Назвався політиком — будь готовий до висміювання. «А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда». Ці слова Григорія Сковороди наводимо в тему, адже саме біля пам’ятника мандрівному філософові на столичній Контрактовій площі просто неба знайшлося місце для Міжнародної виставки політичної карикатури, яка, за словами організаторів, є демонстрацією однієї з базових свобод — свободи самовираження, прикладом критичного ставлення до політиків. Отож одним із перших роботи тих, хто висміює вади політиків, побачив кам’яний Філософ. І байдуже, що дивиться він в інший бік…
Київ — перше із п’яти українських міст (далі будуть — Ужгород, Дніпропетровськ, Одеса і Харків), де за сприяння Інституту світової політики спільно зі словацькою громадською організацією Euforion виставили роботи відомих карикатуристів із Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, України, Грузії та США. Спеціально на відкриття виставки до української столиці завітав один із найвідоміших американських художників-карикатуристів Деріл Кейгл. Автор статей та есе про мистецтво карикатури, а також засновник прес-синдикату, де можна знайти роботи карикатуристів з усіх куточків світу.
Деріл Кейгл провів серію лекцій у столичних вишах, зокрема в Національному університеті імені Тараса Шевченка та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Він ознайомив студентів із технікою роботи політичного карикатуриста, презентував свої найвідоміші роботи та провів майстер-клас. «Урядовому кур’єру» розповів про особливості роботи карикатуриста у США, назвав улюблених героїв і показав власні карикатури.
«Один із кращих персонажів для карикатури — Путін, — каже Деріл. — У Барака Обами немає чогось особистого і він не каже дурниць, тому його важко зображати. А ось Джордж Буш-молодший був прекрасним героєм! У Кім Чен Іра, приміром, немає почуття гумору. Тому на всіх карикатурах він не усміхається».
Серед тих, із ким мало роботи і хто «дає чимало історій» Дерілові, — Гіларі Клінтон. Він зізнається, що не може поки що намалювати українського президента, тому що в Америці його ніхто не знає. І додає: для України конче потрібно знайти впізнавану метафору. Поки що, на жаль, Кейгл малює Україну білявкою у вишиванці, в якої Путін вириває сумочку бренду «Крим»…
На батьківщині Деріла Кейгла називають художником ослів і слонів. Франція для нього — пудель із сигарою в зубах, а бугай — це фінансист із Волл-стріт. А доки світ сміється над малюнками Деріла, той сміється над новинами, які шокують. Карикатури Кейгла публікують 850 газет США. Після виходу особливо злих малюнків автор отримує стоси гнівних листів із погрозами. У такі моменти художник задоволений: це означає, що він попрацював наполегливо і його творчість знайшла адресата.
«Малюю те, що спадає на думку, в тому стилі, в якому хочу. І коли моя карикатура з’являється на сторінці політичних новин, — це найяскравіше і приголомшливе на цій сторінці», — так майстер відповів на наше запитання про співпрацю на замовлення. І додав: карикатури, які пропонують щось позитивне, — це нікчемні карикатури.
Жартують що, свої Деріл Кейгл створює однією лівою. По-перше, художник справді шульга, а по-друге, комічно зобразити новину дня іноді буває досить легко. Утім, карикатурист зізнався: завжди переконує редакторів у тому, що кожен його малюнок коштує цілого життя.
Художник визнає, що європейська карикатура значно жорсткіша за те, що створюють у США, і можливо, тому в європейських країнах непоодинокі судові процеси публічних осіб, зокрема й політиків, із карикатуристами. Трапляються й трагічні випадки, як із редакцією «Шарлі». Чи можливо таке у США? Навряд. За толерантністю пильно стежать редактори…
Ми в Google+