Останніми роками на Полтавщині за підтримки держави та обласної влади активно розвивають садівництво і ягідництво, вирощують нові сорти фруктів і ягід, які затребувані на ринку і дають значний дохід. Область усе більше експортує смачної вітамінної продукції. Про поточний стан галузі та її перспективи «Урядовому кур’єру» розповідає голова правління асоціації розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини Віталій Цінченко.

Потрібні сезонні робітники

— Віталію Петровичу, чи вирощують у господарствах вашої асоціації лохину?

— Поки що, ні. Але вивчаємо таку можливість. Сьогодні вранці я повернувся з відрядження на Західну Україну та до Житомирської області, де ознайомився з особливостями вирощування цієї культури. У нас інші ґрунти, треба вкласти чималі кошти, щоб створити для неї комфортне середовище. Проте це перспективна культура, кілограм лохини коштує 200—400 гривень, а малини, суниці — до 100. Хоча врожайність її така сама — 5—10 тонн з гектара. Але мало виростити, її ще треба зібрати, а у нас не вистачає сезонних робітників. Так, збирати ягоди, наприклад, малину, важко. Але у нас працюють не цілий день, а з 8.30 до 15.30 — 16.00. Все. За цей час людина назбирає 50 кілограмів ягід і за них отримає 900 гривень. За місяць — тисячу доларів. Не треба в Польщу на заробітки їхати, де за такі самі гроші треба працювати по 12 годин. 

— Скільки у господарствах асоціації посаджено малини, і як вона вродила у цьому році?

— Цієї культури у нас кілька десятків гектарів, і вродила вона гарно. Думаю, зберемо понад 100 тонн ягід. Найбільші площі під малиною у фермерських господарствах «Сади Полтавщини», «Сади Гадяччини» та Опішненському товаристві «Золоті гори». Зараз іде збір ремонтантної малини англійської селекції, якої розраховуємо зібрати ще не менш як 50 тонн. Вона у нас добре прижилася, і ми вже потроху реалізуємо свої саджанці іншим господарствам. Люди побачили, що ціна на органічну малину зростає, тому товар має попит. Свого часу вгадали з цією культурою. Ми її заморожуємо і відправляємо закордонному споживачеві, залежно від якості, по 5 євро за кілограм і дорожче. 

Також ми у цьому році вперше посадили гектар полуниці англійської селекції, і дуже задоволені результатом. Уже в перший рік вона дала по 5 тонн ягід з гектара. Тому плануємо розширити площу під полуницею у «Садах Полтавщини». Зробимо це господарство зразково-показовим, щоб люди приїжджали туди і переймали досвід.

Чому дешеві сливи

— Чи сприятливий рік для кісточкових?

— Так. Цього літа щедро вродили черешні, проте дощі на його початку негативно вплинули на якість ягід, вони тріскалися, гнили. І таке було не тільки на Полтавщині. Підприємці, з якими співпрацюємо, розповідали, що непогода пошкодила черешні у Запорізькій і Херсонській областях, тому частина урожаю взагалі залишилася на дереві. Ніхто не хотів такі ягоди рвати. Усе одно їх би не купили. Через те кілограм черешні у нас коштував до 150 гривень. 

Розраховуємо зібрати хороший урожай слив. Зокрема сортів «угорка», «стенлей», «президент». Десь по 10 тонн ягід з гектара. Слив на Полтавщині близько 100 гектарів. Найбільше їх посаджено в Опішному та Диканьці. Це не мало, тільки вони дешево у нас коштують. Можливо тому, що ростуть у кожному дворі. Позаторік ціна на цю ягоду починалася з 9 гривень за кілограм, а під кінець сезону опустилася до 3. Навіть нерентабельно було її збирати. Така сама ситуація у цьому році буде з яблуками. Яблуневих садків на Полтавщині близько 500 гектарів, 250 із них — це молоді насадження, на зрошенні. 

Урожай яблук дуже хороший, думаю, по 20—30 тонн з гектара буде. Тільки  вони заражені паршею, іншими хворобами. 

Сьогодні кілограм сортових яблук на полі у фермера коштує 7—8 гривень, у магазині 15—20. А не сортові яблука, з такими самими смаковими якостями, виробники соків скуповують оптом по 2 гривні. Тобто майже даром.

— Добре було б налагодити в області переробку фруктів і ягід.

— Ми уже зробили у цьому напрямі перші кроки. Господарство «Полтавська ягода» закупило на мільйон гривень обладнання, змонтувало його під Полтавою, і займається сублімацією фруктово-ягідної продукції, тобто висушує її заморожуванням. Це досить перспективний і прибутковий бізнес. 

Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського, над яким ми шефствуємо, скоро змонтує на своїй території імпортні сокову лінію прямого віджиму і джемову. Необхідні для цього кошти їм нададуть наші німецькі партнери. Уже є відповідна домовленість. Зараз ми спільно підбираємо для навчального закладу обладнання. З наступного року, як воно туди надійде, почнемо готувати у ліцеї технологів із переробки садівничої продукції. Таких спеціалістів нам дуже не вистачає. Крім того, ліцей готує для нас садоводів. До 2021 року цю професію там здобували 15 ліцеїстів, і в цьому році набрали додаткову групу з 20 осіб. Це теж показник розвитку. 

— Ви й нові технології у садівництві та ягідництві впроваджуєте?

— Так. Англійські сорти полуниці посадили на так званих грядках. Нагортається земля, вкривається плівкою з уже проперфорованими дірками, у які ставлять кущики полуниці. Міжряддя грядок замульчовують соломою. Все. І грядка має акуратний вигляд, немає бур’яну, і полуниця чиста, наче перемита. Крім того, плівка зберігає вологу. Це новітня технологія. 

— Чи діє у поточному році державна програма підтримки садівництва і ягідництва?

— Так. Сублімація, про яку я говорив, робиться у межах державної програми. Цьому підприємцю повернуть 50 відсотків, без врахування ПДВ, вартості обладнання. Тобто вже до кінця року він отримає 500 тисяч гривень компенсації. Для цього йому треба до кінця вересня подати у департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА необхідні документи. Наша асоціація допоможе йому їх оформити.

Садоводам і тим, хто займається ягідництвом, повинні компенсувати 80 відсотків вартості саджанців і 50 відсотків вартості робіт, проведених з облаштування крапельного зрошення і шпалер. Це значно менше, ніж було у 2005, 2007, 2010 роках. Тоді обсяги державної підтримки були набагато більші, але, враховуючи кризовий стан економіки, ми раді й цьому.

Отримуємо фінансову допомогу і в межах обласної програми підтримки агропромислового комплексу. З обласного бюджету нам виплачують 30 тисяч гривень за гектар посаджених ягід і 20 тисяч гривень — за облаштоване на гектарі зрошення. За гектар посаджених кісточкових, фруктових садків з обласної скарбниці компенсують 40 тисяч гривень, за зрошення цих садків — 20 тисяч. А ось отримати кредити у банках на розвиток господарства представникам нашої галузі дуже складно.

ДОСЬЄ «УК»

Віталій ЦІНЧЕНКО.  Народився 30 липня 1958 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив Полтавський будівельний інститут. Працював у нафтогазодобувній промисловості, займався підприємницькою діяльністю. З 2007 року — у садівництві. Голова правління асоціації розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини, яка об’єднує 30 господарств.