Неприємна новина для української економіки з’явилася напередодні минулих вихідних: прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав постанову про введення мита на наші товари. Точніше, російський можновладець пояснив, що такі податі буде започатковано в тому разі, якщо достроково (до 1 січня 2016 року) набудуть чинності окремі положення Угоди про асоціацію України з ЄС. Ідеться про імпортні мита на продукцію легкої та харчової промисловості.

Як відомо, 12 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін, комісар ЄС з питань торгівлі Карел де Гухт та міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв домовилися відтермінувати передбачене угодою запровадження поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі до 1 січня 2016 року.

З Європою важко і з Азією теж…

Чому ж так із цього приводу непокоїться Росія? Чи, може, це її черговий політичний трюк? Як зазначив кореспондентові «УК» економіст Олександр Охріменко, це  звичайне продовження торговельної війни, яку РФ уже давно веде проти України.

«Путін не хвилюється з приводу того, що європейські товари або перероблена сировина можуть опинитися в РФ і це завдасть шкоди її економіці. В Росії добре знають наші слабкі місця. А це, приміром, те, що ми не можемо постачати тверді сири чи шоколад у Європу. А в нас цю продукцію багато років поспіль купувала Росія», — констатує він.

Також експерт наголошує, що ці товари не знайдуть нових ринків збуту в азійських державах — там таких продуктів просто не вживають.

У цьому контексті можна поставити запитання: чи встигнуть наші підприємства переорієнтувати експорт на нові країни? Аналітик вважає, що це зробити буде вкрай важко.

«Приміром, обладнання для електростанцій ми виробляли лише на експорт у країни СНД. Для цих країн ми робили чудові верстати. Дуже багато для Росії та інших держав колишнього СРСР ми постачали продукції хімічної промисловості. Європі ці товари просто не потрібні. Але  й вийти та закріпитися на інших ринках з ними нам буде вкрай важко», — стверджує аналітик.

Щоправда, експерт додає, що наші верстати дуже добре знають і цінують в Африці. Треба лише поновити ділові зв’язки з приводу експорту на цей континент.

Також, приміром (хоч це суто теоретично), ми б могли у сфері машинобудування співпрацювати з Китаєм.

Зерно — основа експорту

Дуже цікаво спрогнозувати, що робитиме Росія, якщо окремі положення Угоди про асоціацію з ЄС таки наберуть чинності раніше 1 січня 2016 року. Експерт упевнений, що деякі пункти цього документа будуть чинними, а деякі ні. Так, якщо РФ домовиться з ЄС  і укладе з ним певні договори про мита з вилученнями та обмеженнями, наша сусідка може трохи послабити  тиск на Україну.

То що ж тоді чекає на економіку нашої країни та її експортний потенціал після 1 січня 2016 року?

Олександр Охріменко зазначає, що суттєво скоротять обсяги виробництва у металургійній та хімічній промисловості, адже продавати в Європу ці товари ми не зможемо — там багато власних.

«Основою експортного потенціалу України стане сільськогосподарське виробництво. Старі й нові інвестори вкладатимуть кошти в розвиток зернової та м’ясної індустрії. Тим часом, на мою думку, також впаде виробництво продуктів харчування, адже чимало з них ми вже не зможемо експортувати в таких великих обсягах, як раніше, у країни СНД та Росію зокрема», — додає він.

Хоч би там що, зрозуміло: українським виробникам та можновладцям слід активніше шукати нові й забуті старі ринки збуту продукції. Це зробити буде нелегко. Проте за понад рік до початку 2016-го не треба гаяти часу.