Влада повинна не лише вимагати від людей поваги до держави та її символів. Скоріше, навпаки — сама зобов’язана робити так, щоб громадяни відчували турботу про себе, що влада розуміє й пам’ятає їхні потреби, намагається поліпшити життя пересічних українців. Особливо цього потребують на сході країни, де держава мусить показати різницю між окупацією проросійськими зайдами й увагою української влади.   

Відсвяткувавши на Хрещатику День Незалежності й прийнявши привітання від очільників дружніх країн, Президент Петро Порошенко вирушив із робочою поїздкою на Донеччину. Саме тут підтримки держави потребують надто гостро. Символічну часточку очікуваного тепла поважний гість привіз фактично у валізі — за його участі відбулася церемонія знакового пуску природного газу на підвідному газопроводі високого тиску від селища міського типу Очеретине до міста Авдіївка. Так український газ нарешті пішов з робочим тиском на всі газомережі Авдіївки й ще семи населених пунктів. Новий трубопровід завдовжки сягає 14,124 км. Станом на 24 серпня 2018 року підключено до газопостачання понад 5,5 тисячі споживачів.

«Більше росіяни нас не поставлять на коліна своїм зашморгом і газовим шантажем. Ми виграли Стокгольмський арбітраж, і росіяни заплатять Україні збитки 4,6 мільярда доларів. Уже понад тисячу днів, як ми живемо  без російського газу», — зазначив Президент.

Символом змін в державі має бути зокрема Авдіївка. «Мало хто в світі міг уявити в січні 2017 року, що в Авдіївці намагатимуться влаштувати Армагеддон. Не можна було уявити, щоб у ХХІ столітті посеред Європи жителів 20-тисячного міста намагалися приректи на холодну смерть, — нагадав Президент події річної давності. — Як вижити, коли немає газу, бо він перекритий і розбитий росіянами? Коли немає електроенергії, бо вона перебита артилерійським вогнем російсько-терористичних військ? А ремонтники, яких направили відновити електропостачання, потрапили під снайперський вогонь».

Метою терористів було вигнати звідси містян, «щоб тут не було України». Але ворог укотре прорахувався. Люди не залишили рідного міста, довівши іноземним зайдам відданість своїй землі, яка була, є й буде українською.

Петро Порошенко скористався нагодою побувати в оселях, куди завдяки турботі влади провели газ, поспілкувався з авдіївцями, які, правду кажучи, не дуже сподівалися на швидке відновлення газопостачання. І такими прикладами слід показувати, що таке Україна.

В Авдіївці люди відчувають, що Україна тут була, є й буде! Фото з сайту president.gov.ua

«Дві великі різниці»

«Ми повернемо окуповані землі Україні. Вірте: український прапор, український герб, влада Української держави повернуться на кожен клаптик української землі», — запевнив Петро Порошенко. 

Життя поступово, але невідворотно відновлюється на українському Донбасі, виходять на довоєнні потужності промислові підприємства, люди отримують роботу, отже вірять в майбутнє своє й дітей. 

Триває дорожнє будівництво й відновлення зруйнованих автошляхів. Є ініціатива щодо участі країн Євросоюзу у відбудові конкретних населених пунктів на сході України. Принципова позиція Президента полягає в тому, щоб першим у розподілі бюджетних коштів на відбудову інфраструктури був саме Донбас. І нині тут будують дороги, зокрема відновлено трасу Слов’янськ — Харків, будують автошляхи між Краматорськом і Маріуполем, на Луганськ. Зводять школи, відновлюють зруйновану інфраструктуру міст і сіл.

«Це символ того, як ми піклуємося про звичайного українця, який прийняв надзвичайне рішення — не поїхав із Донбасу. Більше того, люди повертаються на Донбас. Випускники вищих навчальних закладів шукають і знаходять роботу на Донбасі», — цитує слова Петра Порошенка департамент прес-служби АП. За ці символи мирного життя люди мають бути вдячні Збройним силам України, які слугують гарантом суверенітету, територіальної цілісності й незалежності нашої держави.

«А подивіться, що відбувається за лінією зіткнення: тотальне безробіття,  середня заробітна плата шахтаря 12 тисяч рублів — це близько 5 тисяч гривень, шахти закрито,  безпека на нульовому ріні. Рівень життя дає змогу чітко розібратися про відповідальність тих, хто повівся на манівці й дешеві обіцянки російських окупантів», — провадив далі глава держави.

У дипломатів свій фронт

Про залучення згаданої вище міжнародної допомоги Петро Порошенко докладно розповів під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв України за кордоном та українськими військовими 92-ї бригади.

«Ми кілька разів обговорювали з лідерами Європейського Союзу програму встановлення окремими країнами своєрідного патронату над визначеними містами і селищами Донбасу. Нехай Німеччина візьме відповідальність за Краматорськ, Греція — за Маріуполь, Велика Британія — за Волноваху. Нехай інші країни візьмуть Сєверодонецьк, Лисичанськ, Авдіївку, — зазначив Петро Порошенко. — Це буде гарним символом. Бо якщо люди інвестуватимуть у відновлення нормального життя на Донбасі, вони розумітимуть той рівень проблем, який стосується нас. Я переконаний, що ми маємо терміново активізувати цю роботу». На Донбасі мають відчути й ефективні дії української влади, і солідарність усього світу з Україною для розв’язання проблем та налагодження життя регіону.

Посольства України відіграють важливу роль не лише в ідеологічній чи інформаційній протидії російській агресії, а й у реабілітації наших воїнів за кордоном. 178 військовослужбовців вже пройшли реабілітацію в Латвії,  213 — у Литві, 111 — в Естонії, понад 100 — в Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах, у Болгарії — 24. Також у Португалії та США. «Перелік не вичерпаний, але необхідно активно продовжувати роботу, бо 21 важкопоранений український військовослужбовець чекає на рішення про реабілітацію», — повідомив Петро Порошенко. І дипломати мають забезпечити ефективну взаємодію всіх сторін.

Так само йдеться й про реабілітацію та оздоровлення дітей з Донбасу. Греція, Австрія, Німеччина, Болгарія, Туреччина, Хорватія, Ізраїль, Туніс, Єгипет і багато інших країн завдяки нашим дипломатам прийняли цих дітей на оздоровлення.

А серед завдань, поставлених Президентом перед послами й консулами, таке: «Для мене принципова позиція: ми, наша дипломатична служба, маємо на сьогодні працювати як військовий підрозділ. У Президента є два крила: Збройні сили, за які він відповідає згідно з Конституцією як Верховний Головнокомандувач, і дипломатична служба. Солдати дипломатичної служби в умовах війни відіграють не менш важливу роль, ніж військо». 

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»