Верховна Рада України нарешті почала розглядати проєкти законів із так званого євроінтеграційного пакета. Це законодавчі акти, що передбачені для ухвалення в межах Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Чому затягують ухвалення

Змушений констатувати, що занадто багато уваги приділялося закону про ринок землі (який, на превеликий жаль, вийшов далеко не ідеальним і здебільшого політичним), при цьому інші надзвичайно важливі законопроєкти для розвитку сільського господарства України не розглядали взагалі. А це питання посилення експортного потенціалу національної економіки, стимулювання галузі переробки, розвитку тваринництва, а також підвищення якості української продукції агросектору.

Отже, на початку червня врешті-решт ухвалили Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який 19 червня підписав Президент України Володимир Зеленський.

А 17 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який підготували та схвалили експерти проєкту технічної допомоги Європейського Союзу «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні».

Законопроєкт підготовлено також з урахуванням пропозицій, що надійшли від суб’єктів господарювання в галузі тваринництва, лікарів ветеринарної медицини, виробників та імпортерів ветеринарних препаратів, продуктів тваринного походження та їх об’єднань.

Зазначу, що роботу над цим законопроєктом вели з 2017 року за участю представників Держпродспоживслужби, фахівців з ЄС, FAO, Офісу ефективного регулювання. Тому сподіваюся, що парламентарії, розуміючи всю важливість якнайшвидшого ухвалення евроінтеграційних законопроєктів, підтримають його в другому читанні.

Ринок засобів захисту досі не врегульовано

Також залишається неврегульованим питання на ринку засобів захисту рослин. Про цю проблему я неодноразово писав. Уже кілька років ми намагаємося достукатись та пояснити необхідність ухвалення законопроєктів, які дадуть «зелене світло» для сучасних світових розробок та належного державного контролю у сфері пестицидів та агрохімікатів:

— Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію № 2289 від 18.10.2019 року;

— Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами № 2548 від 06.12.2019 року.

На теперішній час норми українського законодавства обмежують доступ до світових розробок у сфері засобів захисту рослин. Це призводить до того, що на українському ринку накопичується дедалі більше старих препаратів. Через це в рослин виникає так зване звикання, а в шкідників стійкість до діючих речовин, тобто вони стають менш ефективні. Відповідно фермер чи агроном змушений використовувати значно більшу кількість препаратів або взагалі експериментує зі сполуками, що може завдати значно більшої шкоди довкіллю, ніж застосування новітніх, екологічно безпечних засобів захисту рослин. Уявіть, що вашу картоплю з’їдає колорадський жук. Але замість того, щоб скористатися ефективними засобами і взяти оприскувач, ви берете відро зі смердючою сумішшю, старий віник і йдете рятувати свою картоплю.

Взагалі чинна норма закону про заборону на ввезення дослідних зразків без обов’язкової реєстрації у країні-виробнику, яку намагаються вирішити ухваленням законопроєкту № 2289, є такою, що суперечить нормальній міжнародній практиці. У європейських країнах чи США давно відсутня вимога підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва. А в нас блокують її скасування і спеціально вигадують багато лякалок і міфів для людей, мовляв, аграрії хочуть перетворити Україну на полігон для випробувань. Хоча насправді всі ці дискусії — це звичайне просування окремих бізнесових інтере-сів. Адже не секрет, що в Україні є чимало компаній, які займаються ввезенням з-за кордону агрохімікатів досить низької якості та шкідливих для довкілля.

Саме законопроєкти № 2289 та № 2548 спрямовані на використання в сільськогосподарському виробництві новітніх, екологічно безпечніших для довкілля та здоров’я людини препаратів. Крім того, це дасть поштовх українській науці у виробництві таких препаратів за європейськими стандартами та заміщення ними шкідливих генеричних препаратів-копій.

Щоб ми надалі не втрачали темпів євроінтеграційного поступу нашої держави, ще раз закликаю своїх колег — народних депутатів — під час вивчення законопроєктів:

найперше — звертати увагу на висновки аграрних фахівців, експертів ЄС, науковців;

по-друге — в жодному разі не піддаватися на брудні політичні ігри задля збереження корупційних схем, які можливі саме через застарілість і недосконалість певних норм українського законодавства;

по-третє — чинній владі необхідно не тільки грати на емоціях людей та політичних рейтингах, а вчитися ухвалювати стратегічні державницькі рішення, якими закріплюються базисні, фундаментальні, основоположні принципи європейських підходів до господарювання, що в підсумку забезпечать стале економічне зростання. Необхідно занурюватися в суть проблеми, навіть якщо вона на перший погляд не така значуща та виграшна для політичних дивідендів.

Вищеназвані умови дають змогу оперативно ухвалювати важливі для держави євроінтеграційні закони та створити передумови для наближення аграрного сектору України до європейських стандартів розвитку виробництва та високої якості продукції вітчизняних аграріїв.

Микола КУЧЕР,
народний депутат України VIII та IX скликань,
член комітету Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики,
для «Урядового кур’єра»