Попри пандемію COVID-19 і те, що вже майже два роки більшість людей у всьому світі змушена багато часу перебувати у власних помешканнях, рятуючись від небезпеки зараження, карколомні трощі на автошляхах щороку забирають сотні тисяч життів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме дорожньо-транспортний травматизм — одна з найбільших світових проблем у царині охорони здоров’я. Ризик загинути чи травмуватися внаслідок ДТП різниться у країнах, проте 70% його припадає саме на ті, де рівень доходів у людей середній або низький.

У дорожньо-транспортних пригодах наша країна щороку втрачає близько 3 тисяч громадян, понад 30 тисяч зазнають травм. Хоч за часи пандемії ці показники трохи скоротилися. Перший заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький каже, що за десять місяців 2021 року на автошляхах України сталося 154 480 дорожньо-транспортних пригод, що майже на 14% більше, ніж 2020-го. 

Понад дві тисячі смертей

Проте спостерігається зменшення кількості постраждалих і травмованих. За цей період загинуло 2592 особи (на 8,8% менше, ніж торік), 24 905 зазнали травм (на 6,8% менше). Та найсумніше, що за цей період сталося 3182 ДТП за участю дітей, де загинуло 157 неповнолітніх, а 3591 зазнала травми різного ступеня тяжкості.

Говорячи про найпоширеніші причини цих аварій, фахівець зазначив, що традиційно на першому місці — понад 40% усіх ДТП з потерпілими і загиблими — порушення водіями швидкісного режиму руху. Серед інших — недотримання правил маневрування, проїзду перехресть і пішохідних переходів, безпечної дистанції.

Як боротися з порушниками і чи можливо істотно зменшити кількість аварій?

Олексій Білошицький зауважив, що у пригоді стає автоматична відеофіксація, рік тому запроваджена на наших автошляхах. Адже спрямовано її передовсім на фіксацію порушень водіями швидкісного режиму. Нині у всій країні працює 236 камер автоматичної фіксації. І за цей час у місцях, де їх встановлено, насправді зафіксовано відчутне зниження кількості ДТП з потерпілими та загиблими — майже втричі.

«Якщо в попередні роки в цих місцях загалом відбувалося в середньому 123 ДТП за рік, нині їхню кількість скорочено до 44. Бачимо реальний результат і можемо говорити, що система корисна. Її слід поширювати. До кінця 2023 року таких камер на автошляхах держави заплановано встановити щонайменше 580, а на перспективу йдеться про 1,5 тисячі. І це не рахуючи тих, які додатково можуть встановити у партнерстві держави з органами місцевого самоврядування. Адже право встановлення таких камер мають і власники й балансоутримувачі автодоріг», — наголосив посадовець.

Серед дієвих цьогорічних нововведень він назвав роботу 30 мобільних діагностичних станцій, де перевіряють стан маршруток, таксі, вантажівок, і ще 30 мобільних лабораторій для перевірки транспортних засобів, які підлягають обов’язковому технічному контролю.

Гострим питанням залишається якість доріг. Саме тому такі діагностичні станції й технічні лабораторії проводять перевірку якості та безпечності автошляхів.

«У межах осіннього комісійного огляду, який проводять спільно Нацполіція і Мінінфраструктури, ми виявляємо проблемні ділянки, щоб на основі цього аналізу планувати їх реконструкцію і капремонт. Нині кожну область забезпечено такою станцією», — зазначив Олексій Білошицький.

Корисні законодавчі зміни

Він наголосив на цьогорічних фундаментальних позитивних змінах до законодавства, спрямованих на підтримку безпеки дорожнього руху. Це передусім підвищення відповідальності за порушення швидкісного режиму й керування автомобілем у стані сп’яніння. І тут було не лише істотно підвищено штрафи, а й запроваджено адміністративний арешт, платне або безплатне, залежно від частини відповідної статті, вилучення транспортного засобу. Нині Нацполіція очікує, щоб ці позитивні й потрібні законодавчі зміни знайшли застосунок у судових рішеннях стосовно порушників. 

В Україні необхідно запровадити систему накладення штрафних балів за порушення громадянами правил дорожнього руху. Така практика вже має позитивний досвід застосування у країнах Європи. Тому нині в нашій країні розробляють законопроєкт. Це дасть змогу посилити не лише контроль, а й профілактику правопорушень.

Забезпечити порядок на автошляхах можна і слід не лише через контроль чи штрафи. Учасники дорожнього руху будуть обачними й поважатимуть одне одного, якщо в них буде сформовано позитивну правову свідомість. Тож задля реальної безпеки на дорогах маємо розвивати три основні напрями: будувати й утримувати якісні автошляхи, запроваджувати дієве законодавство та формувати у водіїв і пішоходів правову культуру.

Не перевантажуй!

Серед чинників, які позначаються на безпеці автоподорожей, — стан і якість наших доріг. Відповідальна за це Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Її очільник Євген Зборовський зауважив, що головна мета служби — зберегти дороги в якісному стані якомога довше. Лише тоді їздити ними буде не лише приємно, а й безпечно.

Для цього з 1 жовтня 2021 року на автошляхах України впроваджено фіксацію порушень проїзду перевантаженого транспорту. Адже саме перевантажені транспортні засоби спричиняють появу на дорожньому полотні спочатку колійності, а згодом ям і вибоїн. Для запобігання цьому запроваджують механічне зважування в русі без впливу людського чинника. Є лише камера і датчик, а ще процес, який відбувається автоматично. І вже нині там, де станції фіксації запрацювали менш як місяць тому, спостерігається значне зниження таких порушень. Адже навіть мінімальний штраф доволі відчутний. А для найзатятіших правопорушників найвищий штраф 51 тисяча гривень може відчутно вдарити по кишені перевізника, особливо якщо він представник малого чи середнього бізнесу. Та навіть для великого бізнесу, якщо такі порушення вчиняє не один його представник, фінансові санкції матимуть відчутний ефект.

«Водії мають зрозуміти: тим, хто вважає, що у гонитві за більшим заробітком може бездумно нищити інфраструктуру, це просто так не минеться. Ми привчатимемо їх до нової культури поведінки на дорогах», — наголосив фахівець.

Без ліцензії — без відповідальності

Українців закликають не користуватися неліцензованим транспортом. Тобто послугами перевізників, які мають проблеми з документами і часто дублюють маршрути офіційного громадського транспорту, створюючи нездорову конкуренцію та перевантажуючи дороги. Адже на таких маршрутах немає таких гарантій: чи достатньо виспався водій, чи він повністю здоровий, чи не вживав перед поїздкою заборонені речовини, чи поважає правила дорожнього руху і чи насправді дбатиме про безпеку пасажирів.

Складно оцінити, в якому технічному стані перебуває неліцензований транспорт, адже його часто переобладнують, у салонах встановлюють додаткові місця, що негативно позначається на безпеці перевезень.

«Якщо стається ДТП, пасажири нелегала зазнають значно більших травм, ніж могло б бути. Зважте й на те, що у таких перевізників немає необхідної страховки. Тобто пасажир не може розраховувати на компенсацію за оплату відновлення здоров’я», — наголосив Євген Зборовський.

Та найбільше проблем на наших дорогах саме через порушення швидкісного режиму. Тож радник міністра внутрішніх справ Ігор Діденко наголосив, що, прагнучи до нульової смертності на дорогах, маємо передовсім не дозволяти транспорту рухатися в населених пунктах зі швидкістю понад 100 кілометрів на годину. Адже доведено, що на швидкості навіть понад 40 кілометрів під час зіткнення автомобіля з пішоходом він фактично не має шансів на виживання. Якщо ця швидкість становитиме понад 80 кілометрів, з високою ймовірністю загинуть і ті, хто переконаний, що всередині машини  найбезпечніше.

Саме тому країни Європи нині обмежують рух транспорту в населених пунктах до 50 кілометрів. Україна теж це зробила. Та вже нині у великих містах світу швидкість обмежують до 30 кілометрів на годину. І було б добре, аби й наша держава наслідувала цей досвід: для збереження життів, профілактики ДТП та відповідального ставлення до інфраструктури. 

Залучати місцеву владу

Керівники громад мають усвідомити, що місцеві дороги — зона саме їхньої відповідальності. Адже поліція фізично не може забезпечити порядок на всіх дорогах одночасно. І саме місцева влада має подбати, щоб облаштувати пішохідну зону, де люди зможуть спокійно гуляти чи відпочивати, належно обладнати паркувальні майданчики, у найнебезпечніших місцях встановити камери фотофіксації порушень. 

МВС і Нацполіція сприяють небайдужим керівникам ОТГ: надали і допомогли встановити близько 140 таких камер у громадах у всій Україні. Спільно напрацювали пропозицію до Бюджетного кодексу 2022 року про те, щоб 10% штрафів за порушення ПДР залишати у громадах і спрямовувати на заходи з поліпшення безпеки дорожнього руху. 

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко зазначив, що не менш важливо за дотримання учасниками руху правил на дорогах створення цих правил та їх законодавче регулювання. Саме для цього на початку 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про посилення відповідальності за окремі порушення в галузі безпеки дорожнього руху: значно збільшено штрафи за непристебнуті паски безпеки в автомобілях, відсутність шоломів у власників мотозасобів, порушення швидкісного режиму і проїзд на червоне або жовте світло тощо.

Електротранспорт приборкають

Створено й затверджено певні правила для тих, хто використовує сучасні прилади персонального легкового електротранспорту, якими українці здебільшого користуються на відпочинку в місцях великого скупчення людей із дітьми. У першому читанні ухвалено законопроєкт, який регулює використання таких транспортних засобів, обмежує дозволену швидкість і зобов’язує власників чи орендарів послуговуватися засобами захисту.

«Законопроект передбачає, що ці електричні транспортні засоби прирівнюватимуться до велосипедів, тому мають рухатися велодоріжками. Якщо ж відповідної розмітки немає, — правою крайньою частиною автодороги. Це має убезпечити їх від ДТП. 

Адже нині чуємо багато нарікань від пішоходів, мовляв, власники такого транспорту поводяться необачно і наражають на небезпеку передусім малих дітей, а Верховна Рада мала б давно це питання врегулювати. Обіцяю, що ми це обов’язково зробимо. Плануємо найближчим часом ухвалити цей законопроект у другому читанні, щоб ним могли послуговуватися всі учасники дорожнього руху, яких він стосується. А українці, які гуляють з дітьми у громадських місцях, почувалися насправді безпечно», — наголосив народний депутат.

Вадим Крейденко зауважив на використанні світлоповертальних елементів на одязі учасників дорожнього руху. Це європейська практика, яка довела свою ко-ристь. Тому уряд ухвалив постанову, яка тепер і в Україні зобов’язує пішоходів у темний час доби та за погіршення погодних умов, рухаючись проїжджою частиною, використовувати такі елементи.

Надто жорстких санкцій за недотримання цих правил поки що немає. Та депутат висловив сподівання, що завдяки громадським активістам, представникам дорожніх асоціацій та владним структурам — центральним і місцевим — українці отримають інформацію, що це не лише необхідно, а й дуже корисно. Адже статистика свідчить: така практика надає водієві додаткову можливість розгледіти пішохода, отже запобігти нещастю. 

Не лише карати

Насправді безпечними наші автошляхи стануть лише тоді, коли будемо запроваджувати не лише штрафні чи каральні санкції. А передовсім проводити роз’яснювальну й просвітницьку роботу і серед пішоходів, і серед водіїв. А надто молоді, яка, ніде правди діти, часто буває досить необачною на дорозі.

Якісні результати такої роботи засвідчують Всеукраїнські тижні безпеки дорожнього руху, які проводяться в нашій державі двічі на рік. І саме нині триває один з них. Такі заходи — одна з найбільших інформаційно-просвітницьких платформ для привернення уваги суспільства до проблем дорожньо-транспортного травматизму в країні. Вони консолідують зусилля державних органів, небайдужої громадськості й ЗМІ для напрацювання спільних рішень у розв’язанні цієї проблеми.