Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, передусім Міжнародним валютним фондом — це спосіб стабілізації та оновлення економіки держави через реформи й фінансову підтримку. Але основний орієнтир — побудова сильної самодостатньої держави. Про це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив на засіданні парламентського Комітету з питань економічної політики під час звіту про роботу уряду в 2017 році.

«Чому ми потребуємо підтримки міжнародних фінансових організацій, хоч самі є потужною за можливостями економікою? Тому що країну жорстко грабували. У 2004 році зростання було 12,5%. Потім падіння й криза. Виходили на ринки, брали гроші і куди їх дівали? Нині наше завдання — відкрити можливості економіки. А для цього поки що потрібен доступ на зовнішні ринки — для запозичень, перекредитування. Нам потрібна стабілізація і час. І зростання 5—7% дасть змогу обслуговувати борги й розвивати стандарти. Це той поріг чутливості, що дасть нам змогу зміцнюватися. На розвиток спрямовано всі урядові рішення. Зараз треба закласти основу того, щоб ми самостійно могли запустити механізм зростання», — зауважив Володимир Гройсман.

І додав, що уряд продовжує реформи, освоює нові ринки, веде масштабну боротьбу з тіньовим сектором і відкриває нові можливості розвитку. Армія, соціальна підтримка, енергоефективність, захист бізнесу й стимули експорту, справедлива система охорони здоров’я і розвиток креативних індустрій — ось напрями роботи Кабінету Міністрів.

Прем’єр звернувся до депутатів: «Якщо хочемо щось зробити — зробимо тільки разом. Запорука успіху — консолідована робота уряду й Верховної Ради».

Нинішній склад Кабінету Міністрів звітує перед народними депутатами набагато частіше, ніж усі попередні. Фото з Урядового порталу

Системні зміни тривають

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що з моменту тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розпочалися незворотні процеси європейської інтеграції України, аналогічні тим, що виконують країни-кандидати на вступ до ЄС. Вона поінформувала, що виконання Угоди про асоціацію в економічній частині у 2017 році дало змогу значно збільшити обсяги експорту до країн ЄС.

«40,5% його припадає на ЄС. Між Україною та країнами Євросоюзу єдине правове поле діяльності компаній на основі принципів та вимог права ЄС. Ми поліпшили свої позиції у світових рейтингах, пов’язаних з легкістю ведення бізнесу й конкурентоспроможністю, а саме: 81-е місце у глобальному рейтингу конкурентоспроможності 2017—2018 років та 76-е в рейтингу Doing Business 2018», — підкреслила віце-прем’єр.

Вона переконана, що з огляду на високу динамічність розвитку права ЄС потрібні чітке розуміння й бачення першочергових і пріоритетних галузей співпраці між Україною та Євросоюзом.

Для подальшої тіснішої інтеграції з ЄС обрано чотири пріоритетні шляхи: енергетичний, насамперед газовий ринок Євросоюзу, співпраця у цифровій економіці, юстиції, в царині свободи та безпеки, а також взаємодія у митному співробітництві й технічному регулюванні.

«Коаліційну парламентську угоду за напрямами децентралізації, енергоефективності, ЖКГ, дерегуляції в будівництві виконано майже на 93%. На реалізацію цих реформ ухвалено 15 ключових законів, і вдячний Верховній Раді за постійну та системну підтримку», — наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Одну з найуспішніших реформ країни — децентралізацію, яка вже показує добрі результати, за його словами, визнали міжнародні партнери, вона має підтримку в суспільстві. «Її підсумки не можна оцінювати з огляду лише на рік, адже вона має синергетичний ефект і пов’язана з усіма іншими реформами. Уже створено 750 об’єднаних територіальних громад, які об’єднали майже 33% площі України та 6,5 мільйона жителів. Уряд затвердив перспективні плани областей, у яких 1204 громади. Нині завдання — мотивувати об’єднання у 128 районах, в яких не створено жодної ОТГ», — означив перспективні плани Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що відчутною за 2017 рік стала фінансова децентралізація і державна підтримка розвитку громад, яка зросла у 39 разів порівняно з 2014-м. Уперше в історії місцеві бюджети становили 51% державного. Спільно з Верховною Радою здійснено законодавчий прорив у реформі ЖКГ. Ухвалено сім фундаментальних законів. В Україні формується інститут відповідального власника і громадяни вчаться управляти спільною власністю. Уже створено 28 685 ОСББ і 39 700 управителів.

«Усі реформи, які ми проводимо, спрямовано на зниження корупційних ризиків. Це складні системні зміни, які кардинально впливають на нашу країну. Але ми вже зрушили з місця. І зупинятися не маємо права», — наголосив Геннадій Зубко.

Інвестицій в освіту побільшало

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла, що торік інвестиції держави у шкільну інфраструктуру разом із цільовою субвенцією на навчання дітей з особливими потребами становили 1 мільярд 9,5 мільйона гривень. А в 2018-му відповідних інвестицій майже 2,9 мільярда, тобто збільшення у 2,8 раза.

«Торік завдяки бюджетним коштам і співфінансуванню з місцевих бюджетів закуплено 391 автобус та майже дві тисячі природничо-математичних кабінетів для опорних шкіл. Цьогоріч, крім автобусів і кабінетів, закупили аудіообладнання, передбачили кошти на створення електронної платформи та електронних підручників. Субвенцію на інклюзивну освіту збільшено до 504,4 мільйона гривень.

З огляду на торішнє підвищення зарплати вчителям на 50%, саме 2017-й став роком зростання фінансування освіти. Якщо 2016-го частка ВВП на освіту становила 5,72%, то 2017-го — 6,52%, на цей рік передбачено вже 6,7%. Поступово зростає і фінансування науки. Так, у 2017 році плюс становив 21,4%, у 2018-му наука отримала ще на 29,6% бюджетних коштів більше. Тобто відбулося зростання частки ВВП на науку з 0,3% у 2016-му до 0,6% у 2018-му», — підкреслила міністр.

А завдяки зростанню інвестицій у 2017 році було підтримано понад 200 робіт молодих учених, що в 1,6 раза більше, ніж 2016-го. Профінансовано 1300 фундаментальних і прикладних досліджень.

«Але існує певний негативний дисбаланс у фінансуванні, через що з усіх коштів на науку лише 10% спрямовують на грантове фінансування проектів в університетах. А в усьому світі саме університетське середовище — джерело наукових ідей та відкриттів. У нас же не існує жодного базового фінансування науки у вишах, яке давало б змогу розвиватися науковим напрямам хоч у п’ятирічній перспективі. Міністерство має на меті впровадити таке базове фінансування з 2019 року. Але його не розмазуватимуть тонким шаром на всі заклади, а надаватимуть за підсумками незалежної та прозорої атестації наукових напрямів вишу», — резюмувала Лілія Гриневич.

Комітет Верховної Ради з питань економічної політики одностайно взяв до відома звіт роботи уряду за 2017 рік. Володимир Гройсман подякував парламентаріям за високу оцінку.