У п’ятницю країна відзначатиме День місцевого самоврядування, тож початок тижня пройшов саме під цим знаком. Окрім спеціалізованого урядового круглого столу, форуму за участю перших осіб держави, чимало місця темі самоврядування й децентралізації було присвячено під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів.

Громади отримали значно більше фінансових ресурсів, узявши на себе й більше відповідальності у всіх сферах життя. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що економічне зміцнення громад, їхня фінансова спроможність відкриває шлях до розв’язання широкого спектра проблем і питань їхніх членів, зокрема питання безбар’єрності й доступу до послуг для осіб з інвалідністю. Тож питання політики щодо цих осіб та запровадження нових ініціатив для їхнього соціального захисту в контексті децентралізації стало однією з тем роботи уряду.

«Питання людей з інвалідністю можна й треба вирішувати спільно, — наголосив Володимир Гройсман. — Усе середовище має бути адаптованим до людей з інвалідністю. І це питання не якогось майбутнього. Це питання сьогодення. Нові будинки, дороги, магазини будують у громадах. І важливо, щоб будівельники зводили нормальний об’єкт. Щоб дитинка, яка не може пересуватися самостійно, могла приїхати до школи, відвіду­вати класи, їдальні, санвузол. Головне — розуміння проблем. А наше завдання полягає в тому, щоб витягти людей з інвалідністю з їхніх чотирьох стін».

Прем’єр-міністр нагадав про необхідність матеріального забезпечення осіб з інвалідністю, скасування безглуздих вимог зокрема щодо підтвердження інвалідності, а також підвищення пенсій для таких співгромадян. Говорячи про результативність роботи влади в контексті розв’язання проблем людей з інвалідністю, Володимир Гройсман згадав добрим словом роботу урядового уповноваженого Раїси Панасюк. Саме вона своєю наполегливістю переконала урядовців у необхідності багатьох доленосних рішень, зокрема змін державних будівельних норм у бік комфорту й безбар’єрності.

«Раїса Панасюк багатьох навчила, як ставитися до людей з інвалідністю. Нам треба пам’ятати, що це наш обов’язок — робити свою справу з добрим серцем»,  — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів слова Володимира Гройсмана.

Підсумки реалізації чи не найуспішнішої з реформ — децентралізації дають підстави стверджувати про вдале завершення її першого етапу. «Вважаю, що ми пройшли перший етап реформи з децентралізації. Маємо вийти на новий етап цієї реформи, щоб у 2020 році всі необхідні рішення було ухвалено і вся територія України формувалася з відповідних самодостатніх спроможних громад. Це цілком можливо», — запевнив Володимир Гройсман.

На основі ухвалених рішень у 2020 році слід буде провести місцеві вибори. «Це дасть змогу якісно сформувати повноваження і завершити сам процес децентралізації. Таких пріоритетів бачимо сім. Вважаю, що цей календарний графік нової хвилі децентралізації можемо пройти за 600 днів, — окреслив терміни Прем’єр-міністр. — Думаю, що сформуємо початок нового етапу децентралізації вже у грудні. А із січня розпочнемо новий етап у 600 днів».

Володимир Гройсман вважає, що Верховна Рада в лютому наступного року може ухвалити зміни до Конституції в частині децентралізації та місцевого самоврядування, повідомляє УНІАН. Та не лише цими питаннями переймаються в уряді. Першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва турбує фінансовий стан державних підприємств. Прибуткові на сьогодні не більш як півтисячі з них, що становить близько 15% загальної кількості. «Із 3444 підприємств, які працюють в Україні, прибуток дають не більш як 500. Усі інші підприємства навмисно банкрутують, і потім бачимо, як у регіонах житлово-будівельні компанії споруджують ті чи інші будинки. Внаслідок цього втрачає і держава, і всі інші», — цитує УНІАН слова урядовця.  У зв’язку з цим Володимир Гройсман зазначив, що підтримує приватизацію нестратегічних держактивів. Він запевнив, що боротиметься з тіньовими схемами, які використовують деякі держпідприємства. Серед ухвалених рішень варто виокремити затверджений урядом план організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» та організації виконання цього указу. Рішення, як і наведені нижче, було ухвалено без обговорення.  Схвалено державну цільову програму з фізичної, медичної, психологічної реабілітації, соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. Документ розраховано до 2022 року.

Країна отримала держав­ну стратегію реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року. Чи не найважливіше рішення уряду стосується надання по 100 тисяч гривень родинам українських військових моряків, захоплених у полон російськими силовиками у Керченській протоці 25 листопада. «Міністерство оборони передасть персональні дані всіх військовополонених. Після цього буде проведено виплату родичам і близьким або законним представникам моряків», — прокоментував міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»