На Закарпатті днями заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій зустрічалася з учителями шкіл з угорською та румунською мовами навчання. Обговорювали проєкт державного стандарту базової середньої освіти, який доопрацьовують.

У центрі уваги були особливості викладання української мови в освітніх закладах етнічних меншин. Ця тема на поліетнічному Закарпатті завжди перебувала на одному з перших місць. Останнім часом вона, як відомо, впливає і на перебіг відносин із сусідньою Угорщиною. На заходах у селі Яноші Берегівського району побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Державний стандарт врахує відмінності цих шкіл

— Попередня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич за якихось два роки була у Закарпатській області сім разів. І щоразу вона намагалася чути всіх, з багатьма розмовляла — від керівників державних установ до вчителів і дітей. Ми їй за це, звичайно, дякуємо, — розпочала зустріч директорка департаменту освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації Ганна Сопкова. — Після зміни складу Кабінету Міністрів у нас уже побувала новопризначений міністр Ганна Новосад. Нинішня зустріч у Яношах підтверджує взятий міністерством курс на максимальне сприяння у вивченні української мови представниками етнічних спільнот нашої області.

Заступник директора команди підтримки реформ з питань Нової української школи Роман Шиян розповів про принципи концепції, що закладали у проєкт державного стандарту базової середньої освіти. Серед них більша свобода вчителя у виборі форм і методів навчання, а також більше годин, відведених на вивчення мови.

Про те, як оцінюватимуть знання відповідно до вимог держстандарту, розказав радник з питань мови проєкту «Фінська підтримка реформ української мови» («Навчаємось разом») Ігор Хворостяний.

Фото з сайту varosh.com.ua

Тренінги, вебінари, семінари

Любомира Мандзій підкреслила особливе значення вебінарів, тренінгів і семінарів, які проводять для підвищення кваліфікації вчителів української мови для цієї категорії шкіл і які щедро фінансує держава. Вона зазначила, що підвищення кваліфікації педагог може спланувати сам: «Головне, щоб упродовж п’яти років набрати 150 навчальних годин». І це новація в питаннях підвищення кваліфікації.

Любомира Степанівна наголосила, що в цьому році, як і торік, на Закарпатті знов організують табір для угорських дітей із вивчення української мови «Бомбезно». Цього разу він діятиме на базі трьох шкіл. Триватимуть заняття й в академії підвищення кваліфікації для вчителів української мови на базі Українського католицького університету, який теж дає добрий досвід. «Виявляйте, будь ласка, ініціативу», — попрохала заступниця міністра.

— Цього року субвенцією на Нову українську школу для Закарпаття передбачено 17,2 мільйона гривень. Їх призначено для підвищення кваліфікації вчителів, — розповідала Любомира Мандзій. — Окремо 177 тисяч гривень спрямовано на підвищення кваліфікації тих педагогів, які працюють у школах із викладанням мовами меншин. Ми на рівні міністерства розуміємо значення нових методик, досвіду в цьому процесі. Надаємо різні можливості й просимо ними скористатися.

У деяких освітніх закладах із цим великі проблеми. Про те, що для 54 загальноосвітніх шкіл ІІІ ступеня, в яких навчання ведуть мовами національних меншин, за державні кошти придбано кабінети української мови, розповіла Ганна Сопкова.

«Для всіх них закуплено нові меблі, наочне приладдя. Однак навіть через пів року, коли ми приходили в ці школи і цікавилися, як використовують придбане обладнання, виявлялося, що у багатьох з них ящики з придбаними речами навіть не розпаковували. Портрети класиків української літератури повісили в коридорах», — виступила із критикою Ганна Іванівна.

Успіх регіонального експерименту

У представників міністерства позитивну оцінку отримав регіональний експеримент з викладання української мови у школах з угорською мовою навчання. Ним після узгодження з міністерством цьогоріч охоплено 47 загальноосвітніх шкіл з угорською мовою, в яких 195 учителів і 2794 учні. Підсумок — підготовлена програма зі збільшеною кількістю годин на вивчення української мови. Дві години на тиждень додано за рахунок відмови від вивчення другої іноземної мови. Завдяки таким змінам у старших класах відведено по 4—4,5 години на вивчення української мови, чого раніше не було.

— Нині у класах, які були учасниками експерименту, спостерігаємо хоч ненабагато, але вищий рівень знань і якості володіння державною мовою, — розповіла завідувачка методцентру департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Андріана Лукач.

Розроблено й регіональну програму з вивчення української мови для шкіл з угорською мовою навчання. Її автори Єва Борисова, Андріана Лукач, Іван Ющук, Тетяна Гнашкович, Катерина Лавер підготували для учнів 5—9 класів.

Про те, як керівники дев’ятьох закарпатських шкіл обстояли в міністерстві необхідність такого експерименту, розповіла директорка Виноградівської ЗОШ №3 з угорською мовою навчання, вчителька української Габріелла Гомокі. Саме візит до Києва, який відбувся два роки тому, допоміг переконати міністерство в тому, що у викладанні української треба відійти від стандартних підходів.

— Вивчення української мови в часі випереджає програму з вивчення угорцями їхньої рідної. Отже, не зрозумівши азів, учні не можуть осягнути складних мовних процесів. Багато хто закінчує школу, так і не оволодівши українською. І це недолік тієї методики, яка роками була спрямована не на практичне оволодіння мовою, а на проходження матеріалу, — ділилася думками Габріелла Степанівна. — Як наслідок, з нашої школи випускники виходять з непоганим знанням англійської, а українською володіють на мізерному рівні.

Полегшити складання ЗНО можливо

Над учнями, які збираються вступати у виші, немов вирок, висить караюче ЗНО. Деякі випускники разом з батьками, вагаючись у своїх можливостях подолати його бар’єр, залишають країну та їдуть в Угорщину чи деінде за кордон. Тому освітянам, за словами Габріелли Гомокі, треба вирішувати самим для себе, чи викладають мову як предмет, готуючи учнів до ЗНО, чи все-таки хочуть навчити школярів мови. «Це дуже великий виклик для педагога», — сказала директорка з Виноградова.

Любомира Мандзій розповіла про підсумки впровадження адаптивного порога з української мови та літератури на ЗНО. Поріг було впроваджено для випуск­ників шкіл з навчанням мовами національних меншин, які здобули повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи, або мовою корінних народів, у 2019 році.

— Адаптивний поріг полегшував складання ЗНО з української для таких випускників, створюючи їм сприятливі можливості вступу до вишів, — розповідала Любомира Мандзій. — За підсумками ЗНО 2019-го і 2018 років, тоді його на Закарпатті незадовільно склали 67,5% учнів шкіл з угорською мовою навчання, а тепер, з огляду на адаптивний поріг, — лише 18,2%. Це свідчить про те, що ці випуск­ники мали більше шансів і можливостей в подальшому бути зарахованими у заклади вищої освіти в Україні. Володіючи українською, вони матимуть добре майбутнє, зможуть себе реалізувати у своїй країні.

Любомира Мандзій зазначила, що торік 925 осіб у Закарпатській області (у сусідній Чернівецькій з румунськомовними школами — 555) скористалися адаптивним порогом. Вона запевнила: курс на існування адаптивного порога триватиме.

…І більше творчої свободи

Заступниця директора НВК «ЗОШ І ст. з угорською мовою навчання — угорськомовна гімназія» міста Ужгород Єва Борисова зачепила ще один аспект теми: надання більшої свободи вчителеві в підходах до викладання української мови.

— Сьогоднішня розмова переконує нас, що є відмінності у вимогах до учнів шкіл з державною мовою навчання і національними мовами. Для останніх вимоги пом’якшено і спрощено, що вселяє оптимізм, — зазначила Єва Борисова. — Але є й інше: педагоги ще не мають достатньої свободи дій для самостійного коригування кількості годин, відведених у школі для української мови. Це має залежати від потреби на той чи інший курс, яку визначає сам педагог.

На зустрічі звучали різні думки, однак для того й збиралися, щоб учителі шкіл мовами національних меншин разом з керівниками освітньої галузі знаходили варіанти, що можуть максимально врахувати потреби педагогів, сприяти їхнім учням краще оволодівати державною мовою.