Кілька днів тому в одній із сумських маршруток довелося стати свідком чергової сварки водія з пасажиром-пільговиком, який намагався скористатися своїм правом на безкоштовний проїзд. Розчинивши дверцята, водій зажадав від чоловіка негайно залишити салон, оскільки, мовляв, уже везе пільговика, хоч насправді лукавив. А претендент на поїздку наполягав на законному праві і попросив, щоб йому вказали, хто саме їде з посвідченням.

Водій підвівся з-за керма, акуратно взяв під руки правдошукача і виставив за двері. А за секунду-другу зачинив їх і рушив далі, голосно обурюючись: «Пільги на проїзд? Та чхав я на них із високої вежі! Мені треба і машину заправити, і виручку хазяїну віддати, і самому заробити».

Такі ситуації останнім часом стали доволі типовим. Щодня конфлікти трапляються в пасажирському транспорті не тільки в Сумах, а в усій Україні. І якщо у разі з міською маршруткою йдеться про 5 гривень, то в міжміському автобусному сполученні рахунок іде на десятки і сотні гривень. До того ж, непорозуміння зростають у геометричній прогресії, й запобігати їм стає дедалі складніше.

Як повідомили в ТОВ «Сумиоблавтотранс», на адресу товариства лише з Лебедина з початку року надійшло кілька скарг на зухвалі дії одного з тамтешніх перевізників. Той, дізнаючись, що на маршрут Лебедин — Київ на автостанції продають кілька пільгових квитків, відразу скасовує рейс, посилаючись на різні причини. Натомість тихенько ставить мікроавтобус неподалік платформи і спокійнісінько забирає тих самих пасажирів, які повертали придбані квитки, серед них і пільговиків. Але, звісно, везе їх уже за гроші. Далі вирушає у рейс, робить планові зупинки і відмітки на автостанціях, щоправда, лише тих, де немає пільговиків.

Ось така собі нахабна схема заробляння грошей, коли не гребують жодними способами чи методами навіть там, де законодавство чітко регулює правила пасажирських перевезень і передбачає обов’язкову компенсацію за перевезення пільговиків. За інформацією, отриманою у Сумиоблавтотрансі, нині нема особливих проблем з їх отриманням. Варто лише подати відповідні документи, і гроші повернуть. Але окремі знахабнілі спритники не хочуть собі зайвої мороки і вирішили так боротися з особливою категорією земляків. А серед них сироти, інваліди, учасники і члени родин атовців, ветерани тощо. Невже вони заслужили на таке ставлення до себе?

Як розповів генеральний директор Сумиоблавтотрансу Микола Тертишний, ця проблема не тільки моральна, на яку окремим перевізникам «начхати», а й правова. Адже ніхто не скасовував Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автотранспорту, нормативних документів Укртрансбезпеки. Тож чи для того держава надає пільги особливо незахищеним категоріям населення, щоб окремі знахабнілі перевізники чхали на них з високої вежі чи з-за керма?

Звісно, такі неподобства не залишаються без реагування відповідних структур і відомств. Однак амплітуда покарань, вочевидь, занадто вузька, аби порушників швиденько ставити на місце — аж до розірвання угод з ним.

А їм саме це й потрібно: і далі «чхають» на всіх і все, пов’язане з пільгами, які заважають їм, і будь-якими засобами викачуватимуть гроші з усіх, хто трапляється на дорозі.