Нагадувати про те, що з кожним днем нафта дешевшає (нині у світі маємо стійке перевиробництво — тільки США за останні 7 років подвоїли видобуток нафти за рахунок використання сланцевих технологій, і, як переконують нас експерти енергетичного ринку, ніхто із видобувачів нафти зменшувати свої обсяги поки що не має наміру), це звертати увагу на очевидні речі. Проте для українців очевидним є й те, що при цьому вартість бензину і дизельного пального, яка добряче б’є по гаманцях, вперто тримається на традиційно високому рівні. Тож ми маємо ситуацію, коли водії чекають, доки вартість автомобільного пального на українських АЗС адекватним чином відреагує на здешевлення нафти, урядовці намагаються з’ясувати, що й до чого і врегулювати питання, натомість нафтотрейдери пояснюють, чому ми маємо те, що маємо.
А зняття Сполученими Штатами санкцій з Ірану додало сюди певної пікантної гостроти, оскільки на світовий паливний ринок повернувся дуже сильний гравець, й українці тепер намагаються відповісти на запитання, чи вплине цей факт бодай якимось чином на вартість пального в Україні. Тим паче, що на нещодавній зустрічі у міністра енергетики Володимира Демчишина, де збиралися представники паливного ринку, було озвучено бажання таки здешевити пальне. Чому ж ми не бачимо цього здешевлення?
Виявляється, розраховувати на те, що найближчим часом на нашому внутрішньому ринку щось зміниться у сенсі постачання нафтопродуктів, навряд чи варто. Так, колишній посол України в Ірані Олександр Самарський має сумніви, що нашій країні вдасться налагодити торговельні відносини з Іраном як експортером нафти. Річ у тім, що зняття санкцій, якщо йдеться про продаж нафти, для цієї країни насправді змінило не так уже й багато. З одного боку, вони й до цього продавали нафту (від США був дозвіл за певними позиціями), просто гроші за неї осідали на валютних рахунках без права ними користуватися, а з іншого, зазначає Олександр Самарський, Іран тісно пов’язаний з Росією й не ризикуватиме цими відносинами заради постачання пального в Україну, хіба що таки зайде зі своїм чорним золотом на європейський ринок.
Що в нас не буде іранської нафти (через те, що Україна розташована територіально поблизу регіонів альтернативного видобутку), погоджується і директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. «На нафтовому ринку все вирішує логістика, а постачання нафти з Ірану дуже проблематичне й затратне — пояснює він. — Навіть проект з азербайджанською нафтою закінчився нічим, адже логістика виявилася дорожчою». За словами експерта паливного ринку, причина низьких цін на нафту лише одна — перевиробництво й дуже великі запаси, а нині, як відомо, всі сховища буквально тріщать по швах. Востаннє низькі ціни, пригадує Сергій Куюн, були в 90-х роках минулого століття, коли барель нафти коштував 10—15 доларів. А нафтовий ринок має синусоїдальну модель, тож підйом за 10 років до 100 доларів і більше, а затим падіння, яке ми спостерігаємо тепер, — цілком закономірна річ.
Отож чи впаде ціна на нафтопродукти в Україні, залежить від внутрішньої ситуації. Олександр Самарський зазначає, що ціни на українських АЗС (через те, що вони мало залежать від ринкових умов) навряд чи зменшаться. Нафтотрейдери ж передусім звертають увагу на чинники, які формують ціну дизпального й бензину в нашій країні: валютний курс і податки. «Всі чомусь вважають, — пояснює Сергій Куюн, — що бензин складається з нафти, яка без упину дешевшає. Та якщо йдеться про ціну на бензин, то в Україні вона складається насамперед з валюти. Майже 85% ціни припадає на валютну складову — це закупівельні ціни й податки, встановлені у євро». А тепер запитання, зазначає аналітик: якщо валюта дорожчає (а вона здорожчала вже після відомої зустрічі в Міненерго, де йшлося про потенційну змогу знизити ціну на бензин), то чи дешевшатиме бензин, який складається з неї?
«Саме про це, — продовжує експерт, — ішлося у Демчишина: зупиніть падіння гривні й дайте змогу купувати валюту, тоді ціни й знизяться. Проте на сьогодні немає ні стабілізації курсу, ні змоги придбати валюту в потрібному обсязі. Та й долар в Україні стрімко злітає вгору — набагато швидше, аніж нафта падає вниз. Якщо курс долара повернеться на позначку 24 гривні, ціни мають знизитись, а при 25—26 гривнях немає жодних передумов. Тобто на кінець січня склалася ситуація, коли бензин мусив би подорожчати, хоч нафтотрейдери поки що про це навіть не згадують».
Окрім цього, якщо йдеться про пальне, то його висока ціна — це тільки одна із проблем, з якою стикаються споживачі. Друга, причому не менш важлива, — велика частка на ринку фальсифікату, на що минулого тижня звернув увагу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, оголосивши бодяжному пальному війну. За розпорядженням Прем’єра, упродовж двох тижнів на всіх основних АЗС країни мають взяти проби пального і перевірити його в лабораторії. Щоправда, лабораторія з потрібним для цього устаткуванням в Україні всього одна — у Державної фіскальної служби. Про наслідки проведених аналізів обіцяють поінформувати.
Ми в Google+