Сьогодні прийшов час показати, на що ми здатні. У мене таке відчуття, що конфлікт на Сході України — це екзамен на право називатися справжньою потужною державою. І якщо цей екзамен успішно складемо, то Україна таки стане сильною країною.

Зараз уже ні в кого не виникає сумнівів, що армія не повинна раз на рік виступати на параді, і тільки. Ця війна показала, наскільки важливі Збройні сили, професійна армія і військові у ній. Шкода, що шлях до такого розуміння такий нелегкий, кривавий та вистражданий.

І якщо хтось мав сумніви, то з перших днів зіткнень, перших втрат і розуміння того, з ким ми маємо справу — все відійшло на другий план. Згуртувався особовий склад, згуртувалися командири, згуртувалися солдати, згуртувалася нація. Ми стали єдиним кулаком, який протидіяв. Кожен робив свою роботу.

Війна розширила можливості армії, без сумніву. Починаючи від кількості особового складу і закінчуючи забезпеченням технікою. Сьогодні не час рахувати літри та гривні. Головне — перемога.

Високомобільні десантні війська ЗСУ стали окремим родом військ. Наша універсальність у тому, що для нас немає такого завдання, яке б ми не виконали. Це і оборона на опорних пунктах, і несення служби на блокпостах, і заволодіння пунктами противника, і десантно-штурмові дії, і висадка тактичного десанту — весь той арсенал боротьби, який є на озброєнні, силами ВДВ був реалізований.

ВДВ як рід військ завжди відрізнялися усім передовим. У нас обкатувалися і проходили апробацію усі новинки, зокрема в техніці та підготовці особового складу. Війна розширила наші горизонти не тільки в оснащенні, а й в переліку завдань, які ми готові виконувати.

Для мене як для командуючого це насамперед піднімає планку відповідальності. Йдеться про особовий склад. З одного боку, маємо виконати поставлене завдання, а з іншого — зберегти своїх побратимів. Переконаний: нам потрібно нарощувати кістяк армії, формувати його з мотивованих військових, які бачать себе у ЗС, які хочуть служити Україні і захищати її. І наше завдання — створити таку армію. Безперечно, нині в лави військових влилося багато нових людей. Вони привнесли щось нове, проявили себе у бою і дуже шкода, коли через рік, підготовлені, вони йдуть.

Хотілося б сказати тим, хто планує поповнити армійські лави: вибір, який ви робите, має бути усвідомленим. За військовою формою стоїть не одне покоління офіцерів, солдатів. Треба правильно оцінювати свої сили і розуміти великий обсяг відповідальності, який лягає на плечі з цією формою.

А ми будемо і далі служити, перемагати і творити нову армію. Виховувати когорту військових патріотів. Формувати нову силу, яка переможе будь-кого і не допустить ворожого вторгнення на свою Батьківщину.

ДОСЬЄ «УК»

Михайло Забродський — авторитетний та професійний кадровий військовий. Один з перших бойових генералів, яких «народила» війна на сході України. Командувач Високомобільних десантних військ ЗСУ. Кабінети та костюми — не його стихія. Більше до душі — камуфляж та штурвал броньовика. Він з притаманною йому чоловічою гордістю ділиться секретами свого успіху.

Михайло ЗАБРОДСЬКИЙ,
командувач Високомобільних десантних військ ЗСУ
для «Урядового кур’єра»