У Черкасах група депутатів забила на сполох: міська влада може підписати кабальну угоду з приватним промисловим гігантом, якому держава дала право очищати міські стоки, й передала в управління очисні споруди обласного центру.
Очисні, які вже понад 50 років переробляють і каналізаційні стоки обласного центру, й відходи промислового підприємства, не раз фігурували як засіб тиску на міську владу. Були навіть спроби звернутися до уряду, щоб передати їх на баланс міста. Але ПрАТ «Азот» і досі очищує стоки.
У якому стані нині стратегічний об’єкт, не можуть дізнатися навіть міські депутати — під час війни воєнізована охорона нікого не допускає на територію. Уже не перший рік «Азот» вимагає від комунальників унормувати співпрацю, юридично розставити усі крапки над «і». Але комунальники вбачають у цьому чималі ризики.
Очисні споруди в Черкасах ще в радянські часи будували за державні кошти за участі міста й підприємств. А наказом Фонду державного майна від 20.05.2002 року №860 «Про передачу очисних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Азот» їх безплатно передано на баланс акціонерному товариству, проте вони державна власність. Це об’єднані очисні споруди, розраховані на очищення 210 тисяч кубічних метрів стічних вод на добу з міста і 70 тисяч — ПрАТ «Азот». Але підприємство вважає, що це його частина.
Щороку КП «Черкасиводоканал» і ПрАТ «Азот» укладають угоди про очищення стічних вод. Вони передбачають, що «Азот» очищує їх на замовлення водоканалу, а КП оплачує послуги. На думку фахівців «Азоту», водоканал систематично порушує ці угоди, адже концентрація забруднювальних речовин у стоках значно перевищує передбачені угодами норми, а також порушує законодавство.
Тому підприємство торік офіційно звернулося до КП «Черкасиводоканал» з вимогою укласти угоду на очищення міських стічних вод, в якій передбачити штрафні санкції за перевищення концентрації забруднювальних речовин. Після звернення були переговори, які очікувано зайшли у глухий кут, а у відповідь керівництво хімгіганта пообіцяло судові позови.
Щоправда, про розв’язання питання в судовому порядку сторони забули відразу після зміни керівника водоканалу. КП з подачі Черкаського міського голови очолив Іван Сухарьков, до того попрацювавши на ПрАТ «Азот» начальником відділу інтегрованої системи менеджменту.
А цими днями депутат міськради Віктор Євпак написав у соцмережі, що місто хімгігант може поставити на коліна: «Черкаси муситимуть сплатити величезний штраф! За день це 1,5 млн грн, а за рік — 700 млн! Наших з вами коштів! У Черкас, як і в будь-якого іншого міста, немає таких грошей на оплату за очищення стічних вод! Збанкрутує Черкасиводоканал! І можливо, це КП стане власністю якоїсь приватної структури шляхом рейдерського захоплення».
На черговому засіданні виконавчого комітету Черкас чиновники намагалися розвіяти страхи частини депутатського корпусу, заявивши, що нарахування штрафів КП «Черкасиводоканал» не буде. Адже, мовляв, фахівці міськради внесли зміни до попереднього рішення про дозвіл на укладення угоди між КП «Черкасиводоканал» та ПрАТ «Азот». Як ідеться на сайті міськради, згідно з корективами, такий дозвіл надано за умови передбачення в угоді норм про незастосування будь-яких санкцій до КП за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин.
Як пояснив виконувач обов’язків директора департаменту житлово-комунального комплексу Сергій Отрешко, про штрафи може йтися тільки після того, як «Азот» розробить правила приймання стічних вод, які б ураховували особливості водовідведення, і їх затвердить виконком. Заступниця директора департаменту юридичного забезпечення та управління справами Катерина Пидорич підтвердила, що зміни і підписання угоди в редакції, запропонованій виконкомом, унеможливлюють нарахування санкцій або підвищеної плати за недодержання стандартів щодо стоків.
Нове рішення оприлюднили на сесії міськради 6 вересня. У зміненій угоді передбачено заборону на застосування до КП штрафів і підвищення тарифу. Рішення підписав міський голова Анатолій Бондаренко. Тобто тепер і вовки будуть ситі, і кози цілі.
На сайті водоканалу розміщено проєкт Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення. В одному із пунктів ідеться про єдині допустимі концентрації забруднювальних речовин з урахуванням вимог Правил приймання, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою КМУ від 25 березня 1999 р. №465. Тобто в проєкті взято до уваги норми, затверджені 22 роки тому.
Однак як пояснили фахівці, стоки скидають підприємства (10% обсягу, і контролювати їх просто) і побутові споживачі. Містяни ж нині раціонально використовують воду і мийні засоби, тому концентрація хімічних речовин у стоках за останні 20 років істотно зросла, і вплинути на це водоканал ніяк не може.
Ця проблема не лише Черкас, а й держави загалом. Усім зрозуміло: якщо підвищити допустимі концентрації забруднювальних речовин (читай: дозволити скидати менш очищені стоки), погіршиться екологічний стан річок. А якщо штрафувати, то міська скарбниця може обміліти, адже штрафи ляжуть на її плечі.
Вихід із цієї ситуації, вважають фахівці, лише один: модернізація та будівництво нових очисних споруд. Він непростий, зате всім зрозумілий. Проте вкладати в це сотні мільйонів гривень під час війни не готові ні громада міста, ні хімгігант, який ставить за мету отримання прибутку. Тож проблема залишається. Та й заяви чиновників не заспокоюють містян, які побоюються, що в перспективі можуть отримати платіжки за водовідведення, де захмарною буде ще й інвестиційна складова — вартість модернізації очисних споруд. Та й нашкодити довкіллю ніхто не бажає. А до прислів’я дотепники додали: «І вовки будуть ситі, і кози цілі, й пастухові вічная пам’ять». Чи не варто замислитися над народною мудрістю?
Кажуть, місцева влада для того й існує, щоб ребуси розв’язувати. Але зробити це потрібно було, очевидно, ще вчора.
Ми в Google+