Харківське комунальне підприємство «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» єдине в Україні, де збереглися традиції виробництва екологічно чистих продуктів прикорму для дітей раннього віку.

Літні люди й нині пам’ятають, як майже пів століття тому в Московському районі Харкова запрацювала перша молочна кухня, яка відразу стала затребуваною в багатьох сім’ях. Тож досвід її роботи було поширено в інших районах мегаполіса та містах і містечках України. І нині в тому самому двоповерховому будинку на Північній Салтівці уже у статусі фабрики-кухні — сучасної високотехнологічної — щодня, навіть у святкові та вихідні, виробляють до 10 тисяч порцій смачнючих харчів для немовлят і дошкільнят. Та навіть для їхніх мам і татусів, бабусь і дідусів, щоб не було конкуренції за обіднім столом.

І молочні продукти, й овочеві пюре

Меншенька дочка Марини Світлана народилася вже в Харкові 6 років тому, коли родина, рятуючись від війни на Донбасі, поспіхом переселилася з Горлівки.

«Проблем, звісно, було багато. Житлом, до речі, нас як біженців забезпечило місто. Старшому Василеві тоді вже було 4 роки, а ось Світланка зовсім мала. Чим годувати? — розповідає Марина. — Наш дитячий лікар порекомендував піти до пункту видачі фабрики-кухні й замовити дитяче харчування на власний вибір. Його переселенці мали право отримувати безплатно. У Горлівці й Донецьку про таке й не мріяли. Від батьків ще чула, що колись, у радянські часи, працювали молочні кухні для дітей. А тут — ціла фабрика».

Марина не могла стримати захоплення тим, як воднораз розв’язала проблеми зі сніданками та обідами дітвори. За її словами, не треба було бігати по супермаркетах у пошуках підходящих продуктів, придивлятися, свіжі вони чи ні. Адже пункт видачі фабрики-кухні виявився зовсім поряд. Приходиш на певний час і отримуєш повне дитяче меню. А ще, розповідає молода мама, це особливо важливо нині, під час пандемії коронавірусної хвороби. Біля пунктів видачі продуктів ніколи немає великого скупчення людей. Так, двоє-троє. Усі в масках, на безпечній відстані. Та й продукція гарантовано без вірусу, а від асортименту очі розбігаються.

Як розповіла головний технолог підприємства Наталія Штриль, асортимент фабрики налічує більш як 35 видів молочної продукції, напоїв, киселів, фруктових і овочевих пюре. Торік улітку підприємство запустило виробництво продукції для дорослого населення: вершкове і топлене масло, кефір з різним відсотком жирності та інші кисломолочні продукти. Усе це можна онлайн замовити на сайті підприємства й отримувати у найближчому пункті видачі.

«Молоко отримуємо з господарства, яке має статус екологічно чистої сировинної зони. Час доставки сировини з господарства до підприємства становить 2—2,5 години. Уже через 12—18 годин готова продукція потрапляє на пункти видачі дитячого харчування і відразу ж на стіл дитині», — розповідає Наталія Штриль. Вона не без гордості додає, що у виробництві використовують високоякісні бактеріальні закваски виробництва Німеччини та Франції, власні грибкові закваски, виготовлені в лабораторії підприємства.

Безпечність продукції — головне для фабрики

До постійних клопотів про якість та безпечність дитячого харчування, які з перших днів були наріжним каменем роботи фабрики, з торішньої весни додалося чимало турбот, аби убезпечити продукцію від коронавірусу. На щастя, підприємство устатковано новітнім обладнанням, воно застосовує сучасні технологічні лінії з приймання та переробки молока, виробництва молочнокислої та іншої продукції. Функціонує автоматизована лінія з фасування в сучасний пакувальний матеріал (поліетиленові пакети, полімерні стаканчики з пакувальної фольгою) готової продукції без використання ручної праці. Це дає змогу дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.

Однак не варто цілком забувати про людський чинник. За словами директора молочної фабрики-кухні дитячого харчування Євгена Антипова, на підприємстві щоденно ретельно перевіряють стан здоров’я кожного з 232 працівників разом з керівництвом та водіями автомобілів, які розвозять готову продукцію на майже 100 пунктів видачі. Після кожної зміни обробляють дезінфекційними засобами всі ділянки виробництва і транспорт підприємства.

«На протиепідемічні заходи щомісяця спрямовуємо 30—50 тисяч гривень. Робоча зміна розпочинається з температурного скринінгу, і дані обов’язково заносять до журналу. Навантаження на медсестру, звісно, чимале, але вона сумлінно і без нарікань виконує свої обов’язки», — зазначив Євген Антипов.

Його слова підтвердив секретар Харківської міської ради Ігор Терехов, який недавно побував з інспекцією на КП. Він наголосив, що працівники підприємства дуже ретельно стежать за виконанням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних правил і норм, ретельно дотримуються технологічних процесів приготування страв. Кожна структурна одиниця фабрики-кухні у розпорядженні має власну лабораторію, яка щодня контролює якість і безпеку продуктів харчування.

Фабрика тримає планку

Під час першої хвилі пандемії фабриці-кухні вдалося гідно вистояти і всупереч викликам на лише працювати у штатному режимі, а й розширити асортимент продукції. Проте робити це стає дедалі важче.

Як розповів директор підприємства, падає рівень продажу, довелося закрити кілька пунктів видачі. Це пояснюється зовсім не виробничими чи маркетинговими проблемами, а швидше соціальними. Епідемія вклала у лікарняні ліжка чимало споживачів продукції КП «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування», у багатьох людей через карантини і брак заробітків немає фінансових можливостей користуватися її зручними, безпечними і комфортними послугами.

Проте всупереч усім проблемам, фабрика-кухня тримає планку найкращої торгової марки України, статус якої виборола на конкурсі національного рейтингу. І головне, завдяки чіткому регламенту та посиленню заходів безпеки на час карантину зберігає колектив висококваліфікованих працівників, який у цей нелегкий час неухильно виконує комплексну програму надання соціальної допомоги та підтримки дітям і підліткам Харкова. Завдяки їй високоякісне безплатне харчування отримують малюки з малозабезпечених сімей, сімей чорнобильців і переселенців. І безперечно, радує маленьких харків’ян та їхніх батьків ням-нямками.