«Як зекономити електроенергію та зберегти тепло вдома? Як обрати побутову техніку, яка не спустошить сімейний бюджет? Чим замінити дорогий газ?» — такою була тема «прямої лінії» «УК», під час якої на запитання читачів відповідав голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій САВЧУК.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій САВЧУК

Енергозбереження чи шахрайство?

— Ольга ЛІСНИЧУК, м. Чернігів:

— Мого чоловіка агітують придбати прилад, котрий вставляють у розетку, і нібито завдяки йому економиться електроенергія у домі. Він дорогий, тому хотілося б дізнатися: чи існують такі прилади насправді, чи це просто обман?

— Масового продажу таких приладів особисто я не спостерігав, і навіть не бачив їх. Працюючи в НКРЕ, ще до призначення в Держенергоефективності, чув від фахівців обласних енергопостачальних компаній, що люди на «сірому» або «чорному» ринках купують прилади, які начебто економлять електроенергію, хоча насправді лише уповільнюють роботу лічильника. Тому назвати такий прилад енергоощадним я не можу. Якщо це прилад, про який я думаю, то його використання межує з шахрайством.

Щоб зробити висновок, необхідно точно знати, про який прилад ідеться. Раджу зателефонувати до Держенергоефективності та надати параметри цього приладу. Наші фахівці подивляться, що це за прилад, чи він сертифікований… І якщо йдеться справді про економію електроенергії, а не про зловживання, то, звичайно, такий прилад потрібно купувати. І тоді ми навіть рекомендуватимемо його. Але якщо немає сертифіката, якщо його виготовили або завезли в невстановлений законодавством, у тому числі митним, спосіб, тоді ініціюватимемо відповідні заходи разом з МВС, щоб ідентифікувати тих, хто ці прилади виготовляє, і тих, хто їх завозить та продає.

— Гліб МІЩЕНКО, тимчасовий переселенець, поки що живе у Сєверодонецьку:

— Зараз у Луганську немає стабільної подачі навіть електрики. Але такій вимушеній економії енергоресурсів не позаздриш. То чи планує держава якось проконтролювати, щоб житловий фонд, який опинився на тимчасово окупованій території, не було остаточно знищено під час морозів? Якось у програмі на телеканалі «Інтер» міністр регіонального розвитку Володимир Гройсман сказав, що нібито в Києві працює антикризовий штаб з підготовки до зими і до справи залучені фахівці з США та Канади, які мають досвід роботи в екстремальних умовах. То що пропонують фахівці для Донбасу? Чи вціліють після такої зими з вимушеною економією енергоресурсів, яких бракує, наші помешкання?

— Зараз уряд працює не тільки з експертами США і Канади, а й з представниками всіх органів місцевої влади і місцевого самоврядування в Луганській і Донецькій областях для того, щоб пройти цей справді тяжкий опалювальний сезон. Ми докладаємо максимум зусиль, ресурсів, у тому числі фінансових, щоб опалювальний сезон у цих областях пройшов нормально. Але ситуація складна. Вона справді нестандартна. Я знаю, що один із заступників міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вже тиждень перебуває і працює там, на місці, у східному регіоні, організовує відповідні заходи, щоб дати чіткі відповіді на питання, які турбують сьогодні людей. Запевняю, ми докладемо до цього максимум зусиль. Фахівці зі США та Канади нас у цьому підтримують. І ми працюємо над тим, щоб вони нам надали не тільки консультативну допомогу, а й матеріальну — це обігрівачі та інші засоби.

— Станіслав ГОРДІЄНКО,м. Васильків:

— Було анонсовано в пресі, що Україна залучила півтора мільярда євро — на теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення. І водночас ми шукаємо кошти в Україні і не можемо знайти. Зовнішнє фінансування, яке всі анонсували, — воно десь є чи його немає? І цього року буде чи вже ні?

— Дуже вчасне запитання. Уряд прийняв відповідне рішення, за яким до регіонів спрямують 500 мільйонів гривень через механізми державних субвенцій. Ці кошти буде використано насамперед на заміщення газу іншими енергоресурсами. Зараз, до речі, до цієї постанови внесено зміни, які дають змогу витрачати ці гроші не лише на заміну газу, а й на модернізацію підприємств теплокомуненерго. Тому щодо цих коштів вам потрібно працювати з обласною державною адміністрацією.

Також хочу вам сказати, що у нас є кошти, отримані як бюджетна підтримка від Європейського Союзу, — це близько 500 мільйонів гривень додатково. З них ми 50 мільйонів гривень рішенням Кабінету Міністрів уже спрямували населенню для погашення частини тіла кредиту на придбання твердопаливних або електричних котлів. Ця програма працюватиме через Ощадбанк. Умови отримання такого кредиту банком уже визначено. Ви можете зайти на сайт Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України й отримати необхідну інформацію. Також ви можете звернутися до територіальних відділень Ощадбанку, вас і там мають ознайомити з цими умовами. За рахунок цих коштів держава вам компенсує 20% вартості твердопаливного або електричного котла (тіло кредиту), але не більше ніж 5 тисяч гривень.

Ще в нас залишається 443 мільйони гривень. Ці кошти за чинною програмою мали б піти на місця, для фінансування розроблених у минулі два роки проектів зі скорочення використання газу в бюджетній сфері.

Ми проаналізували ці проекти, вони проходили інвестиційну експертизу в Міністерстві економіки. Скажу вам відверто, результати цієї експертизи показали, що кошториси було суттєво завищено. Тому ми прийняли рішення переформувати підхід і не давати кошти один до одного згідно з кошторисом, а запровадити співфінансування. Тобто держава надає 20-30%, а решту виділяє інвестор, який захоче профінансувати заміщення газу. Це може бути невеличка котельня на 1 МВт або більше ніж 10 МВт, як, наприклад, у місті Славутичі, де поставили котел на 10,5 мегавата, який працює на торфі.

Ми вже підготували концепцію механізму компенсації інвесторам коштів за заміщення газу. Це наша пропозиція, яку, сподіваємось, буде розглянуто найближчим часом на засіданні уряду. Схема проста: за результатами опалювального сезону підприємці, які поставили котли на альтернативному паливі й замістили газ, приходять до нас. Ми отримуємо від облгазу підтвердження, що на відповідному об’єкті дійсно цього опалювального сезону не споживався газ. І тоді половину від скорочених обсягів газу компенсуватимемо у вигляді премії. Це буде співфінансування з боку держави. Але підкреслю, така допомога надаватиметься за результатами опалювального сезону. Наша мета — заохотити місцевий бізнес до виходу на ринок з проектами щодо заміщення газу. Адже країні для проходження цього опалювального сезону бракує 5 мільярдів кубічних метрів газу, тож нам насамперед необхідно шукати можливості його замістити. І шукати шляхів, як зробити це, не через адміністративне втручання, а за допомогою інструментів, які стимулюватимуть капіталовкладення в заміщення газу.

— І ще прохання: хочу потрапити до вас на прийом. Маємо проекти щодо альтернативних видів палива — йдеться про солому, щепу тощо.

— Такі проекти нам дуже цікаві. Вони мають бути сьогодні пріоритетними. Хоч у засобах масової інформації нас дехто й починає критикувати, що ми розвиваємо тільки біоенергетику, та хочу всіх запевнити, що для нас важливі і сонячна, і вітрова енергетика, і біо?енергетика, і заходи з енергозбереження, такі як утеплення. Але, я повторю, країні сьогодні не вистачає газу, і проекти з його заміщення — пріоритетні. Чим замістити — торфом чи біопаливом — не головне, головне — використовувати вітчизняні ресурси. Тому я вас запрошую, з великим інтересом з вами поспілкуюсь.

Встановіть лічильник, це окупиться!

— Наталія Олександрівна, м. Дніпропетровськ:

— Нас агітують берегти тепло в квартирах. Та, на жаль, збереження тепла в квартирах із центральним опаленням не позначається на рахунках від підприємств міськтепломереж. Адже лічильників тепла на батареях опалення у наших громадян нема. Нема й таких кранів, як у цивілізованих країнах, щоб можна було це тепло регулювати. Чи можна встановлювати лічильники тепла в квартирах? Якщо так — який механізм і за чий рахунок?

— Який сенс нам у квартирах берегти тепло, запитуєте? Наприклад, я свою дитину навчаю, щоб вона, якщо виходить з кімнати, вимикала світло. Бо ми маємо привчати і себе, і своїх дітей до того, щоб берегти і електроенергію, і тепло, і взагалі всі вичерпні ресурси. Це користь і державі, і нам самим, і нашим нащадкам.

А тепер щодо практичного боку. Якщо у вашій квартирі є технічна можливість поставити лічильник або хоча б на вході в під’їзд, разом з під’їздом зберіться і поставте лічильник. Такі послуги вже надаються. І не тільки в Києві, а в кожному регіоні України. І, до речі, це дуже сильно мотивує мешканців заощаджувати тепло. Більше того, норми у нас були завищені, і теплокомуненерго цим зловживали. Але нині ми їх суттєво скоротили. У попередні роки, коли почали ставити лічильники, мешканці побачили, що вони зекономили десь 30-40% витрат.

Разом з тим необхідно визначити, які є технічні можливості в кожному будинку: чи є змога поставити лічильник тепла при вході в будинок, чи в квартирі. Спробуйте в Інтернеті пошукати компанії, які ставлять такі лічильники, це нескладно. І якщо підтверджується технічна можливість поставити прилади обліку в квартирах, я вам дуже раджу це зробити.

— А чи треба це узгоджувати з тепломережами?

— Якщо у вас виникнуть якісь технічні проблеми щодо узгодження з тепломережами, то зателефонуйте нам, викладіть суть проблеми. Якщо компанія має сертифікат на встановлення лічильників, сертифіковані прилади обліку, підкреслюю — сертифіковані, і ви наштовхнулись на якісь технічні бар’єри з боку ЖЕКу або теплокомуненерго, то я особисто разом з вами розбиратимуся з тим ЖЕКом чи теплокомуненерго, наскільки об’єктивні їхні зауваження.

— А чи можна зараз встановити індивідуальне опалення в квартирі? Був час, коли забороняли це робити…

— Якщо у вашому під’їзді 20 квартир і з них, скажімо, 5 від’єднаються від централізованого опалення і поставлять індивідуальні газові котли, то тоді теплокомуненерго у вашому під’їзді продаватиме теплову енергію не 20 квартирам, а лише 15. Тобто відпуск  тепла зменшиться, а затрати на його виробництво залишаються такі самі. Тож теплова енергія для тих, хто користуватиметься центральним опаленням, коштуватиме дорожче. Більше того, якщо подається тепло в батареї, які встановлено у під’їзді, то за нього теж потрібно платити. І це навантаження лягає на тих, хто користується централізованим опаленням. А ті квартири, які відключилися, користуватимуться цим теплом, не сплачуючи за нього. Я думаю, що це не зовсім справедливо та технічно й економічно неправильно.

І зараз міські голови вже не дозволяють встановлювати індивідуальне опалення в окремій квартирі багатоповерхівки. Може від’єднатися лише весь будинок.

Разом з тим, в Україні уже два мільйони помешкань у багатоквартирних будинках мають індивідуальне опалення. І нині вони можуть замінити свій газовий котел на твердопаливний або електричний. Про програму державної допомоги на придбання таких котлів я розповів раніше, тож мешканці багатоповерхівок з індивідуальним опаленням також можуть нею скористатись.

— Марина, м. Київ:

— У моїй квартирі є лічильники води та електроенергії. І це добре, тому що я бачу, скільки витрачаю. Коли в мене не було лічильника води, то я платила за 13 кубів холодної води. А зараз бачу, що використовую лише три. Тепер хотіла би поставити у своїй приватизованій квартирі лічильник тепла. Чи реально це і хто має робити, бо мені хтось казав, що їх має ставити держава за державний рахунок. Чи правда це, а якщо ні, то чи можу я сама поставити такий лічильник?

— У Києві є компанії, які ставлять такі лічильники. В Інтернеті ви їх можете знайти, але зверніть увагу, чи є в них відповідні сертифікати і ліцензії. Вони скажуть, чи є у вас технічна можливість поставити такий лічильник у квартирі, чи, може, краще у під’їзді. Такі лічильники треба ставити, вони окупляться.

Держава, можливо, зобов’язуватиме теплокомуненерго ставити такі лічильники. Але швидко це не відбудеться. Тому, мабуть, постарайтесь цього року зробити це самі. 

— А чи дорого обійдеться встановлення квартирних лічильників тепла?

— Що означає — дорого чи недорого? Скажіть, ми багато платимо за енергоресурси чи ні? Дорого або ні — визначається тим, за скільки років окупиться цей лічильник. Якщо поставити лічильник за теперішньої ціни на енергоресурси, за два-три роки ці прилади обліку окуповуються. А за такої окупності — це недорога справа.

— Я колись жила у старому будинку. Коли ми туди вселились, там було звичайне центральне опалення, але сусіди розповідали, що свого часу були ще й грубки, і вони топили вугіллям. А чи є можливість у будинках, де газове опалення, встановити додатковий котел, наприклад твердопаливний? Щоб було два котли, і людина сама вирішувала, який саме і коли вигідно ввімкнути.

— Треба зважати на технічні умови, розводки, метраж кухні. Якщо ставити додатковий котел, то краще електричний. Але треба поцікавитись і потужністю під’єднаного електричного обладнання. Щоб не вийшло так, що всі поставлять електричні котли, а потім пробки вибиватиме.

— Нині часто вживаємо такі слова, як енергозбереження, енергоефективність, а насправді не кожен і розуміє, що це таке. Хіба що може заклеїти вікна. Щоб ви порадили зробити людям для того, щоб у них в квартирах справді було тепло?

— У кого є кошти і можливість — поміняйте вікна на термоізольовані. Якщо такої можливості немає — хоча б утепліть. Пам’ятаю, коли я ще вчився у школі, ми в класі заклеювали вікна. Як це робити, знають усі. Якщо є можливість, варто почистити батареї зсередини. Бо вони ж як судини у людини: з часом робляться вужчими. Після цього вони стануть значно теплішими. Це не дуже дорого коштуватиме, а ефект буде відчутний. Крім того, є відбивна плівка, фольга, яку можна встановити між стіною і батареєю, і вона теж відбиватиме тепло.

Лічильник треба ставити обов’язково. Це вас мотивуватиме регулювати своє споживання, економити, і ви точно менше платитимете.

Якщо є можливість у багатоповерховому будинку зібрати гроші під’їздом, а краще всім будинком, — замовте утеплення будинку. Компаній, які надають такі послуги, безліч на ринку, я сам бачу, як люди утепляють будинки. І серце радіє, коли утепляється не одна квартира, а кілька одразу — так ефективніше. А ще краще — увесь будинок. Я розумію, не всі можуть дати гроші, є пенсіонери, інваліди, в яких немає коштів. І тут вже має спрацювати наша свідомість: можливо, ті, хто має кошти, зможе закласти їх за цих самих пенсіонерів — повірте, це окупиться! — і поставити лічильник хоча б у під’їзді. Якщо ми говоримо, що розвиваємо громадянське суспільство, то маємо на практиці проявляти свою громадянську позицію.

Енергоаудит має робити власник будинку

— А якщо люди не мають зараз на це достатньо коштів, чи варто брати кредити?

— У нас є міста, які вже дають кредити на утеплення, в тому числі Львів, і компенсують відсоткову ставку.

— Але тільки для ОСББ?

— Ні, не тільки. Там дають кредити банки. А муніципалітет відшкодовує відсоткові ставки. Ми, Держенергоефективності, теж плануємо надавати такі кредити — в розрізі всієї держави. Почали ж цього року з компенсації тіла кредиту, про що я вже говорив, на придбання електричних і твердопаливних котлів. Якщо цей механізм спрацює ефективно, наступного року ми все зробимо для того, щоб видавати кредити на інші заходи з енергозбереження, зокрема на утеплення, це дуже важливо.

— Але, очевидно, для надання таких кредитів вам потрібні будуть підстави. Чи проводитимуть енергетичний аудит? І, можливо, його доцільно було б провести на державному рівні, щоб з’ясувати, чого саме потребують конкретні будинки?

— На сьогодні до 80% житлового фонду потребують термомодернізації. Але різною мірою. Тому перед тим, як ОСББ звертатиметься за кредитом, мають провести енергоаудит. На його основі розробляють кошторис термомодернізації, з яким ОСББ звернеться до банку за кредитом і до нас за відшкодуванням. Енергоаудит має робити власник будинку. У держави, з одного боку, обмежений фінансовий ресурс, а з іншого, навіть якщо ми державним коштом проведемо енергоаудит усіх будинків, де гарантія, що їхні мешканці вирішать утеплювати будинок? Це має бути виважене рішення і з економічного, і з технічного погляду, а його має приймати власник.

— А щодо об’єктів соціальної сфери?

— Щодо дитячих садочків, шкіл, лікарень, то це питання має вирішити проект закону про енергосервісні компанії. Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Володимир Гройсман, який був одним з ініціаторів розробки проекту про енергосервісні компанії, підтримав його схвалення на урядовому комітеті. Цей закон дає можливості енергосервісним компаніям працювати з бюджетною сферою. Їхній інтерес полягатиме в тому, щоб максимально утеплити об’єкти, зменшити споживання енергоресурсів, і на різницю, яка утвориться між минулими витратами на енергозабезпечення, і тим, що платитимуть бюджетники після термомодернізації, енергосервісна компанія і житиме. І це буде величезний стимул для того, щоб приватний бізнес зацікавився утепленням садочків і шкіл. Оскільки старий радянський метод — коли кошти, які виділяли з центру, йшли на місця, — сьогодні не працює, адже державний бюджет не має таких коштів і система управління у нас децентралізована. Це мають вирішувати на місцях.

Кожен керівник органу місцевого самоврядування має працювати з бізнесом таким чином: до нього заходить ЕСКО, бере участь у тендері, і хто пропонує кращі умови з утеплення, той і отримує замовлення. Ми переймаємо досвід Іспанії, Італії, Франції, Польщі. Сподіваюсь, після парламентських виборів ми приймемо цей законопроект і зможемо масово запустити роботу енергосервісних компаній, які суттєво змінять ситуацію.

— Що буде найскладніше цього року під час проходження опалювального сезону?

— Найскладніше — коли в сильні морози з великим навантаженням працюватимуть енергогенеруючі підприємства. Якщо вони спалюватимуть у великих обсягах вугілля і газ, ми маємо зробити все для того, щоб не відчути дефіциту цих ресурсів. Зараз саме час подумати над тим, де взяти газ додатково або чим його замістити. Це наше основне завдання, і оптимізму додає те, що велика важлива програма із заміщення газу вже почала працювати.

ДОСЬЄ «УК»

Сергій САВЧУК. Народився 1974 р. в селі Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Освіта: Українська академія державного управління при Президентові України? 2003 р.; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»? 1997 р. Спеціальність: державне управління; менеджмент у виробничій сфері. 20 серпня цього року урядовим розпорядженням призначений на посаду голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.