Україна не звертає з євроінтеграційного шляху. Євроінтеграція — цивілізаційний вибір, і щодня у складних умовах російської агресії країна обстоює практичний інструмент, що дає змогу імплементувати найкращі європейські правила та практики в межах п’яти безвізів — митного, авіаційного, цифрового, енергетичного, промислового. На цьому під час п’ятого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Цей захід підготовчий до 8-го засідання Ради асоціації Україна — ЄС, запланованого на 7 квітня, від якого наша держава очікує зміцнення двостороннього партнерства в напрямі реалізації амбітного порядку денного євроінтеграції.

Судова реформа — під пильною увагою

«Плідна взаємодія сторін дає підстави сподіватися на укладання угоди АСАА (промислового безвізу) до кінця 2022 року. Налаштовані на подальшу взаємодію з ЄС у межах європейського зеленого курсу, стратегічного партнерства в галузі критичної сировини, у питаннях кібербезпеки.

Серед пріоритетів — укладення угоди із ЄС із лібералізації міжнародних автомобільних транзитних вантажних перевезень. Розраховуємо на спільне з ЄС довгострокове бачення енергобезпеки, інтеграцію української енергосистеми в європейську мережу операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E. Безумовно, зацікавлені в інтеграції учасників платіжного ринку України до єдиного європейського платіжного простору SEPA», — зазначив Денис Шмигаль.

Говорив він і про те, що ухвалення євроінтеграційних нормативно-правових актів — пріоритет щоденної роботи уряду. Учасники засідання затвердили річний план роботи, який складається з 92 проєктів актів уряду й 55 законопроєктів. Торік Кабмін затвердив 61 євроінтеграційний документ, а Верховна Рада ухвалила 37 законопроєктів, серед яких 20 — в цілому.

Прем’єр акцентував, що завдяки плідній роботі всіх гілок влади торік виконання Угоди про асоціацію просунулося на 9%. І нині загалом угоду виконано на 63%.

Найдинамічніше євроінтеграційні процеси відбувалися в галузях фінансових послуг (плюс 26% виконаних завдань), оподаткування (24%), громадського здоров’я (17%), енергетики (13%), транспорту (12%), довкілля (11%) та сільського господарства (10%).

Комісар ЄС із питань сусідства та розширення Олівер Варгеї заявив, що Україна посідає важливе місце в порядку денному ЄС, який підтримує її подальшу євроінтеграцію.

«ЄС та Україна просунулися в роботі щодо спільного перегляду досягнень Угоди про асоціацію. Це даватиме нам змогу формувати рекомендації щодо майбутньої імплементації. Розраховуємо завершити впорядкування своїх рекомендацій до угоди до наступного саміту «Україна — ЄС».

Євросоюз вивчає шляхи поглиблення секторальної співпраці з Україною. Зокрема у цифровій галузі, де Україна може виграти від взаємодії із зовнішнім ринком, гармонізувавши законодавство з європейським. Ще одна галузь, де досягнуто прогресу, — зелена угода. Діалог почато, готовий підтримати Україну на шляху переходу до зеленої енергетики», — цитує Укрінформ слова Олівера Варгеї.

Єврокомісар заявив, що Україна показує істотний прогрес у судовій реформі, але обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишається важливим кроком.

«Усе, що відбувається у судовій реформі України, перебуває під пильною увагою ЄС. Звертаємо увагу на обрання спеціального прокурора, оскільки це прив’язано ще до минулого пакета макрофінансової допомоги. Сподіваємося, що це буде зроблено, й у такий спосіб буде зелене світло наступному траншу макрофінансової допомоги», — нагадав єврокомісар.

Олівер Варгеї зазначив, що ЄС планує передати Україні перший транш макрофінансової допомоги одразу після завершення роботи щодо відповідного меморандуму.

«Макрофінансова допомога екстрена, це дуже схоже на те, до чого ми вдалися під час першої хвилі пандемії COVID-19. Тоді ми спростили процес і дуже швидко виплатили перший транш. Так само вчинимо й цього разу. Готові рухатися з виплатами упродовж тижнів», — зауважив він.

Вияв підтримки

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості нового пакета допомоги ЄС для України, який складається з екстрених позик і грантів.

«Очікуємо на інтенсифікацію діалогу з ЄС щодо розширення тарифних квот для української продукції та зниження митних тарифів на імпорт з України. Важливо, щоб наші експортери, національні компанії відчули додатковий елемент підтримки», — вважає урядовець.

За підсумками п’ятого засідання вищезазначеної комісії Ольга Стефанішина акцентувала на позитивній оцінці ЄС реформ в Україні й важливості продовження роботи з виконання угоди для максимального розкриття її потенціалу.

Наступного дня єврокомісара прийняв Президент Володимир Зеленський. «Попри актуальні безпекові виклики, Україна продовжує реалізацію важливих економічних проєктів. Тож рішення ЄС передбачити майже 2 мільярди євро на реалізацію інвестиційних проєктів в Україні — конкретний вияв підтримки від наших європейських партнерів. Поряд з раніше ухваленим рішенням Єврокомісії щодо надання макрофінансової допомоги обсягом 1,2 мільярда євро це важливий внесок у стабільний розвиток української економіки», — наголосив він.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»