Про це говорять давно. Що Україна, на жаль, дедалі більше відстає в науковому поступі. Що молоді вчені, ледь захистивши дисертації, здебільшого тікають за кордон у пошуках самореалізації та кращого заробітку. Але нечасто ці розмови трансформуються в дії, спрямовані на те, аби переломити небезпечну тенденцію: з 1997 року за обсягами наукової продукції Україна впала з 27 на 44 місце, за рейтингом бази даних Scopus, та досі малоінтегрована у світовий науковий простір. 

Одними з тих, хто виступає збурювачем спокою у вітчизняній освітньо-науковій царині, наполегливо провокуючи дискусію, і що важливо — вже зумовивши деякі зміни в цій сфері, стали експерти Українського наукового клубу, заснованого 2007 року. Його ядром стали вчені-українці зі світовим ім’ям, що посприяло визнанню УНК у міжнародній науковій спільноті. Одним із важливих досягнень клубу стало створення в Україні першої Державної ключової лабораторії молекулярної і клітинної біології. Сьогодні наша розмова з президентом УНК академіком Олегом Кришталем та його виконавчим директором кандидатом біологічних наук Наталією Шульгою.

— Скажіть, будь ласка, шановні співрозмовники, які причини зумовили створення клубу, в чому полягають його завдання?

НШ: — Причин було три. Перша — те, що ми як науковці, котрі мають успішний досвід роботи в різних галузях, усвідомлювали, що Україна за 20 років своєї незалежності замість збереження й підсилення наукових і освітніх здобутків постійно падає в усіх світових рейтингах. Отож, перше завдання, яке ми собі сформулювали, — донести цю інформацію до широкої громади.

Прогресивна наука — це те, що може вивести країни на передові позиції в світі. Фото з сайту sheboyganwwtp.com  

По-друге, сьогодні освіта, наука та технології в Україні існують окремо одне від одного. Ми обстоюємо новий концепт розвитку та нову термінологію — «наукова сфера», котра включає в себе ці три компоненти.

Третє наше завдання — сприяння реформі в галузі освіти. Зокрема через створення аналітичного продукту, що публікується на нашому сайті (він двомовний, тому нас читають у всьому світі). Ці публікації включаємо до світового наукового контексту і саме так стимулюємо українських вчених повідомляти про свої відкриття. Важливо, що раніше тільки ми поширювали інформацію про конференції, конкурси, нагороди, семінари тощо, а нині цей досвід клонований багато разів, і подібну інформацію вже розміщують й інші сайти, зокрема Харківського національного університету.

УНК співпрацює з державними органами, зокрема на сьогодні найактивнішим є Державне агентство з питань науки, інновації та інформатизації. Найбільш яскрава ініціатива, втілена в життя, — створення першої Державної ключової лабораторії у вигляді науково-навчального центру.

ОК: — Одним із важливих завдань, котре робить клуб, — пояснення суспільству абсолютної необхідності мати модерну науку. Весь розвиток людства, з того моменту, коли воно стало технологічним, однозначно пов’язаний з її успіхами. А в нас відбувається процес регресу й у науковій, і в освітній сфері.

НШ: — Коли ми, використовуючи відкриті світові бази даних, проаналізували якість вітчизняних наукових досліджень, резонанс був величезним. Спершу під нашим впливом змінився вигляд і контент сайту НАН України. По-друге, було дано завдання НБУВ ім. Вернадського перевірити наші дані. Коли фахівці Національної бібліотеки це зробили, показники якості вітчизняних досліджень виявилися ще нижчими. Таке сталося, оскільки ми користувалися різними базами даних і неоднаковими методологіями пошуку: НБУВ використовувала Scopus, що існує з 1996 року, ми — Thomson Reuters, засновану раніше. Отож вчені, які мають кар’єру понад 30 років, мали за цією базою кращі результати. Сьогодні такі показники якості досліджень вже намагаються застосувати при ухваленні деяких рішень.

ОК: — Лише 20 років тому українська наука була частиною загальносоюзної і тому малоінтегрованою в світовий науковий простір. Тому рейтинги вчених, які є абсолютно звичними для світової науки, донедавна залишалися новинкою для української.

Вже відомо, що людський мозок розвивається залежно від його застосування. Що складніший світ постає перед немовлям, то більше з’являється зв’язків між нейронами його мозку. Тому можемо сказати, що людина, котра більше знає, має складніший мозок. Науковці нині говорять про ймовірність нового розшарування людства, коли з’явиться, умовно кажучи, прірва між тими, хто мало знає, і між тими, хто знає багато.

Виникає стратегічне запитання: з якого боку цього провалля хочуть бачити себе українці? Тому проблема освітнього процесу належить до першочергових у національній безпеці.

 — Втім, наші університети, на жаль, не входять навіть до тисячі світових лідерів…

НШ: — УНК був першим, хто привернув увагу до рейтингів українських університетів та сказав, що вони не потрапляють до 500 кращих у світі. На жаль, найпрогресивніших світових практик немає в Україні. Наприклад, авторитетний рейтинг Webometrics включає не лише академічні здобутки університету (технології, відкриття, публікації), котрі там займають лише 15%. А 85% — це наявність вишу в інформаційному просторі. Зокрема, це можуть бути так звані rich files (наприклад, дисертації), посилання на заклад та його випускників тощо. В останньому рейтингу за січень 2012 року нарешті є прорив — Київська політехніка потрапила на 937 місце.

Крім того, нагальним є питання критеріїв дослідницьких університетів, які треба розробити й подати на розгляд до Кабінету Міністрів. Це болісний процес: якщо підготувати їх згідно з кращими світовими практиками, то доведеться визнати, що, можливо, в Україні немає жодного справжнього дослідницького університету. Університети почули й зрозуміли це. Нині між ними вже з’явилася локальна конкуренція, котру помітно й на міжнародному рівні.

ОК: — Крім організації освіти як такої, треба думати про соціальне вдосконалення суспільства, аби між освітою і соціальним статусом кожної людини була відповідність. Освіта має служити соціальним ліфтом для молоді, котра повинна бути певна: що більше знань вона має, то більше можливостей у соціумі для неї існують.

— Ви згадали про критерії дослідницьких університетів. У світі дедалі частіше віддають перевагу освіті через дослідницький процес зокрема тому, що саме таким чином формується критичний спосіб мислення.

НШ: — Доцільність поєднувати освіту з дослідницьким процесом було визначено при аналізі успішності освіти, отриманої в деяких університетах. Її ефективність обумовлена тим, що в процесі навчання студент із першого курсу має працювати над незалежним дослідницьким проектом під опікою професора або іншого дослідника.

Скажімо, що відбувається в нас? 5—6 років студент навчається, потім витрачає час на пошук роботи, знайшовши її, починає опановувати знання й навички, потрібні там. Отож, приблизно десятиліття людина планує, ким вона хоче бути. В дослідницькому університеті цей час можна скоротити до 2—3 років.

Ще одна важлива особливість такого навчання — молода людина опиняється в умовах, коли вона сама мусить знайти рішення. Навіть якщо вона потім не йде працювати за спеціальністю, а йде у бізнес чи політику, її мозок натренований на те, щоб розв’язувати проблеми, а не створювати їх.

— Чому вибір спеціалізації першої ключової лабораторії було зроблено саме на користь сучасної біології?

НШ: — Я маю презентацію, що дає змогу уявити структуру всієї наукової сфери та співвідношення між науковими напрямами в США, у провідних країнах ЄС — Німеччині та Польщі. Всюди спостерігаються однакові тенденції: пріоритет надається біологічним наукам та медицині. В Україні — ні.

ОК: — Майбутнє людства — в розвитку біології, оскільки саме ця наука зможе задовольнити його базові потреби. Створення ключової лабораторії — це перший маленький крок, який зробив уряд, але крок, поза сумнівом, у правильному напрямку. Це дає найбільш мотивованим нашим дітям усвідомлення, що на своїй Батьківщині в них є перспектива робити відкриття. Зокрема, нещодавно ключова лабораторія вже зарахувала собі у рейтинг статтю в журналі з імпакт-фактором 11.

НШ: — Імпакт-фактор журналу — це об’єктивна система, її не можна сфальсифікувати. Він визначається за кількістю посилань на статті, надруковані в журналі. За обсягом багато публікацій, надрукованих у виданнях такого рівня, — це закінчені дисертації. Найкращі українські журнали мають ІФ в межах 0,02—0,04.

— Внесок ключових лабораторій у науковий прогрес є загальновизнаним у всьому світі. В чому їхній успіх?

НШ: — Вони виникли в США. Там називалися центрами досконалості, в основі яких було покладено концентрацію інтелекту та ресурсу задля розв’язання стратегічних проблем. Відтак ініціативу моментально підхопив Китай. За 25 років китайці створили понад 150 ключових лабораторій. 2006 року сукупна кількість всіх публікацій та наукових патентів, які йдуть із Китаю, вивела його на друге місце після США. Ми взяли за приклад саме китайський досвід, оскільки вони також починали з нуля.

Оцінити, чи спрацювала ця ідея в Україні, можна знову-таки за публікаціями. Тому так важлива поява статті в журналі з ІФ 11. В Україні публікацій такого рівня — одиниці. І на перших порах роботи ключової лабораторії це є основним показником, чи ідея працює, чи ні. Ми вже можемо стверджувати, що працює. Минулого місяця в Інституті фізіології імені О.Богомольця НАНУ відбулася знакова подія — Міжнародна консультативна рада дала неупереджену оцінку дослідженням українських вчених, виконаним у рамках першої в країні ключової лабораторії. Члени МКР були приємно вражені результатами роботи й одностайні в тому, що створення таких лабораторій може змінити традиційний спосіб фінансування та проведення фундаментальних досліджень в Україні.

Крім того, нам разом із  Головою Міжнародної консультативної ради, лауреатом  Нобелівської премії  Ервіном Неєром, та Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академіком Володимиром Семиноженком вдалося зустрітися з Прем’єр-Міністром України Миколою Азаровим. Доктор Неєр відзначив високий рівень досліджень у галузі сучасної біомедичної науки, які проводяться в межах пілотного проекту Державної ключової лабораторії та зауважив про необхідність вчасного фінансування сучасних біологічних досліджень, які можуть втратити свою конкурентну перевагу через нестачу необхідних матеріалів. М. Азаров пообіцяв виправити ситуацію та запевнив учасників зустрічі у своєму бажанні підтримувати науку та інноваційний розвиток в Україні.

Прогресивна наука й освіта — те, що вивело США на передові економічні позиції в світі. Не знаю, які ще потрібні аргументи для того, аби модернізувати українську науку.

Тетяна МОІСЕЄВА,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

                                   
Олег КРИШТАЛЬ.

Народився 1945 р. Закінчив Київський національний  університет ім. Т. Шевченка. Академік, доктор біологічних наук, директор Інституту нейрофізіології НАН України. Працював як запрошений професор в університеті Кюсю (Японія), університеті Пенсільванії (США), Гарвардському та Мадридському університеті Комплутенсе (Іспанія).

 

                                   
Наталія ШУЛЬГА.

Народилася 1960 р. Закінчила Київський національний університет імені Т. Шевченка. Кандидат біологічних наук. 1992—2005 рр. — дослідницька робота в Рочестерському університеті (США).