Знов на ті самі граблі не ступають лише ті, хто має за що купити нові. Перефразоване прислів’я підтверджує, що нестача коштів та часу змушує чимало громадян свідомо купувати речі, зокрема одяг та взуття, на ринках без розрахункових документів встановленої форми. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати документ, який засвідчує факт його купівлі. У разі виявлення браку, без такого документа годі й сподіватися на повернення грошей чи обмін товару.

Киянка розповіла, що не вперше так купує одяг на ринках міста, спокушаючись відносно недорогою ціною. Напередодні Нового року в одному з павільйонів речового ринку біля станції метро придбала для дочки сукню, яку та одягнула на корпоративний вечір. Після святкування виявилось, що люрекс з тканини виліз, а сама тканина перетворилася на ганчірку. Під час спроби повернути неякісну річ продавець зухвало порадила поголити бритвою люрекс на тканині.

У Держпродспоживслужбі, куди звернулася жінка з проханням перевірити законність здійснення торговельної діяльності на ринку, їй запропонували надати копії усіх наявних документів на підтвердження порушення прав, які у неї відсутні.

Що стосується харчових продуктів, то прийняті зміни до законодавства, ініційовані урядом, дозволяють оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та здійснювати заходи щодо усунення порушень.

Так, 4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Цей закон регулює систему державного контролю щодо безпечності харчових продуктів, наближує її до європейських стандартів у здійсненні контролю. Зокрема, у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів, Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який формує політику в цій сфері (Державна регуляторна служба або Міністерства аграрної політики та продовольства).

Також 6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який запроваджує нові правила їх маркування. Документом чітко регулюються обов’язки операторів ринку харчових продуктів, відповідальних за надання інформації про харчові продукти.

Зокрема, законом встановлюються вимоги щодо забезпечення розбірливості текстової інформації про продукт. Наприклад, висота малих літер у тексті, яким надається обов'язкова інформація про харчовий продукт, має бути не меншою 1,2 мм. У разі використання упаковки або тари, площа якої менша за 80 кв. см, висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 0,9 мм.

Як повідомили «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, упродовж минулого року та з початку нинішнього заявники зверталися на урядову «гарячу лінію» за сприянням у захисті своїх прав як споживачів (понад 6 тисяч звернень надійшло у 2018 році та майже 500 з початку 2019 року). Кожне друге звернення стосувалося відмови в обміні товару або поверненні коштів за придбані товари сумнівної якості, люди також скаржилися на неякісні послуги, надані суб'єктами господарювання, найчастіше у торговельних мережах «Цитрус» (зокрема, у м. Києві), «Фокстрот» (у м. Кривому Розі Дніпропетровської області), «Алло» (у м. Дніпрі),«Comfy» та «Ельдорадо».

Також заявники скаржилися на погану якість продукції, особливо продуктів харчування, насамперед хлібобулочних виробів (зокрема у Ярмолинецькому районі Хмельницької області).

Не втрачають актуальності скарги щодо розповсюдження незаконної та несанкціонованої торговельної діяльності без дозвільних документів, стихійної торгівлі у недозволених місцях, найчастіше в підземних переходах та поблизу них біля станцій Київського метрополітену, навіть в центрі столиці (на Майдані Незалежності), що ускладнює прохід для громадян, особливо з обмеженими можливостями, негативно впливає на санітарний стан. Загалом майже 70% скарг з цього питання надійшло саме від жителів столиці.

Жителька міста Мирноград Донецької області 26.10.2018 року зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що наприкінці 2017 року купила мобільний телефон Astro в магазині міста, який коштував 860 гривень. Протягом року з дня його покупки телефон тричі перебував у ремонті, фактично жінка 7 місяців не мала змоги ним користуватися. У магазині, де вона купила телефон, їй відмовили у поверненні коштів або заміні товару.

Заявниця просила допомогти у поверненні коштів або заміні телефона на інший.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби Донецької області повідомили, що керівництву магазину, де був придбаний телефон, надали роз’яснення вимог чинного законодавства. Внаслідок проведеної роботи 27.10.2018 року (наступного дня після реєстрації звернення на урядовій «гарячій лінії») заявниці повернуто кошти в розмірі 860 грн.

Жінка зареєструвала подяку працівникам Урядового контактного центру за сприяння у вирішенні питання.

Заявниця з міста Павлоград Дніпропетровської області звернулася на урядову «гарячу лінію» стосовно придбання в магазині міста вершкового масла «Селянське» 72,5 % жиру. За словами жінки, товар виявився неякісним, у його складі відсутні вершки з коров’ячого молока. У зв’язку з цим заявниця просила посприяти у здійсненні перевірки дотримання законодавства при виробництві масла на підприємстві.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області поінформувало, що під час проведення позапланових заходів державного контролю підприємства протягом 2018 року результати випробувань зразків масла не підтвердили наявність в них немолочних жирів.

Водночас Головним управлінням зазначено, що у грудні 2016 року під час випробування зразків масла цього ж виробника було виявлено рослинний жир, у зв’язку з чим склали протокол і подали його до суду. Згідно з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду на підприємство було накладено штраф у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат у сумі 8000 гривень.

Одеситка здала речі до хімчистки. Через два тижні їй не повернули чоловічу зимову куртку, пояснюючи тим, що чистка ще не завершилася. Зрештою адміністратор повідомив, що куртка пропала. У жінки зберігся документ про оплату послуги (через відсутність касового апарата замість чека їй видали інший розрахунковий документ, що згодом сприяло позитивному вирішенню питання). Жінка звернулася на урядову «гарячу лінію» за допомогою у поверненні куртки або грошовій компенсації за неї.

За результатами розгляду звернення, у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області повідомили, що заявниці повернуті кошти у розмірі 5 260 гривень. Жінка під час зворотного зв’язку підтвердила, що наступного дня після звернення на урядову «гарячу лінію» їй компенсували вартість втраченої куртки.

За період з 7 по 13 лютого 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 25 746 звернення, з них телефоном 23 957, через інтернет 1789.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.