Оплески та гімн пролунали на мітингу на площі Конституції біля Верховної Ради після ухвалення в парламенті Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За захист прав української мови як державної, надання можливості забезпечення її функціонування у сферах державного регулювання проголосували 278 народних депутатів за мінімально необхідних 226.

У цей історичний момент у сесійній залі перебував почесний патріарх Православної церкви України Філарет, Президент України (2005—2010) Віктор Ющенко, урядовці та представники української інтелігенції: письменники Василь Шкляр, Володимир Яворівський, громадський діяч, поет Павло Мовчан, актриса Ірма Вітовська. Було багато ветеранів АТО з нагородами. А під стінами парламенту не приховували радості від утвердження української ідентичності громадяни різних вікових груп, що засвідчило: українці єдині у прагненнях.

Мовний закон чекав на свою долю з літа 2017 року. У першому читанні депутати ухвалили законопроект 4 жовтня 2018-го. Підготовка документа до другого читання тривала приблизно чотири місяці. За цей час парламентський комітет з питань культури та духовності опрацював понад 2 тисячі поправок.

Що унормовує документ?

Закон зокрема визначає, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. При цьому держава організовує курси української мови для дорослих і забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою. Особи, які проходять військову службу у Збройних силах України і нагороджені державною нагородою, і ті, прийняття яких до громадянства становить державний інтерес для країни, мають право на набуття українського громадянства без засвідчення рівня володіння державною мовою, але зобов’язані опанувати її впродовж року з дня набуття громадянства.

Норма, що вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти, набуває чинності через 2 роки після набуття чинності закону. Також на два роки відтерміновано набуття чинності норми про складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства.Закон передбачає, що документи, які посвідчують особу громадянина України, складають державною мовою, але тим, у кого українська мова не рідна, надано право на транскрибований запис своїх прізвища та імені відповідно до його національної традиції.

Закон визначає осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Серед них керівництво держави, депутати, судді, прокурори, службовці Національного банку, особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, педагоги, медики державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Закон передбачає призначення уповноваженого з питань захисту державної мови. Нікого не можна змусити використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, крім випадків: обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства; створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (зокрема усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи та посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій. Чинність закону не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Одночасно з ухваленням мовного закону парламент ввів штрафи за його порушення.

Очищення від імперського минулого

Президент Петро Порошенко назвав ухвалення закону надважливим кроком на шляху нашої ментальної незалежності. У Facebook він написав: «Це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням армії та отриманням автокефалії Православною церквою України». 

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет, виступаючи на мітингу біля Верховної Ради, наголосив: «Україна має і повинна мати українську державну мову. І ніякі ворожі сили не переможуть нас. Нас гнобили багато століть, нищили українську мову, але вона жива і житиме повіки. Ми чекаємо перемоги ще й на сході. І буде перемога наша, тому що правда з нами, а не з агресором».

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у Facebook написав: «Шлях наближення до Христа у кожного народу — це рідна мова. Бо коли молюся незнайомою мовою, то хоч дух мій молиться, розум залишається без плоду, — йдеться у Першому посланні апостола Павла до коринтян».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій зауважив, що вважає за честь бути причетним до ухвалення документа, який посилить позицію української мови, і вважає, що до цього причетні всі люди, які прийшли під Раду.

Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, перебуваючи в парламенті, запевнив, що уряд готовий до реалізації положень закону, а також, згідно з однією з норм документа, протягом шести місяців внести на розгляд парламенту законопроект про захист мов корінних народів і національних меншин.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович акцентував, що Чистий четвер — день, коли треба очищуватися від усього злого, нашарувань, зокрема російсько-імперського минулого.

«Актуальність ухваленого закону підкреслив Путін, який своє рішення роздавати паспорти РФ населенню на території окупованих Донецької та Луганської областей аргументував тим, що це населення російськомовне. Путін розуміє, що мова — зброя, і використовує російську мову як зброю проти України. Ми також розуміємо, що мова — це зброя, а українська мова — зброя захисту України», — підкреслив Володимир В’ятрович.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»