На проблемі нової забудови Черкас, як і багатьох інших міст, уже зламано чимало списів. З екранів телевізорів часто спостерігаємо боротьбу з незаконними забудовниками столиці. На жаль, здоровий глузд та інтереси громад не завжди перемагають. У Черкасах очільники міста знайшли «вагомий» аргумент для незаконних забудов: ділянка, мовляв, захаращена, а тому її забудуємо. І забудовують, використовуючи випробуваний механізм передачі у приватні руки особливо цінних міських майданчиків. Так сталося і з ділянкою, що межує з одними з найгарніших куточків обласного центру — долиною Троянд та сквером Богдана Хмельницького. Звідси (поки що) відкривається чудовий краєвид на берег Дніпра та пагорб Слави. Цю ділянку, на якій стоїть старовинний будинок, кілька років тому було передано в оренду приватному підприємству для будівництва готелю. Тоді громада надала цій події розголосу, і будівництво не розпочалося. Роками земля заростала чагарниками. І ось уже інший Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко показав у соцмережі яскраву картинку, яка вже наробила чимало галасу.

Гарна байка, та віриться важко

Міський керманич розповів: «Після перемовин із забудовником ми чітко домовилися про важливу річ: у цьому місці збережуть двоповерховий будинок, споруджений наприкінці ХІХ століття, який у місті знають як будинок із грифонами». Більше того, запевнив Анатолій Бондаренко, забудовник зобов’язується повністю реставрувати його. А висотність зведених ним будинків навколо буде, за словами голови, такою, щоб зберегти краєвид на Дніпро з оглядового майданчика у сквері Богдана Хмельницького.

Фінальний проєкт забудови підніжжя Замкового узвозу в Черкасах. Фото надав автор

«Сьогодні для нас важливо розвивати місто, будувати нове, — наголошує Анатолій Бондаренко, — але разом із цим там, де це можливо, зберігати збудоване попередніми поколіннями черкащан, нашу історичну спадщину. До слова, Замковий узвіз, де й планують спорудити новобудови, буде розширено й обладнано ще однією смугою для руху. Відповідне доручення я вже дав профільним департаментам».

Цей допис у соцмережі здійняв шквал коментарів: більшість дописувачів критикували проєкт. Основні аргументи були такі: міський голова, попри обіцянки, не провів громадських слухань; житловій забудові тут не місце, та й загалом Дніпрові схили слід охороняти через їхнє історико-археологічне значення; будинки перекриють вигляд на Дніпро й долину Троянд з оглядового майданчика; захована ліворуч на ескізі проєкту восьмиповерхівка аж ніяк тут не потрібна.

Однак під дописом почали з’являтися однотипні, написані ніби під копірку, коментарі штибу «Вау! Який проєкт!» Журналісти дослідили, що більшість таких коментаторів — люди, які працюють у міських комунальних структурах чи мають до них стосунок.

Громада ж одностайно висловилася проти планів чиновників та бізнесменів звести багатоповерхівки в рекреаційній зоні.

 На сторожі громадського простору

10 грудня на сайті міськ-ради громадяни зареєстрували петицію «Зупинити забудову Замкового узвозу». Вона рекордно швидко набрала потрібну для розгляду на сесії кількість голосів.

На резонанс відгукнувся навіть колишній Черкаський міський голова Сергій Одарич. Нагадаємо, саме його підпис стоїть на документах про передачу цієї земельної ділянки в оренду для будівництва готелю й саме за його каденції було знищено сквер за драмтеатром (там виросла багатоповерхівка). Попри це Сергій Одарич на своїй сторінці написав: «Така забудова — це справжній злочин перед усіма майбутніми поколіннями черкасців. Тих, хто таке збирається будувати, і тих, хто таке дозволить, проклинатимуть сотні років поспіль. Доти, доки під ці споруди не закладуть вибухівку й не приберуть будівельне сміття бульдозерами. Жадоба грошей засліпила розум і совість. Приїжджаючи у Львів, обов’язково прямуємо на площу Ринок, в Одесу — на Дерибасівську. Так само чинимо у Варшаві, Відні, Мюнхені, Вероні. Чому проводимо час саме в цих локаціях? Знамениті місця приваблюють місцевим колоритом, затишними кав’ярнями, вуличними заходами (виставами, концертами, фестивалями тощо). Тут завжди велелюдно й гамірно. До пізнього вечора, а іноді — до глибокої ночі.

Локації, де люди з користю і цікавістю проводять час, спілкуються, називають громадським простором. Це не вигадка якихось громадських активістів. Це науковий термін, довкола якого виник цілий напрям у науці містобудування. Громадські простори можуть бути різними. Але є одна обов’язкова вимога — біля них не може бути житла. Бо неможливо поєднати в одному місці бажання одних людей послухати концерт і бажання інших поспати після важкого дня».

«Не хочу бути причетним»

Під час останньої сесії міськради депутат Юрій Котолуп звернувся до колег: «Будівництво житлових будинків (на Замковому узвозі. — Р.К.) суперечить стратегії розвитку міста. Будівлі перекриватимуть вигляд на Дніпро та долину Троянд з оглядового майданчика. Громадськість обурена. Написав це звернення, бо я депутат, делегований громадою. Основні вимоги мого звернення — скасувати проєкт рішення щодо забудови узвозу, анулювати договір оренди земельної ділянки та заборонити забудову вздовж вулиці й під горою», — пояснив Юрій Котолуп.

Депутати звернення колеги не підтримали, тож він із трибуни заявив, що складає повноваження: «Я не можу більше перебувати в такому стані та виконувати обов’язки депутата з огляду на ті реалії, у яких працює рада. Тому складаю депутатські повноваження, бо не хочу бути причетним до рішень, які приймають усупереч інтересам громади міста Черкаси».

Від мітингів — до суду

13 грудня на узвозі відбувся мітинг, куди, попри дощ та робочий день, прийшло близько 200 осіб. Промовці намагались узагальнити позиції, кожен акцентував на тому, що оголошена забудова зруйнує гармонію цього місця. Автор згаданої петиції ексголова облдержадміністрації Роман Боднар зокрема сказав: «Коли надсилав петицію, знав, що вона дуже швидко набере необхідну кількість голосів. Буквально за шість годин потрібні 500 голосів було зібрано. Бо ці наміри забудови — остання крапля, яка переповнила чашу терпіння людей. Усі вже розуміють і бачать, скільки нині землі дерибанять. Насправді жодного клаптика землі в місті не надають безплатно. Просто гроші, які, наприклад, комерсант платить, не йдуть у бюджет. І ми це прекрасно розуміємо. Що ж до Замкового узвозу — тут дуже багато юридичних питань. Ми зараз цим займаємося і обов’язково подаватимемо позов до суду. Починаючи з цільового призначення земельної ділянки, акцентую, — земля перебуває в комунальній власності й здана в оренду приватному підприємству. Долина Троянд — це фішка, туристичний магніт Черкас, якщо тут виникне житлова забудова, забудьте про неї. Усі, хто приїжджає в Черкаси, спершу хочуть бачити ландшафт, вийти на оглядовий майданчик. Цього не буде.

Петиція і мітинг — не вирішення питання. Нам треба йти до кінця, вимагаючи в депутатів юридичного врегулювання питання, змінювати ту актуалізацію, яка дуже сумнівна, на мою думку. Для цього, можливо, доведеться брати участь у сесіях. Наголошую, ці акції — аполітичні».

Закон вимагає, депутати ігнорують

Стала відомою позиція прокуратури в цьому питанні. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 8 грудня підтримано позицію прокурора про зобов’язання виконавчого комітету Черкаської міської ради замовити розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси. Про це повідомили у пресслужбі Черкаської обласної прокуратури. 

«Наболілим питанням продовжує залишатися неконтрольована забудова історичних центрів України, через що втрачається автентична містобудівна структура населених місць, — ідеться в повідомленні. — Серед головних елементів збереження історичної цінності населених пунктів, внесених урядом 2001 року до Списку історичних населених місць України, зокрема міста Черкаси, — запроваджена законодавцем обов’язкова наявність у складі генеральних планів таких населених пунктів історико-архітектурних опорних планів, у яких відображено інформацію про нерухомі об’єкти культурної спадщини міста, земельні ділянки історико-культурного призначення, пам’ятки природи та навіть місця втрачених будинків. Із 2019 року без затвердженого історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво в історичних населених місцях неможливе».

Однак попри вимоги законодавства та взяті державою Україна перед світовою спільнотою зобов’язання щодо збереження об’єктів культурної спадщини виконавчий комітет Черкаської міської ради впродовж 20 років не вжив належних заходів для розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси. Стало відомо, що прокурори зацікавилися документацією, на основі якої ділянка на Замковому узвозі опинилася в руках приватної фірми-забудовника.