в першій половині 2023 року логістика була одним з головних економічних викликів для держави. Нині можна сказати, що цей виклик подолано, наскільки це можливо в умовах такої повномасштабної війни. Традиційно лідер експорту — аграрний сектор.

«Україна готова й надалі виконувати функцію одного із ключових гарантів глобальної продовольчої безпеки», — наголосив очільник уряду. Він повідомив, що аграрії вже намолотили  майже 57 мільйонів тонн нового врожаю зернових, олійних культур та зібрали цукрового буряку.

«Україна вирощує значно більше, ніж може спожити. Тому ми допомагаємо країнам на різних континентах. А росія і далі використовує продовольство як елемент агресії. Лише через порт Маріуполя цього року ворог вивіз понад 180 тисяч тонн вкраденого українського зерна. Відбувається пограбування тимчасово окупованих територій, щоб на вкрадені гроші фінансувати загарбницьку війну», — нагадав про болючу тему Денис Шмигаль. Він висловив переконання, що російський економічний терор буде одним з напрямів у роботі спеціального трибуналу щодо злочину агресії рф проти України. Так само, як і енергетичний терор проти нашої держави. Адже, за словами Прем’єра, попри подальші спроби ворога завдати ураження нашим енергооб’єктам, ситуація в енергосистемі стабільна і збалансована. Уряд та енергетики продовжують в режимі 24/7 відновлення, ремонти і розбудову децентралізованої генерації.

Глава уряду повідомив, що Кабінет Міністрів на засіданні ухвалив рішення про перерозподіл  коштів у межах позики від Європейського інвестиційного банку на модернізацію підстанцій.

«Зможемо спрямувати додаткові 86 мільйонів євро на зведення систем захисту навколо енергетичних об’єктів, що зменшить ризики від російських терористичних атак», — сказав Денис Шмигаль.

Для економічного відновлення

Також уряд ухвалив рішення про створення ще двох індустріальних парків — на Львівщині та Миколаївщині. Сумарно вони зможуть створити 1800 робочих місць. В Україні зареєстровано вже 95 індустріальних парків.

Ще одним рішенням Кабінет Міністрів  дозволив пролонгувати до 31 грудня 2026 року кредити за програмою «5—7—9%» підприємствам, виробничі потужності яких було розміщено в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Ці та інші зміни до програми ухвалено на засіданні 8 жовтня 2024 року.

«Доступні кредити 5—7—9%» — важлива складова економічної платформи «Зроблено в Україні». Із початку року бізнес отримав понад 18 тисяч пільгових кредитів на суму майже 68 мільярдів гривень. Щоб надалі забезпечувати підтримку українського бізнесу та посилити ефект для економіки, уряд постійно працює над удосконаленням програми», — розповів заступник міністра економіки Андрій Телюпа.

Як повідомляє Мінекономіки, змінами до програми Кабінет Міністрів зокрема уточнив умови надання підтримки для підприємств, що працюють у зоні високого воєнного ризику; дозволив підприємствам, які на 22 лютого 2022 року працювали на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях, подовжити кредити на фінансування оборотного капіталу до 31 грудня 2026-го. Отже, підприємства матимуть більше часу та ресурсів на відновлення. Уряд зменшив розмір базової винагороди банків або лізингодавців за договорами фінансового лізингу з 35% до 28%. Це оптимізує фінансування програми. Кабінет Міністрів уніфікував критерії участі у програмі банків, лізингодавців чи факторів з огляду на санкційне законодавство. Ці зміни дадуть змогу брати участь у програмі більшій кількості фінансових установ, що позитивно позначиться на її доступності для бізнесу.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ