Закарпаття і південні регіони, як відомо, є основними постачальниками ранніх овочів та овочів з літніх теплиць. За оцінками керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Тетяни Гетьман, на ці території припадає близько 80% виробництва ранньої городини. Якою буде ситуація з ранніми капустою, редискою, помідорами, огірками тощо після березневих морозів і снігопадів, досліджували власкори «УК». 

ЗАКАРПАТТЯ

Майже півтори тисячі сімей у Великих Ком’ятах і Заріччі живуть з вирощування городини

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

Великі Ком’яти, що у Виноградівському районі, у робочі дні нагадує вулик. Зовні це не дуже помітно, а от якщо зайти у теплиці під плівками…В одному з таких «вуликів», навпочіпки або й просто на колінах, нарівні з іншими трудиться директор місцевої загальноосвітньої школи, депутат районної ради Надія Копча.

— Два останні місяці живемо в напруженому ритмі. Як висіяли під плівкою насіння й отримали сходи, так і плекаємо їх як малу дитину: пікіруємо розсаду, розпушуємо грунт, зрошуємо, підживлюємо, —розповідає Надія Андріївна. – Ні для кого не секрет, що село з цього заняття не просто живе, а розвивається. Так ведеться кілька десятиліть підряд. Більш ніде на Виноградівщині не побачите стільки теплиць, як у нас, хоч тут і не найтепліше місце. Наше село — одна суцільна оранжерея.

— Висаджуємо насіння з Голландії або з Молдови, бо воно краще захищене від хвороб, високопродуктивне і має добру схожість, — продовжує Надія Андріївна. — Україні дилери постачають усе, що просимо. Щоб правильно доглядати за рослинами, читаємо спеціальну літературу. З цим труднощів не виникає… 

У Великих Ком’ятах, а також у сусідньому з ними Заріччі Іршавського району, не вирощують ранніх овочів хіба що зовсім відсталі від життя або відверті ледарі, яких  одиниці. У цих селах ранню городину вирощують близько півтори тисячі домогосподарств. Працю «домашніх» овочівників легкою не назвеш, проте, її результати безсумнівно підвищують добробут сільчан. Тут найкращі будинки, найошатніші подвір’я, майже повсюди стоять власні авто — легкові, а часто й вантажні.

Теплиці, теплиці, теплиці… Ними майже всуціль зайняті присадибні ділянки у селах Великі Ком’яти Виноградівського та Заріччя (частково Сільце) Іршавського районів. На щастя, снігопад їм не нашкодив, бо в другій половині березня, на відміну від більшості регіонів країни, його практично там не було. Якщо й випадало кілька сантиметрів «білої ковдри», то наступного дня й сліду від неї не залишалося.

Але і взимку, і в ці дні без обігріву не обходиться: опалюють теплиці не  дорогим газом, а дровами, тирсою, кукурудзяними качанами.

Розсаду, щоб добре розвивалася, зрошують і підживлюють без хімії. Як правило, в хід іде розведений  водою коров’як або курячий послід, який бризкають під корінь. Дехто вже й до крапельного зрошення дійшов.

Наразі зелені стебельця капусти, помідорів, перцю та інших рослин ще рано пересаджувати з парників у теплиці. На поле капусту «переселять», як завжди, 15—16 квітня. Уже в травні у продажу з’являться її качани. Перші помідори масово достигнуть на початку червня.

Збуватимуть вирощену ранню капусту на ринках області та за її межами. Сьогодні багато сімей у Великих Ком’ятах, сусідньому Заріччі володіють багатотонними вантажівками-рефрижераторами і на замовлення постачають ранню городину у будь-яку точку на карті країни. 

Заробітки не  дуже великі, бо й затрати чималі. Перший урожай капусти (після ранньої буває середня й пізня) продається дуже добре. Наступні дають незначні прибутки: пропозиція на ринку збільшується. З цієї причини спостерігається тенденція поступового зменшення рівня цін на всі види ранніх овочів.

Капуста з цієї теплиці невдовзі опиниться на столах українців. Фото автора

ПРЯМА МОВА

Юрій ЛЕСЬО,
перший заступник начальника головного
управління агропромислового розвитку
облдержадміністрації:

— Вирощування практично всього спектра овочевої продукції, у тому числі з раннім терміном дозрівання, — у традиціях закарпатців. Сприяє цьому клімат, що формується під впливом Атлантики, захищеність території від повітряних мас із півночі та сходу Головним Карпатським хребтом.

Торік в області зібрали 190,5 тисячі тонн ранніх овочів, або 70% від загального обсягу виробництва овочевої продукції. Очікується, що нині валовий збір становитиме 209 тисяч тонн (81 %).

Найбільшу питому вагу у виробництві ранніх овочів займає капуста — близько 40 %, удвічі менше за цю кількість збирають огірків і помідорів. Селяни вирощують і редиску, цибулю на перо, кріп та інші види.

Ранніми овочами займаються у Виноградівському, Іршавському, Ужгородському, Мукачівському, Берегівському та Хустському районах. В останньому з них цим займається підприємство «Іза-Бате» (с. Іза). Цілісний майновий комплекс успадкували від колишнього колгоспу і, що важливо, розвинули його. На 6 гектарах під склом отримують до 1,5 тис. тонн огірків. Реалізують їх починаючи з грудня минулого року. У цьому році вирощуватимуть і помідори.

Запоріжжя. Якщо вродить, ціни не кусатимуться

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

Торішній врожай овочів в області видався добрим попри  негативні природні явища. І понині запоріжці купують задешево на ринках і супермаркетах «борщовий набір»: буряк — за 1,5-2 гривні за кілограм, моркву — за 2-2,5, капусту — до 3 тощо. Якого ж урожаю чекати в нинішньому році?

— Цьогоріч під овочі в Запорізькій області плануємо закласти 28,7 тисячі гектарів ріллі, з яких можемо отримати близько 300 тисяч тонн продукції, — поділилася перспективою начальник відділу організації виробництва та маркетингу рослинництва департаменту агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації Ліна Суббота. — З огляду на зону ризикованого землеробства, господарства беруться за вирощування овочів лише на зрошуваній території. Тож їх частка невелика — лише близько  1,7 тисячі гектарів ріллі. Ставку зазвичай робимо на присадибні ділянки населення. Невеличкі приватні домогосподарства відвели під овочі 27,1 тисячі гектарів і планують зібрати  на них понад 290 тисяч тонн.

Нині, зважаючи на тривалу зиму, жоден господар не готовий сказати, як вродить городина. Адже зазвичай посівна (коли насіння висівають у відкритий грунт)  мала б стартувати у квітні. Втім, очевидно, земля до цього часу ще не прогріється. Тож чекатимуть, доки зовсім мине загроза заморозків. Розсаду ж мають висаджувати у травні. Але як все буде, овочівники ще  не знають. Торік саме у травні вдарила посуха.

— Минулого року овочівники області зібрали 346,1 тисячі тонн городини, з них  25,3 тисячі — сільгосппідприємства, — констатувала  начальник  відділу  економічного аналізу та прогнозування  департаменту  агропромислового розвитку облдержадміністрації Галина Белич. — Це сповна задовольнило ринок. Тому й ціну  на городину сьогодні маємо відповідну.  Такої ж стратегії треба притримуватись і цьогоріч.

Миколаївщина. Слід подумати про ринки збуту продукції

Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Торік в області зафіксовано рекордний валовий збір овочів. І хоч вирощувати їх на півдні — справа ризикована, дедалі більше господарів беруться за це. Вони впроваджують нові технології, зменшуючи собівартість виробленого і  гідно виглядаючи на ринку серед конкурентів. При цьому овочівництвом займаються як великі товаровиробники, так і одноосібники й фермери. Як повідомили в головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації, цьогорічне завдання — не допустити зменшення площ під овочами і зібрати не менше, ніж торік. У 2012-му засіяно овочами 20,3 тисячі гектарів. З них зібрано 521 тисячу тонн за середньої урожайності 256 центнерів з гектара. Березневі морози, не характерні для цієї пори, не зламають планів. Бо виробники лише висівають насіння в теплицях для розсади.

Тиждень тому у двох тепличних комплексах компанії Agrofusion, Північному і Південному, одночасно почали висівати насіння томатів для вирощування розсади шостого сезону. У цьому сезоні тут планують виростити понад 87 мільйонів штук розсади. Завдяки ретельній селекції кращих гібридів з точки зору врожайності і смакових якостей, а також удосконалення агротехнології при незмінному обсязі томатів, які будуть перероблені, кількість розсади скорочено майже на 8%. Висадження її почнеться 24 квітня.

Успішно вирощувати тепличні овочі, зокрема томати, віднедавна почали й у «Зеленому Гаю». Тут 500 гектарів відведено під виноград і стільки ж — під фрукти. Мають найбільший в Україні промисловий сад вишні — 170 гектарів.

Керівник господарства Олександр Лівик переконаний, що за овочівництвом великі перспективи, для окремих господарств овочі — прекрасний вибір як додатковий заробіток. «Україна може забезпечити себе овочами і фруктами, — вважає він. — За три-чотири роки матимемо перевиробництво овочів. Тому вже нині слід думати про ринки збуту».

Щодо плодово-ягідних і винограду, то на їх урожай можуть негативно вплинути несприятливі погодні умови. І хоч в області, на відміну від Криму, фруктові дерева ще не цвітуть, бруньки можуть не витримати великих морозів. Утім, в аграрному управлінні області запевнили, що рівень урожаю фруктів, ягід і винограду буде не нижчим за торішній.

ДОСЬЄ «УК»

У 2012-му плодово-ягідна група займала 5 тисяч гектарів, виноградники — 5,6 тисячі. Врожай становив 75 центнерів з гектара плодів та ягід і 95 центнерів з гектара винограду.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Тетяна ГЕТЬМАН,
керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти»:

— Рентабельність ранніх овочів у різних виробників різна. Приміром, під час вирощування суперранніх овочів витрати максимальні (обігрів теплиць із розсадою), грунтових ранніх — удвічі-втричі менші. Знову-таки, на рентабельність впливають і масштаби виробництва. Якщо великі виробники витрачаються на ручну працю, то дрібні самі обробляють свої плантації.

На ціни також дуже впливають приватники півдня й імпорт, які значно їх збивають.

За оцінками «АПК-Інформ: овочі і фрукти», за відносно сприятливої  кон’юнктури ринку рентабельність може бути дуже високою. Так, цьогоріч на початку сезону продажу тепличного огірка комбінати продавали по 35 — 40 гривень за кілограм, що в 3,5 раза вище від середньої собівартості.

Проте з початком масового збирання ціна впала до 13 — 15 гривень за кілограм, або була на 20% вищою від середньої собівартості в опалювальних теплицях. У травні цілком можливо, що ціна обвалиться і рентабельність стане від’ємною.

 Рентабельність суперранньої капусти на початку сезону продажів може досягати 300% і більше. Та, як показує торішній досвід, буквально за  кілька тижнів ціна впала до рівня собівартості, а вже в  другій половині травня фермери працювали з негативною рентабельністю. Можливо, цього року ситуація повториться. Саме тому великі господарства з повним циклом виробництва воліють вважати рентабельність за весь сезон, а не в конкретний момент часу.