Якщо у країні розвивається підприємництво, успішно розвивається й економіка загалом. Малий і середній бізнес — це виробництво вітчизняних товарів і надання послуг, робочі місця. В Україні ж, на жаль, очевидні заходи, які могли б позитивно вплинути на розвиток підприємництва (зменшення податкового тиску, дерегуляція, боротьба з корупцією тощо), гальмують або дуже повільно реалізують.
Наприклад затягування ухвалення нового Податкового кодексу, який потрібен бізнесу як повітря. Але, можливо, не варто чекати, доки у столиці депутати і чиновники міністерств нарешті рушать у потрібному напрямку? Тим більше, децентралізація дозволяє. То як можна підтримати розвиток малого й середнього бізнесу в регіонах і чого чекають підприємці від влади усіх рівнів?
«Зробіть зрозумілі правила»
«Простого зменшення податкового навантаження недостатньо. Мають бути зрозумілі система оподаткування, правила гри, відносини з контрагентами, — вважає співвласниця фірми з оренди нерухомості та інвестицій Вікторія Матусевич (м. Дніпро). — Потрібно розвивати бізнес, створювати умови для розвитку виробництва. Раніше я працювала на харчовому виробництві, та років із чотири тому воно розвалилось. І нині виробництвом займатися невигідно. Слід ввести пільгові умови для вітчизняного виробництва. У нас великі податки, орендні ставки, незручна система адміністрування, корупція. Всюди все дорого і все разом заважає веденню бізнесу».
Приватний підприємець власниця рекламної агенції «Ракурс» Олена Баранова (м. Дніпро) у бізнесі з 2000 року, має неабиякий досвід виживання, протистояння тиску чиновників і всіляких перевіряльників. Зокрема коли пожежники зажадали безкоштовних візиток на дорогому папері, змогла їм відмовити. Каже, що те, що зробили електронну звітність, добре, стало легше, але слід більше спрощувати ведення бізнесу.
Місцеві органи влади у містах і районах, об’єднаних громадах, куди із запровадженням бюджетної децентралізації стало надходити більше коштів, отримали більше повноважень і відповідальності. Місцеві представники громади можуть допомогти бізнесу не тільки зменшенням орендних ставок і місцевих зборів, спрощенням реєстрації тощо, а й наведенням елементарного порядку насамперед у владних кабінетах, де мають запровадити зрозумілі всім справедливі правила гри.
До чого призводить їх відсутність, бачимо на прикладі міста Дніпра, де міська рада вирішила навести порядок з МАФами. Справа хороша і давно очікувана жителями. Але чомусь благі наміри чиновників дедалі більше налаштовують проти них підприємців — власників кіосків, які вважають, що так влада утискує і знищує малий бізнес. Чому ж так? А тому, що одні МАФи демонтують, а інші з’являються. «Наливайки», які не дають людям жити, стоять. Тому що не зрозуміло, за якими критеріями прибирають кіоски, які насправді потрібні документи, щоб їх не чіпали. Ось і розгортається у Дніпрі неабияке протистояння між підприємцями — власниками МАФів і міською владою. Утім, це тема окремого дослідження.
Чи спрацює діалог?
На обласному рівні для налагодження діалогу бізнесу, влади і громадськості в оновленому складі розпочала роботу регіональна рада підприємців, при якій запрацювала громадська приймальня. Їй у Дніпропетровській ОДА відвели офіс, де працює «гаряча лінія» і куди з різними питаннями можуть звертатися представники малого й середнього бізнесу. У приймальні в будні з 10-ї до 16-ї чергують представники ради підприємців, консультують спеціалісти-експерти та представники громадських організацій. Тут можна отримати роз’яснення із правових та бухгалтерських питань, податкового й земельного законодавств, дізнатися, як розпочати власний бізнес або написати грантову заявку.
Серед форм роботи ради — «круглі столи», семінари, виставки, форуми, тренінги, майстер-класи для представників малого та середнього бізнесу. З початку року Дніпропетровська ОДА організувала і провела 15 освітніх семінарів для них.
«Налагоджено зворотний зв’язок, щоб ці семінари були необхідні підприємцям. Усі заходи, які організовує рада підприємців, безкоштовні, відбуваються в межах регіональної програми з підтримки бізнесу», — зазначає радник голови Дніпропетровської ОДА Віталій Литвин.
У регіональній раді підприємців сформовано експертні групи з розвитку експорту, імпорту, енергозбереження, зеленого туризму, приватної медицини. Розробляють сайт для підприємців.
«Рада підприємців — це майже три десятки фахівців з різних міст і районів області. Серед них немає чиновників, а тільки підприємці. Найчастіше до регіональної ради звертаються з такими запитаннями: як зареєструвати громадську організацію, з чого почати власний бізнес, що робити після підвищення цін на оренду торговельних площ тощо, — розповідає керівник регіональної ради підприємців Дніпропетровської області Микола Шевченко. — За місяць роботи маємо вже майже 100 звернень. Половина з них потребували лише консультацій, які наші спеціалісти надали одразу. Над рештою питань працюємо. Серед них і організація різноманітних семінарів для підприємців».
Пропозиції до влади
Усі питання, які виникають у підприємців, їхні ідеї рада аналізує і виробляє спільні пропозиції до місцевої, регіональної і центральної влади.
«Малий бізнес — це самозайняте населення. Тому не треба йому заважати, а навпаки, допомагати. Тоді люди не підуть ні в центри зайнятості, ні по субсидії. Натомість будуть щось виробляти. Маємо пропозиції до уряду, які могли б підтримати вітчизняного виробника і саме малий бізнес, — розповідає заступник голови ради підприємців при Дніпропетровській ОДА координатор експертної групи з приватної медицини, голова обласної асоціації пацієнтів Лариса Бабич. — Наприклад дитячий одяг. Нині все імпортне і дороге. Якщо з вітчизняного виробника дитячого одягу зняти ПДВ, знаєте, на скільки це одразу знизить вартість товару? Дитячий одяг стане доступнішим, адже купівельна спроможність населення падає. Нехай навіть з імпортної тканини, але цю продукцію буде вироблено в нас.
Малий бізнес насправді дуже багато може: виробляти фурнітуру для одягу, меблів, для старих людей — ходунці, інвалідні коляски тощо. Але щоб це виробництво стимулювати, потрібні податкові послаблення. На місцевому рівні можна підтримувати саме виробничі підприємства, які надають робочі місця. Можливо, пільговим кредитом — тут багато різних варіантів».
У країні, де триває війна, особливо важливий розвиток соціального підприємництва. Підтримувати саме такий бізнес, що виробляє продукцію для медицини і соціально вразливих верств населення, можна через систему соціальних замовлень. Держава або місцеві органи влади могли б виступати замовниками і оплачувати малому бізнесу виготовлення соціально значущої продукції, яку нині ввозять з-за кордону. Маємо законодавство про державно-приватне партнерство, але на практиці його застосовують недостатньо.
А ще рада підприємців — за підтримку бізнесменів-початківців, які не мають стартового капіталу. Це може бути пільгова кредитна лінія за підтримки місцевої влади.
ПРЯМА МОВА
.jpg)
Віталій ЛИТВИН, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації:
— В ОДА не можемо змінювати закони і орендні ставки місцевих зборів. Це справа парламенту і місцевих органів влади. Але можемо допомогти, підказати. Головне, щоб було розуміння самостійності на місцях. Щоб це закріпилося у свідомості людей, які керують територіальними громадами. Нема потреби по кожне рішення бігати нагору. Організовуємо навчання: семінари не тільки з бізнесу, а й із проектного менеджменту, щоб вчилися розробляти проекти тощо.
Разом із радою підприємців аналізуємо проблемні питання бізнесу, встановлюємо контакти з народними депутатами України, профільними комісіями. Обговорюємо, що саме на законодавчому рівні треба врегулювати. Маємо певні напрацювання. Якщо говоримо про зміну законодавства наприклад у фермерстві, то вони мають бути з позицій фермерів, а не чиновників управління АПК.
Ми в Google+