Створення економічно міцної країни дається непросто. Незважаючи на те що минулий рік пройдено гідно, залишається ще багато проблем, які уряд розв’язуватиме. Пріоритети незмінні: розвиток якісних виробництв, створення нових робочих місць. Усе те, що напрацює економіка, максимально йтиме людям через фінансування освіти, медицини, індексацію пенсій, розвиток інфраструктури тощо. 2019-й буде рекордним роком будівництва доріг. На цьому під час першого цьогорічного засідання Кабінету Міністрів наголосив його очільник Володимир Гройсман.

Вдалося сформувати золотовалютний резерв у понад 20 мільярдів доларів. Це найбільший показник за попередні п’ять років. А це означає стабільність у державі, стабільність національної валюти.

«Основне завдання уряду — забезпечити зростання національної економіки на рівні не менш як 3%. Водночас запроваджується новий механізм бюджетного планування на три роки, що має більшу прогнозованість і послідовність виконання урядових рішень і програм, розширення горизонту планування для всіх, зокрема й місцевих бюджетів», — підкреслив Володимир Гройсман. Він нагадав, що Верховна Рада ухвалила, а Президент уже підписав закон про середньострокове бюджетне планування, який дасть змогу планувати життя країни на три роки з відповідними макроекономічними показниками, проектами й завданнями.

Новації від Міністерства фінансів

Зміни в бюджетному процесі представила міністр фінансів Оксана Маркарова. «Перехід на середньострокове бюджетне планування — головна бюджетна реформа країни. Останні три роки нам вдавалося вчасно подавати, розглядати й виконувати бюджети. Але ми бачили проблеми, які однорічне планування не дає змоги розв’язати. Це непередбачуваність бюджетної та податкової політики, нестача цілісної системи стратегічного планування, коли є стратегія, а бюджет забезпечує виконання окремих її пунктів лише на рік. А далі є певна невизначеність. Тепер ці питання можна буде вирішити», — констатувала вона.

Основні новації, які тепер обов’язкові, — це узгодження стратегічного й бюджетного планування, запровадження нової бюджетної декларації, яка стає головним документом бюджетного процесу, новий бюджетний календар і розширення бюджетних правил.

«Зміст бюджетної декларації істотно змінюється. На додаток до незмінних вимог — дефіцит, державний борг, темпи зростання ВВП — з’являються нові. Це загальні граничні показники видатків на три роки для кожного з головних розпорядників, цілі державної політики у відповідній сфері, оцінка фіскальних ризиків і проведення оглядів видатків. Бюджетний календар: нову декларацію на розгляд уряду подаватимемо до 15 травня, на її затвердження в парламенті розраховуватимемо до 15 липня, щоб мати на наступні три роки чіткі показники, і вчасно — до 15 вересня — подати проект державного бюджету на розгляд Кабміну», — вказала графіки  Оксана Маркарова.

Робота з підготовки першої трирічної бюджетної декларації починається вже з наступного тижня. «Міністерство надасть інструктивні листи, в лютому очікує від усіх головних розпорядників інформацію, в яку входитимуть пропозиції про зміни у структурі витрат головного розпорядника (зокрема зміни переліку та змісту бюджетних програм). У квітні Мінфін доведе до головних розпорядників орієнтовні граничні показники видатків, а головні розпорядники мають надати інформацію про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності та показники їх досягнення», — зауважила міністр.

Вона поінформувала, що нові бюджетні правила передбачають: державний і гарантований державою борг не може перевищувати 60% ВВП, а дефіцит держбюджету — 3% ВВП.

«Уряд має намір системно впроваджувати нові бюджетні правила, щоб забезпечувати стабільність національної валюти, невисоку інфляцію, уповільнення зростання цін», — прокоментував Прем’єр.

«Завдяки впровадженню середньострокового планування вже цього року з’явиться можливість за державним оборонним замовленням закупити до 20 нових типів високоточного озброєння, яких раніше не було в української армії», — повідомив міністр оборони Степан Полторак.

А перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів прогнозує, що до кінця року завершиться робота з визначення критеріїв для впровадження в Україні довгострокового бюджетного планування на 7—10 років. За його словами, група, створена для розроблення цих критеріїв, уже активно діє в цьому напрямі.

Підприємства чекають на якісніший сервіс

Кабмін ухвалив рішення про створення урядового стратегічного комітету, до складу якого увійдуть усі міністри, а головуватиме Прем’єр. «Розглядатимемо з необхідною регулярністю всі стратегічні питання розвитку країни і опрацьовуватимемо рішення, які будуть основою подальших рішень уряду, а можливо, й змін у національному законодавстві», — поінформував Володимир Гройсман.

На засіданні було призначено очільника Укрзалізниці, якого рекомендувала наглядова рада компанії. Ним став Євген Кравцов, який до цього виконував обов’язки керівника ПАТ «Укрзалізниця».

«2018-й був роком найбільших позитивних змін. Компанія оновила 126 пасажирських вагонів, що стало рекордом за останні сім років.І цю роботу плануємо продовжити. Ситуацію з кількістю нарікань на сервіс Укрзалізниці, який був рік-два тому, ми змогли переламати у кращий бік. Придбано та виготовлено на власних потужностях 3,5 тисячі вантажних вагонів, що теж стало рекордом для залізничного відомства країни за останні 25 років. Завершено важливі інфраструктурні проекти, зокрема будівництво Бескидського тунелю в Карпатах, запуск експреса Київ — Міжнародний аеропорт «Бориспіль». І надалі працюватимемо над оновленням парку вагонів та імпортозаміщенням», — поінформував Євген Кравцов.

Голова наглядової ради Укрзалізниці Шевкі Аджунер позитивно оцінив урядове рішення про призначення голови правління товариства і висловив сподівання, що завдяки спільним зусиллям наглядової ради й правління компанії в найкоротші строки буде затверджено стратегію її розвитку та здійснено невідкладні кроки з реалізації.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що пріоритетами роботи Укрзалізниці мають стати оновлення тягового рухомого складу й інфраструктури, а також розвиток швидкісного пасажирського і вантажного сполучення. «На транспортних коридорах Київ — Одеса, Київ — Львів, Київ — Дніпро, Київ — Харків швидкість пасажирських поїздів має бути щонайменше 200—250 кілометрів за годину, а вантажних — 100—120. Правління компанії вже затвердило стратегію розвитку, і невдовзі її буде представлено на узгодження наглядовій раді. Сподіваюся, що в лютому нарешті отримаємо стратегію розвитку компанії. Це важливо, бо буде чіткий сигнал для бізнесу, які в компанії пріоритети розвитку», — зазначив міністр.

Як наголосив Володимир Гройсман, очікування від роботи Укрзалізниці — це прогрес, стабільність і якісний сервіс.

«Хотілося б, щоб Українська залізниця була лідером не лише в Україні, а й у Європі як із пасажирських, так і з вантажних перевезень. І для цього потрібно впроваджувати нові методи управління. Державна компанія повинна показувати прибутковий фінансовий результат (і це вже кілька років поспіль вона демонструє) і підвищувати ефективність своєї роботи. Підприємства очікують у 2019 році від Укрзалізниці якіснішого сервісу», — резюмував Прем’єр.