Останні кілька років в Україні час від часу з’являються нові правоохоронні органи. Головна їх мета — побороти таке ганебне явище, як корупція. Багато говорили й про створення такого органу, як Державне бюро розслідувань (ДБР). В українців цей орган асоціювався з американським ФБР, де, на думку більшості, працюють профі, які не те що не беруть, а зневажають саме поняття хабара і в роботі керуються виключно нормами закону. Тож коли почне працювати ДБР та на яких злочинах зосередить роботу, поцікавився «Урядовий кур’єр».

У деяких чиновників часто права рука не знає, що бере ліва. Фото з сайту jamesfalk.com

Про тортури доведеться забути

Ще кілька років тому в шухлядках столів деяких оперуповноважених чи слідчих можна було знайти багато цікавого. Зокрема й знаряддя для катування. Не секрет, що часто покази у підозрюваних не отримували, а вибивали. Бо головним показником було розкриття злочинів. А те, що засудили невинну людину чи покази отримали незаконним шляхом, мало кого цікавило. Тому створення органу, де б поважали закон і права людини, було вкрай актуальним.

«На думку більшості опитаних експертів, представники громадськості мають бути присутніми в раді громадського контролю ДБР, дисциплінарній та конкурсній комісіях», — зауважує головний експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапівін.

«Українці мріяли про орган на кшталт американського ФБР. Роботу в цьому напрямі було розпочато ще в 2012 році, коли ухвалювали новий Кримінальний процесуальний кодекс, в якому вже було закріплено існування ДБР. Але тоді не було відповідного закону, нині ж його вже ухвалено», — каже директор з наукового розвитку Центр політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Роботи у новоствореного ДБР більш ніж достатньо. Адже воно зосередиться на боротьбі зі, скажімо так, VIP-злочинами. «ДБР покликане запобігати, виявляти, припиняти, розкривати й розслідувати злочини, які скоїли вищі посадові особи включно з Президентом, повноваження якого втратили чинність. А також члени уряду, парламенту, правоохоронці й судді, особи, які скоїли воєнні злочини, — зазначає директор ДБР Роман Труба. — Пильну увагу приділятимемо розслідуванню злочинів, скоєних саме нинішніми високопосадовцями. Лише так можна змусити систему скоритися закону».

Проте є колізія в законодавстві щодо підслідності кримінальних проваджень ДБР. Є різночитання між законом про ДБР у статті, яка передбачає завдання ДБР, і ст. 216 Кримінального процесуального кодексу (КПК). Щоб уточнити різночитання, в бюро планують ініціювати зміни до ст. 216 КПК. А саме щодо підслідності суб’єктного складу осіб, щодо яких можна відкривати кримінальні провадження. Ідеться про народних депутатів України, суддів Конституційного суду, голову та членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційної комісії прокурорів, голів місцевих райдержадміністрацій та їхніх заступників, голови, заступників та членів НАЗК.

«Пріоритетним напрямом виокремили порушення прав людини під час роботи правоохоронних органів, — додає Роман Труба. — Буде створено ефективний механізм роботи зі скаргами для реагування на порушення правоохоронців і розслідування цих випадків. Люди зможуть поскаржитися через сайти та «гарячі лінії», які ми створимо. Дотримання прав людини буде головним принципом у роботі ДБР. Зокрема під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та розслідування кримінальних проваджень».

Шукаємо чесних і професійних

У ДБР не планують забирати справи, які розслідує Служба безпеки України й Національна поліція. У новоствореному органі хочуть запропонувати, щоб ці справи перебували в цих правоохоронних органах до завершення досудового розслідування. Натомість в ДБР планують реєструвати кримінальні провадження, які вчинятимуть з моменту формування цього органу. У вересні 2018 року в ДБР планують відкрити перші кримінальні провадження.

«Ми докладемо максимум зусиль, щоб відкрити перші провадження раніше вересня. Для цього потрібно пройти не лише шлях створення, а й виграти марафон з отримання приміщення для центрального апарату ДБР, сформувати професійну команду, — каже Роман Труба. — Організаційну структуру ДБР вже погоджено з Кабміном. Ідеться про центральний апарат, до складу якого ввійде 19 відділів та управлінь, 7 територіальних управлінь, академія та науково-дослідний інститут. Підготовлено зміни до Закону «Про Державне бюро розслідувань», якими пропонують змінити розташування деяких територіальних управлінь. Адже не у всіх містах, визначених у законі, є можливість для створення умов роботи саме правоохоронних органів ДБР. Іншими змінами до законодавства пропонуємо таке: надати повноваження щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності підрозділам ДБР, визначити порядок передачі кримінальних проваджень, які перебувають в інших правоохоронних органах, визначити обсяг заробітної плати працівникам оперативних підрозділів, розмежувати повноваження конкурсних комісій. Ми наполягатимемо, що ДБР має розпочати роботу з чистого аркуша, тому не забиратимемо проваджень, які перебувають в інших правоохоронних органах. Ми не повинні закінчувати роботу за інших. Лише в такому разі зможемо показати, на що здатні».

Як уже йшлося, щоб цей орган почав ефективно працювати, передовсім необхідно набрати фахівців. Вони повинні постійно проходити навчання, перекваліфікацію, зокрема й за кордоном, щоб оволодіти найкращими методиками розслідування, тактикою проведення сучасних слідчих дій. У них має бути найсучасніша криміналістична техніка тощо.

Відновити довіру

Звісно, якщо в Україні з’являється орган з такими повноваженнями, то його необхідно контролювати. Тому для ДБР уже передбачено багатоступеневу систему контролю парламенту, уряду, громадськості, уповноваженого з прав людини та інших дотичних інституцій.

Щоб унеможливити зловживання керівника ДБР, на законодавчому рівні передбачено, що деякі питання слід вирішувати колегіально. Щоправда, в законі не прописано, що ж буде, якщо заступники не погодять те чи те рішення. Тоді, напевне, закон не знімає з керівника ДБР повноважень ухвалювати рішення, головне, що він порадився. Відповідальність лежить все-таки на директорові, але без порад він не може діяти. Тобто повністю ігнорувати їх він не може. Це необхідно, щоб керівник певного державного органу не зловживав повноваженнями, не наближував до себе певних осіб, не вирішував одноосібно питання матеріально-технічного оснащення, нагородження тощо.

Також у профільному законі передбачено, що в ДБР буде кілька територіальних органів.

Щоправда, розпочати роботу ДБР без підтримки громадськості навряд чи вдасться. Адже ставлення суспільства до новоствореного органу, згідно з опитуванням, яке було нещодавно проведено, не настільки позитивне, як було свого часу до САП чи НАБУ.

«ДБР першочергово має зосередитися на розслідуванні злочинів співробітників судових і правоохоронних органів. Такі дані онлайн-опитування, проведеного в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства в забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади, — зазначив член правління Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. — Ми також запитували, наскільки громадськість довіряє керівництву ДБР. З’ясувалося, що принаймні в опитаних (а це понад 110 людей) поки що немає довіри. Повністю довіряють керівництву ДБР тільки 3%. Більше так, ніж ні — 25%, переважно не довіряють 45% і повністю не довіряють 25%. Але в цьому може бути і певний позитив, адже будь-який порядний крок і відкритість ДБР сприйматимуть як щось неочікуване».

Сподіваємося, що новий правоохоронний орган справді здивує українців і ми побачимо на лаві підсудних корупціонерів-мільйонерів, які роками обкрадали країну.