Коли восени 1995-го група ентузіастів на чолі з поетом уродженцем Кролевеччини Михайлом Шевченком вперше проводила «Кролевецькі рушники», важко було прогнозувати його майбутнє. Однак доля величного фестивального дійства під розкриллям знаменитих рушників склалася якнайкраще: за чверть століття його учасниками стали тисячі земляків з різних куточків України, представники майже 20 країн: Естонії, Китаю, Нідерландів, Грузії, Польщі, Молдови, Південної Кореї.

Рушникова алея Берегинь. Фото Анатолія Тарана

Як учасник фестивалів різних років, коли вечорами артисти, письменники виїжджали в навколишні села і до пізньої ночі виступали у тамтешніх клубах, переконаний: «Кролевецькі рушники» матимуть успіх. 

Часи змінюються — змінюється і формат фестивалю. Однак постійним залишається його головне призначення: в червоно-білому рушниковому обрамленні утверджувати українське мистецтво щирою піснею, мудрим художнім словом, запальним танцем, невмирущими народними ремеслами.

Цього року з-поміж пісенного та музичного розмаїття виокремлювався творчий звіт народного інструментального ансамблю «Леді Імпульс» Центру культури Кролевецької міськради з нагоди його 20-річчя — під крилами «Кролевецьких рушників» музиканти розпочали свою сценічну діяльність.

Ансамбль перший в історії Центру культури, в репертуарі якого класична, інструментальна музика. Весь цей час він дарує її слухачам. Його визнали далеко за межами Сумщини народні артисти, авторитетні митці, гості із-за кордону.

20 років — 20 творів. Саме зі стількох віртуозно виконаних і професійно підготовлених музичних номерів складалася ювілейна програма. За оцінкою численних глядачів, вони залюбки послухали б ще не менш як 20, адже кожен — одухотворене мистецтво.

Вернісаж образотворчих талантів

Упродовж усього фестивалю у фоє Центру культури тривала виставка картин художників Сумщини «Майстерність рук, душі і серця». Як розповіла її кураторка та координаторка Наталія Сіра, поряд з роботами відомих майстрів пензля були полотна учнів Кролевецької мистецької школи Софії Коваленко, Анастасії Самойленко, Елеонори Кулінченко, Валерії Титаренко, Анастасії Фігури, Тетяни Сокольник, Вікторії Мовчанюк (викладачі Валентина Чуприна та Наталія Філатова). Пейзажі, портрети, натюрморти, мініатюри сповнені особливої внутрішньої енергетики, кольорового розмаїття, індивідуальності. Тож численні відвідувачі не тільки зупинялися посеред цього різнобарвного вернісажу, а й милувалися кожним полотном. 

Хліб-сіль незмінному натхненникові дійства поетові Михайлу Шевченкові.Фото Анатолія Тарана

Своєрідним картинним перегуком стала поетична сторінка фестивалю, яку щороку заповнюють гості-поети з різних куточків України. За цей час тут побувала більш як сотня майстрів пера, і всі не лише читали свої поезії, а й подарували добротну бібліотечку. Ці книжки об’єднані виставкою «Поетичний олімп фестивалю». У повсякденні вони працюють для читачів в основному книжковому фонді.

Круглий стіл — питання різні 

За усталеною традицією, однією з фестивальних локацій стають круглі столи за участю мистецтвознавців, майстринь народного мистецтва, шанувальників культурно-мистецької історії. Щороку учасники обговорюють ті чи ті теми, аспекти, акцентуючи на неухильному збереженні та примноженні найкращих надбань.

Ось і цього разу мистецтвознавці Вікторія Гавриленко та Ганна Гавриленко презентували підсумки проєкту «Княгиня», що стосується весільних традицій, зокрема головних уборів, із проведенням фотосесії. Присутні не тільки узагальнили надбаний місцевий досвід, а й ознайомилися з відповідними мистецькими набутками Гельмязівської громади на Черкащині. Один з аспектів — робота із внесення місцевих елементів нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку. 

А практичним підсумком засідання стало колективне звернення щодо ухвалення окремої програми зі збереження і охорони кролевецького переборного ткацтва як важливої складової сучасного народного мистецтва. 

Благослови, Берегине

Рівно чверть століття тому на фестивалі запровадили символічний титул Берегині «Кролевецьких рушників» для жінок — берегинь роду, які популяризують пісню, музику, літературне слово, зокрема поезію, танці, народні ремесла тощо. 

Першою 1996 року його отримала уславлена співачка народна артистка України, професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, Шевченківський лауреат Євдокія Колесник із Києва. Упродовж 25 років вона незмінна не тільки учасниця фестивалю, а й голова журі конкурсу молодих виконавців, що став складовою рушникового дійства. 

Естафету продовжили колеги Євдокії Василівни народна артистка Валентина Степова, дует «Горлиця» у складі заслужених артисток Віри Галушко (світлої пам’яті) та Діни Гуменюк, добре знані в Україні співачки Надія Добридень, Анжела Вербицька, Наталія Май, Лідія Михайленко, Ольга Чубарєва. 2015-го Берегинею стала славетна землячка уродженка гетьманського Глухова Ада Роговцева.

А нинішнього року як виняток, оскільки минулої осені через карантинні заходи фестиваль не проводили, визначили двох Берегинь. Ними стали директорка музею кролевецького ткацтва Галина Ніжнік та вже згадуваний інструментальний ансамбль «Леді Імпульс».