Нині до оборонного відомства увага суспільства прикута набагато більше, ніж будь-коли за часів незалежності України. Адже воєнні дії на сході показали, наскільки важлива роль військових у державі. Про ситуацію в українській армії розмовляємо з міністром оборони України генерал-полковником Степаном ПОЛТОРАКОМ.

Міністр оборони України генерал-полковник Степан ПОЛТОРАК

— Степане Тимофійовичу, час призначення вас на посаду міністра оборони України асоціюють із початком реформ у Збройних силах України. Які результати цього процесу на сьогодні? Наскільки армія стала відкритою для суспільства?

— Ми робимо серйозні кроки в реформуванні армії: готуємо програму розвитку ЗСУ на 2015—2020 роки, яка охоплює усі напрями діяльності. Переконаний, вона допоможе підготувати сучасну потужну армію, адже передбачає як переоснащення, так і зміни в підготовці та управлінні.

Усі зусилля Міністерства оборони спрямовані на матеріально-технічне забезпечення підрозділів, які беруть участь у проведенні АТО, забезпечення боєздатності Збройних сил та зміцнення оборони держави.

З початку року розпочато кардинальні реформи, покликані модернізувати та зміцнити Міністерство оборони України, підготувати Збройні сили, готові відбити агресію будь-якого ворога.

Зокрема, реформування міністерства та Генерального штабу як органів військового управління покликане передовсім усунути дублювання функцій, внаслідок чого ми оптимізували організаційно-штатну структуру. Створено кадровий резерв — це близько 1,5 тисячі осіб із числа учасників АТО. Запроваджено системні перевірки на поліграфі всіх керівників структурних підрозділів Міноборони та Генштабу.

Також при Міноборони функціонує рада волонтерів, яка вже спланувала серйозні реформи. Підготовлено та прийнято майже 80 нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення проходження військової служби, соціального захисту та матеріально-технічного забезпечення ЗСУ.

Ключові проекти, які опрацьовує радою реформ при Міноборони, належать до галузі логістики. Нова система логістики української армії формуватиметься з урахуванням аналізу нинішньої системи та міжнародного досвіду. Зокрема, на підставі 102 стандартів НАТО у Міністерстві оборони вже введено в дію 50 нормативно-правових документів НАТО.

Міноборони — перше відомство, яке почало здійснювати закупівлі шляхом проведення електронних торгів. Ми ініціювали зміни до законодавства, і незабаром повністю перейдемо на нову систему торгів. За час проведення електронних закупівель нам вдалося зекономити значні кошти.

Ще один із пріоритетних напрямів роботи Міноборони — боротьба з корупцією. Адже якщо не розв’язати цю проблему сьогодні, то подальші реформи не матимуть очікуваного результату.

— В анонсах реформи головний акцент — на побудову міцної, підготовленої, добре оснащеної армії. Що тут вдалося зробити?

— Реформування української армії відбувається за всіма напрямами, зокрема й за напрямами забезпечення. Система, яка працювала раніше, не тільки не забезпечувала, а й вела до серйозних проблем. Триває плідна робота щодо зміни системи управління військами.

Рік проведення АТО не минув марно, ми багато чого навчилися, наростили спроможності Збройних сил. Змінилися наші погляди на ведення бойових дій, і ці погляди негайно впроваджували у життя через удосконалення наявних та створення нових організаційно-штатних структур, опанування нових форм і способів ведення бойових дій та набуття нових спроможностей.

Указом Президента України збільшено чисельність ЗСУ до 250 тисяч. Уже сформовано нові 2 механізовані, 4 мотопіхотні та 3 артилерійські бригади, аеромобільну бригаду та бригаду армійської авіації, а також 37 мотопіхотних батальйонів, що значно посилило бойову спроможність військ.

Упроваджено нові стандарти підготовки військ і органів управління майже на всіх рівнях з урахуванням досвіду АТО.

Будуємо систему управління територіальною обороною з урахуванням визначених завдань організації і ведення тероборони у військово-сухопутних зонах на командування Сухопутних військ. Вона включатиме Генштаб, командування Сухопутних військ, оперативні командування «Північ», «Південь», «Захід», «Схід», ради оборони та штаби зон територіальної оборони в кожній області та м. Києві.

Прийнято на озброєння ЗСУ нові та модернізовані зразки озброєння та військової техніки, і нині цей процес триває.

Вживаємо заходів щодо вдосконалення процедури та формування державного оборонного замовлення.

Ми навчилися захищати державу: нині працюємо дуже серйозно, провели п’ять черг часткової мобілізації. Підготовлено певні резерви, налагоджено плідну співпрацю із підприємствами Укроборонпрому. Фактично за п’ять місяців 80% бюджету спланували та використали, уклали договори, щоб покращити озброєння та техніку.

Розпочато експеримент у двох військових частинах щодо запровадження нової системи харчування. Результат — значно покращився раціон для бійців. Також розробляємо новий склад повсякденних сухих пайків військовослужбовців згідно із фізіологічними потребами та новими стандартами.

— Соціальний захист військовослужбовців нині також потребує особливої уваги.

— Так. Від підлеглих вимагаю починати і завершувати день із питань реалізації соціальних гарантій військовослужбовців та їхніх родин.

Унормовано основні проблемні питання соціальних і правових гарантій військовослужбовців та членів їхніх сімей, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період. Організовано роботу щодо встановлення статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Оборонне відомство ініціює зміни до законодавства, суть яких полягає у тому, що військовослужбовці, які зазнали поранень у зоні АТО, автоматично отримували статус учасника бойових дій.

Також плануємо, що цей статус можна було надавати безпосередньо під час виконання завдань у зоні АТО, а не після повернення.

Ще раніше для прискорення процедури у Міноборони прийнято рішення про створення додаткових комісій з питань надання статусу учасника бойових дій. Вони діють у Міністерстві оборони, Генеральному штабі, видах Збройних сил України, обласних військкоматах та у військкоматі міста Києва. На сьогодні статус учасника бойових дій отримали 61 тисяча 425 військовослужбовців та працівників ЗСУ — учасників АТО.

Уже цього року заплановано придбати й побудувати понад 3 тисячі квартир для військовослужбовців Збройних сил. На це бюджетом передбачено понад 1 мільярд 140 мільйонів гривень. Триває робота щодо забезпечення житлом сімей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції.

Опіка над сім’ями загиблих військовослужбовців залишається пріоритетом Міністерства оборони. Нещодавно було затверджено програму під назвою «Турбота про дітей героїв» — комплекс заходів, що посилюють соціальний захист дітей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції. Йдеться про шефство над сім’ями загиблих та всебічну допомогу з вирішення проблемних соціально-побутових питань. Зокрема, вже до кінця червня буде створено єдину автоматизовану систему інформаційного обліку дітей загиблих героїв. Також заплановано налагодити взаємодію з Мінсоцполітики, Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, громадськими організаціями та волонтерами, щоб організувати систему надання допомоги тим, хто її потребує. 

— Наскільки відповідає потребам фінансове забезпечення офіцерів і солдатів? Чи подолано дисбаланс у зарплатах військових різних родів військ?

— Фонд грошового забезпечення, затверджений для Міністерства оборони в Державному бюджеті на 2015 рік у сумі 15,4 мільярда гривень, дає змогу забезпечити виплату за встановленими нормами місячного грошового забезпечення військовослужбовцям і додаткових винагород учасникам АТО, встановлених Кабінетом Міністрів постановою від 31. 01. 2015 р. №24.

На цей час військовослужбовцям Високомобільних десантних військ та спецназу, Військово-Морських сил, льотного та наземного складу авіації встановлено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди обсягом 100% (іншим військовослужбовцям цю винагороду встановлено у розмірі 60%). Тож грошове забезпечення цих військовослужбовців у середньому на 25% більше, ніж в інших.

Уряд встановив грошові винагороди за безпосередню участь в АТО, успішне виконання бойових завдань та за знищену військову техніку ворога. Загалом військовослужбовцям Збройних сил України виплачено понад 16 мільйонів гривень.

Керівництво Міноборони та Генштабу тримає ці питання на постійному контролі, а про всі несвоєчасні виплати військовим ЗС України я отримую щоденну доповідь. 

— Які зміни відбулися в системі військової освіти? Наскільки навчальні програми відповідають вимогам сьогодення? 

— Зі складу цивільних вищих навчальних закладів виведено військові інститути, що здійснюють підготовку курсантів за спеціальностями, які визначають рівень боєздатності військ (сил): Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації та Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова зі складу Державного університету телекомунікацій. Це дало змогу підвищити якість підготовки офіцерських кадрів та усунути проблеми функціонування і забезпечення діяльності військових інститутів та навчальних центрів, що входять до їх складу.

Обсяги державного замовлення на підготовку військових фахівців у 2015 році істотно збільшено і узгоджено із потребами ЗСУ з урахуванням проведення бойових дій частин та підрозділів в антитерористичній операції, зокрема: доцільність підготовки у ВВНЗ психологів, фінансистів, юристів, військових перекладачів, перелік спеціальностей підготовки за якими здійснюється за схемою «студент — курсант».

Збільшено обсяги фінансування підготовки військових фахівців, і насамперед видатки на забезпечення практичної та польової підготовки слухачів і курсантів. Так, якщо у попередні роки на забезпечення цієї підготовки фінансовий ресурс становив 5—10% фактичної потреби, то у 2015 році ці видатки збільшено до мінімально необхідної потреби в сумі 311,1 мільйона гривень.

На підставі аналізу досвіду застосування підрозділів в АТО внесено зміни до програм навчальних дисциплін тактичної й тактико-спеціальної спрямованості, значно посилено практичну складову підготовки військових фахівців (щоб вчити того, що потрібно на війні).

Науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів із числа офіцерського складу у складі мобільних груп долучаються для виконання завдань з вивчення та узагальнення бойового досвіду військових частин і підрозділів безпосередньо в зоні проведення АТО. За результатами цієї роботи організовано розроблення методичних посібників (порадників, довідників, пам’яток тощо) посадовим особам підрозділів щодо дій у різноманітних умовах застосування військ.

Досвід бойових дій, що відбуваються на сході країни, показав, що значний відсоток втрат серед військовослужбовців Збройних сил України, інших військових формувань пов’язаний із несвоєчасним, некваліфікованим наданням медичної допомоги, яку повинні надавати на полі бою.

Для посилення військово-медичної підготовки військовослужбовців усіх категорій та отримання практичних навичок у наданні першої медичної допомоги пораненому, самодопомоги та взаємодопомоги під час бойового зіткнення, евакуації поранених із зони ведення вогню, з підбитої бойової техніки до місць надання їм кваліфікованої медичної допомоги за активною участю народного депутата України О. Богомолець, за допомогою та участю груп волонтерської організації «Захист Патріотів», гуманітарною ініціативою Світового конгресу Українців (директор програми Уляна Супрун) протягом січня та лютого цього року проведено комплексні практичні заняття із зазначених питань з випускниками усіх вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та інших військових формувань.

Також у програму підготовки військовослужбовців ЗСУ всіх рівнів введено військово-медичну підготовку за європейськими стандартами — так звану тактичну медицину.

— Обороноздатність держави забезпечує передовсім кадровий і матеріально-технічний ресурс війська. Чи достатньо потужна вона нині?

Керівництво держави, Міністерство оборони та Генеральний штаб Збройних сил вживають невідкладних заходів зі зміцнення оборонності держави.

Так, Міністерству оборони на 2015 рік передбачено 45,8 мільярдів гривень  — це у 1,7 раза більше, ніж бюджет відомства у 2014 році (див. інфографіку).

Для формування професійного офіцерського корпусу ЗС України нового зразка, підвищення якості укомплектованості органів військового управління всіх рівнів, насамперед тих підрозділів, робота яких впливає на бойову готовність військових частин ЗСУ та їхнє всебічне забезпечення, у Міністерстві оборони створено кадровий резерв з учасників антитерористичної операції для призначення їх на вищі посади до органів військового управління різного рівня. До цього кадрового резерву вписано 1432 особи офіцерського складу, які брали участь в АТО. Такий резерв діє постійно і поповнюється новим людським ресурсом, що повною мірою забезпечить керівництво ЗСУ підготовленими та професійними військовими кадрами з бойовим досвідом.

— Затверджено державне оборонне замовлення. Наскільки вітчизняні підприємства оборонної галузі здатні забезпечити сьогоденні потреби армії?

— Під час формування основних показників державного оборонного замовлення на 2015 рік Міністерство врахувало можливості оборонно-промислового комплексу країни щодо виробництва нового та проведення модернізації озброєння та військової техніки радянського виробництва, яке перебуває на озброєнні Збройних сил. Тому всі заходи, внесені до основних показників державного оборонного замовлення, вітчизняний оборонно-промисловий комплекс здатен виконати в повному обсязі.

Але виконання спланованих державним оборонним замовленням заходів не задовольнить повною мірою потреб ЗСУ в озброєнні, військовій техніці, ракетах та боєприпасах.

На сьогодні уряд поставив завдання щодо відновлення можливостей та створення нових виробничих потужностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу, а саме: освоєння виробництва окремих комплектуючих, вузлів, блоків, агрегатів, ЗІП, необхідних для відновлення зразків озброєння та підвищення виробничих можливостей підприємств оборонно-промислового комплексу; створення вітчизняного виробництва ракет та боєприпасів, вкрай необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України; розроблення нового озброєння та військової техніки для оснащення військ (сил) насамперед сучасними засобами зв’язку, артилерійської розвідки та навігації, безпілотними авіаційними комплексами, розвідувально-спостережними охоронними системами, сучасними зенітно-ракетними комплексами ближньої дії; наземними, повітряними, морськими високоточними засобами ураження, високоточними артилерійськими та протитанковими системами та іншим оснащенням.

— Чи вдається забезпечити баланс особового складу підрозділів під час демобілізації та нового призову за мобілізацією, зокрема за рахунок строкового призову?

— Для проведення ротації та демобілізації особового складу, призваного під час попередніх черг часткової мобілізації, було проведено п’яту й нині відбувається шоста черга часткової мобілізації.

Військовослужбовці строкової служби на забезпечення балансу особового складу підрозділів під час демобілізації та нового призову за мобілізацією не впливають. Адже відповідно до указу Президента, громадяни України, яких призивають на строкову військову службу у квітні-травні 2015 року, до участі в АТО направлятимуть виключно на укомплектування посад, що не визначають боєздатність, для забезпечення військових частин.

— Із чим пов’язане рішення про позачергову переатестацію та перевірку на поліграфі працівників тилового забезпечення?

— Міністерство оборони має чітку позицію щодо прозорого відбору та розстановки професійно підготовлених, не заплямованих у минулому корупційними діями кадрів.

Не таємниця, що система матеріально-технічного забезпечення ЗСУ підпадає під ризики корупційного впливу і внутрішнього характеру, і зовнішнього. Приклад цього — недобровільне та неякісне матеріально-технічне забезпечення підрозділів на початку проведення АТО.

Щоб побороти корупцію передусім у системі матеріально-технічного забезпечення, керівництво Міноборони прийняло рішення проводити на добровільних засадах опитування з використанням поліграфа зокрема тих посадових осіб, які відповідають за матеріально-технічне забезпечення ЗСУ, і тих, хто претендує на ці посади в Міноборони.

— Коли можна очікувати масової закупівлі зразків вітчизняної стрілецької зброї, зокрема виробництва «Форт», «Маяк» тощо?

— Одне із пріоритетних завдань, визначених керівництвом держави, — забезпечення Збройних сил сучасною стрілецькою зброєю вітчизняного виробництва.

Протягом минулого року було прийнято на озброєння ЗСУ та поставлено у війська в межах виконання державного оборонного замовлення п’ять зразків стрілецької зброї виробництва казенного науково-виробничого об’єднання «Форт».

Триває робота щодо прийняття на озброєння Збройних сил інших зразків виробництва КНВО «Форт» з їх подальшим постачанням в інтересах Збройних сил України.

Державним оборонним замовленням у 2015 році передбачено закупівлю стрілецької зброї виробництва КНВО «Форт» та публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (триває робота щодо прийняття зразків стрілецької зброї виробництва ПАТ «Завод Маяк» на озброєння ЗСУ в 2015 році).

А надалі за умов належного та своєчасного фінансування потреб Збройних сил України заплановано забезпечити сучасними зразками вітчизняної стрілецької зброї війська в повному обсязі.

ДОСЬЄ «УК»

Степан ПОЛТОРАК. Народився 1965 р. в селі Весела Долина Тарутинського району на Одещині. Закінчив Орджонікідзевське вище військове командне училище МВС СРСР, Військову академію ЗСУ. Кандидат педагогічних наук.

На військовій службі — із серпня 1983 р. Службу проходив на посадах командира взводу, роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону, полку, бригади. З посади начальника управління бойової та спеціальної підготовки внутрішніх військ МВС у березні 2002-го його призначено начальником Академії внутрішніх військ МВС України. З 28 лютого 2014 р. — командувач внутрішніх військ МВС. З 15 квітня 2014 р. — командувач Національної гвардії. З 14 жовтня 2014 р. — міністр оборони.

Ольга ПРОКОПЕНКО, 
«Урядовий кур’єр»