Відтепер керівники та менеджери, а також інші особи, які мають стосунок до фінансових установ, будуть вкрай обережними і добре подумають перед тим, як скоювати злочин. 6 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон №218-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб». Він передбачає вже не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність.
Президент підписав документ через чотири дні після того, як його більшістю голосів ухвалили в парламенті, що свідчить про його важливість та злагодженість у цьому питанні органів влади. І не дивно, адже, за словами голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, загальна сума збитків неплатоспроможних банків через протиправні дії акціонерів та топ-менеджменту банків, які збанкрутували протягом останніх місяців, становить 58 мільярдів гривень.
Відкрито 239 кримінальних проваджень на загальну суму майже 34 мільярди гривень.
Шахраї—винахідливі
Чи посилить гарантії збереження та примноження коштів населення й бізнесу ухвалений закон про посилення відповідальності власників та керівництва банків?
Ще на стадії законопроекту міністр фінансів України Наталія Яресько зазначала, що за умов недостатньої відповідальності пов’язаних із банком осіб, насамперед керівників фінустанов, контролерів та інших власників істотної участі у банку є потреба у додатковому врегулюванні.
На її думку, часто банки подають недостовірну фінансову звітність до регулятора. А ця інформація дуже важлива, адже на її підставі Нацбанк робить висновки про стан розвитку установи, здійснення банками ризикових операцій, зокрема надмірного кредитування пов’язаних із ними осіб та приховування таких операцій від регулятора. Зрозуміло, що при цьому вкладники та інші кредитори банку опиняються в ситуації, коли їхні права порушено внаслідок здійснення керівниками фінустанов таких операцій. До того ж відстежити схему шахрайства через розгалужене коло можливих її учасників дуже важко.
Тому кримінальна відповідальність за злочини банківських працівників, які ошукують і державу, і клієнтів, є дуже доречною.
Утім, далеко не всі експерти схвалюють цей закон. У розмові з кореспондентом «УК» один із них (він побажав залишитися невідомим) зазначив, що його можна повернути так, що це цілком може закінчитися звичайним переділом власності у країні.
«У законі чітко визначено, що акціонер або пов’язана з ним особа нестиме відповідальність перед клієнтами банку всім своїм майном. Тож після того, як фінансову установу буде ліквідовано, заарештують й інше майно цих осіб. Так можна втопити будь-який бізнес, підім’яти під когось активи, а це вже не по-європейському», — наголосив він.
Та судячи з того, як знущалися свого часу зі своїх вкладників чи кредитоотримувачів (і фактично роблять це керівники деяких банків), просто виводячи гроші в офшори, особливого жалю вони не викликають.
Змін майже не буде
Є експерти, які вважають, що цей закон нічого не дасть позитивного ні державі, ні пересічним людям. Приміром, адвокат, голова третейського суду при асоціації «Захист корпоративних інтересів «Атторней» Ростислав Кравець зауважує: «Не розумію, навіщо було ухвалювати цей документ, адже у нас є непогано виписана норма в Законі «Про банки та банківську діяльність». Там треба було точніше розказати про кредитування юридичних чи фізичних осіб, коли це пов’язано з певними ризиками. Що стосується того, що начебто новий закон збільшить відповідальність, зокрема кримінальну, певних прошарків банківського менеджменту, то ще треба буде довести їхню провину. А зробити це дуже важко, і ця процедура триватиме довго. А чи зміниться ситуація на краще (приміром, чи віддадуть усі гроші вкладникам. — Авт.), якщо посадять у в’язницю менеджмент чи голову правління банку? Однозначно: ні», — зауважує він.
У цьому питанні економічний експерт Олександр Охріменко ще категоричніший. Він вважає, що найліпший контролюючий орган банків — ніхто інші, як їхні клієнти. На його переконання, потрібно, приміром, зробити вкладників акціонерами фінансових установ, де вони тримають свої кошти.
А Ростислав Кравець додає, що яскравий приклад цього — Кіпр, де вкладники одного із великих банків, ставши його акціонерами, фактично врятували від краху фінансову установу і свої кревні з відсотками за депозитами.
Отже, в українських реаліях, де постійно лопають мов мильні бульки, фінустанови, можливо, й варто вкладникам контролювати прозорість їхньої діяльності через право бути акціонерами своїх банків.
Ми в Google+