Усі кліматичні зміни негативно впливають на здоров’я людини. Однак найбільше потерпаємо саме від надмірної спеки. Сухе повітря та наявність дисперсних часток можуть провокувати напади бронхіальної астми, алергічних захворювань, а висока концентрація моноксиду вуглецю (чадного газу) в містах становить небезпеку, яку можна порівняти із курінням кількох пачок сигарет на день.

На період спеки в лікарнях скасовують планові операції, оскільки така задуха погіршує стан пацієнтів після хірургічного втручання. Рекордно зростає кількість випадків загибелі людей на воді. Небезпечна спека для водіїв і тих, хто працює з механізмами. Фахівці кажуть: якщо температура в салоні авто вища за +27°С, ймовірність потрапляння у ДТП зростає на 11%, а понад +30°С — майже на 50%.

Найменш тяжку форму впливу спеки являє собою теплова непритомність, причина якої — порушення кровообігу. Щойно постраждалий лягає, система швидко відновлюється. Підвищене теплове навантаження на організм може спричинити тепловий удар, який характеризується високою летальністю, бо вкрай висока температура тіла призводить до ушкодження клітинних структур і системи терморегуляції.

У разі нетривалої та менш інтенсивної дії спеки реагування організму все одно значне, оскільки він перебуває у стресовому адаптаційному стані. Підвищене потовиділення під час спеки стає причиною зневоднення організму, що супроводжується певними симптомами та наслідками: від спраги та сухості в роті при 2—4% зневоднення до швидкого підвищення температури та смерті при 14%.

До сонця долучається космос

Один з наслідків потепління — збільшення кількості днів з аномально високою температурою. Те, що радять фізіологи, — недовго бути на сонці — правильно. Але є ще одна серйозна обставина: випромінювання космосу, космічна енергія на тлі сонячного випромінювання. Живі організми від неї отримують додатковий негатив, причому посеред ночі — саме тоді вона повністю виявляє себе. Більшість інфарктів, інсультів стається близько четвертої-п’ятої години ранку — зокрема й через це випромінювання. Випромінювання атмосфери, довкілля — дуже серйозний чинник екологічної небезпеки для здоров’я. Якщо людина здорова, то все одно перегріви призводять до клітинних порушень нормального функціонального поля, а якщо є проблеми, то вони посилюватимуться.

Особливо небезпечне перебування в міському острові тепла — температурна аномалія над центральною частиною міста, що характеризується підвищеною порівняно з периферією температурою повітря. Одна з причин формування такого «острова» — переважання штучних підстильних поверхонь, що мають нижче альбедо (здатність відбивати чи розсіювати випромінювання), ніж природні і, відповідно, поглинають більше сонячної радіації, більше нагріваються та повільніше охолоджуються. Зелені зони знижують локальну температуру повітря, тож у містах, де площі зелених насаджень не відповідають нормативам, вразливість міського населення до теплового стресу зростає.

Міжнародний досвід

Високі температури у столицях європейських держав улітку 2003 року стали причиною майже 23 тисяч додаткових смертей. Особлива ситуація утворилася у Франції, де ця цифра становила 14,8 тисячі. Тоді для мінімізації негативу від високих температур на населення в майбутньому уряд країни надав 500 мільйонів євро і розробив чотирирівневий план «Спека». Перший автоматично активізується 1 червня. Одна зі складових — «блакитна» — передбачає організацію прохолодних кімнат із кондиціонерами в будинках для людей похилого віку та установах системи охорони здоров’я.

Після перших істотних періодів спеки в Європі на початку 2000-х Всесвітня організація охорони повітря разом із Всесвітньою метеорологічною організацією розробила тестову систему медичних попереджень про настання сильної спеки для Рима. В її основу поклали синоптичний індикатор теплового стресу. Оцінювали середній вплив кожного з цих типів погоди на добову смертність з усіх причин. За розробленими параметрами ввели триетапну процедуру попередження про настання періодів спеки: «увага», «тривога» і «надзвичайна ситуація». Перший сигнал подається, коли в найближчі два дні очікується несприятливий тип погоди. Якщо він настане в найближчі 24—48 годин і кількість додаткових випадків смерті оцінюється у два й більше, вмикається «тривога». Якщо така загроза зберігається понад два дні, оголошується надзвичайна ситуація.

Система медичного попередження про настання спекотної погоди у Філадельфії (США) триярусною: «увага», «тривога», «попередження». В останньому разі є три рівні медичних попереджень, які залежать від додаткового числа випадків смерті. Так, у період між 1995 і 1998 роками попередження у Філадельфії оголошували 21 день. Припускають, що система врятувала життя 117 осіб. Кожне врятоване життя оцінили в чотири мільйони доларів, а загальні вигоди від системи медичних попереджень про настання сильної спеки — в 468 мільйонів, або 117 мільйонів за рік.

Адаптація за день не приходить

Обмежений доступ до інформації про правила поводження у спеку роблять містян вразливішими до хвиль тепла та тривалих спекотних періодів. Не слід забувати, що для старшого покоління основні джерела інформації — радіо й телебачення, а для молодшого — гаджети. Важливу роль у підвищенні обізнаності щодо таких періодів відіграють масштабні державні інформаційні кампанії, висвітлення цих питань у межах шкільної програми.

План адаптаційних заходів до періодів спеки має розробляти робоча група у складі представників міської адміністрації, фахівців відповідних служб та громадських організацій. Найбільшу їх кількість слід спрямовувати на мінімізацію негативу від кліматичної зміни. Біля кожного пункту слід зазначити відповідальну особу та організацію, відповідальну за його реалізацію чи контроль тощо.

Системи оповіщення населення про спеку можуть бути загальнодержавного масштабу, як у Франції чи США, або для окремих регіонів чи міст, як в Італії чи Португалії.

Що варто зробити передусім

♦ перевести швидку допомогу та пожежну охорону в стан підвищеної готовності в періоди сильної спеки

♦ за потреби збільшити кількість ліжок у лікарнях та лікарів на чергуваннях

♦ змінити графік роботи підприємств, які надають послуги населенню

♦ постійно нагадувати на радіо- і телеканалах про правила поведінки і протипожежної безпеки

♦ забезпечити комфортний температурний режим у місцях скупчення вразливих груп населення (дошкільні установи, лікарні, будинки для людей похилого віку).

Що потрібно зробити у довгостроковому плані

♦ використовувати для побудови тротуарів та стоянок матеріали, що менше нагріваються

♦ створювати більшу кількість зелених зон у межах міста

♦ будувати фонтани, створювати ставки, відновлювати річки й озера

♦ будувати зі світлих матеріалів, що відбивають максимальну кількість сонячної радіації, створювати «зелені дахи»

♦ контролювати кількість надходження сонячної радіації всередину приміщення (навіси над вікнами, ролети, жалюзі, зелені насадження поблизу будинку тощо).

Як захищатися населенню

♦ Пити багато рідини, але не тієї, що містить кофеїн, алкоголь або велику кількість цукру: через них організм ще більше втрачає вологу

♦ Носити легкий світлий вільний одяг

♦ Обмежити перебування на відкритому повітрі ранковими й вечірніми годинами та зменшити фізичне навантаження. Особливо це стосується дітей та осіб віком понад 65 років, хворих

♦ Носити головні убори й сонцезахисні окуляри, покривати шкіру сонцезахисним кремом з індексом захисту 15 і вищим.

Анатолій СТЕПАНЕНКО,
доктор географічних наук,

Ганна ОБИХОД,
кандидат економічних наук,
для «Урядового кур’єра»