Нещодавно в Києві за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО та Всеукраїнської аграрної ради відбувся круглий стіл «Ринок землі: готовність держави та агросектору до повноцінного старту» у межах реалізації проєкту «Підтримка реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України».

Цей захід став підсумковим. Йому передували 23 круглі столи в 24 областях України, які проводили спільно експерти USAID та ВАР, представники обласних державних адміністрацій та обласних управлінь Держгеокадастру за участі 2080 представників аграрного сектору та органів місцевого самоврядування. Під час цих заходів з’ясувалося: в аграрної спільноти та місцевої влади накопичилося багато запитань щодо тлумачення норм законодавства, які стосуються ринку землі та шляхів вирішення окремих ситуацій, що можуть виникнути під час купівлі — продажу земельних наділів.

Багато цих питань стосуються нормативних актів, які вже ухвалено чи буде ухвалено найближчим часом задля правового забезпечення ринку землі.

З вантажем на плечах

Ці акти містять багато суперечностей, неоднозначних трактувань, деякі питання взагалі не вирішено.

Як зауважила юристка ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова, багато нарікань викликали технічні помилки в державному земельному кадастрі. Деякі ділянки в ньому взагалі відсутні — так звані білі плями, які перешкоджають формуванню повноцінного земельного ринку.

Або обов’язок власника землі узгоджувати межі своєї ділянки з усіма сусідами. Цей процес довгий, марудний, скандальний, закінчується зазвичай у судах і знов-таки, як правило, завершується рішенням на користь власника ділянки. Це свідчить про те, що ця вимога зайва.

Нечітко визначено в законодавстві поняття земельного масиву, через що на практиці виникають проблеми, зокрема із системами зрошення. Узагалі нема можливості зареєструвати в Держгеокадастрі земельний масив як цілісний об’єкт, через що реалізувати певні норми, закладені в це поняття, на практиці складно, хоч теоретично таку можливість декларують. Та спробуй ще створити цей масив, якщо процедура обміну земельних ділянок така заплутана…

Не визначено чітко підстави для відмови в продовженні договору оренди земель державної чи комунальної власності. Це питання фактично передали на розсуд представників місцевої влади. Вочевидь, це створює підґрунтя для сваволі та корупції.

Є нарікання від фермерів. У Державному реєстрі речових прав неможливо зареєструвати право на довічне успадковане володіння, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Але є ділянки, що мають такий статус!

Законом України про умови обігу земель сільськогосподарського призначення передбачено можливість викупу таких земель у власність, але як — процедуру не уточнено. А чому право викупу земель, які обробляють, мають ті фермери, які отримали наділи в постійне користування лише до 2001 року? І це не повний перелік нез’ясованих питань.

Стосовно цих зауважень підготовлено пропозиції та рекомендації, які скеровано до органів влади. Однак до відкриття ринку землі залишився місяць, чи можна сподіватися, що ці пропозиції та рекомендації буде враховано? Та й без них підготувати належно те, що вже ухвалено, часу не вистачає.

Скажімо, законопроєкт 2194 (неофіційна назва — законопроєкт про земельну децентралізацію) прийнято недавно, а підписав Президент днями, отже часу для розробки підзаконних актів на його виконання не так багато. Ще не ухвалено в другому читанні законопроєкт 3205—2 про Фонд гарантування кредитів для викупу землі, а якщо й встигнуть ухвалити, треба створити цей фонд і забезпечити його наповнення…

Є плани щодо фінансового забезпечення викупу землі громадянами, але через брак часу слід перейти від планів до їхньої реалізації. Те саме стосується протидії рейдерству: як повідомив Міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко, для цього буде створено комісію з представників різних міністерств та відомств.

Для зручнішого обробітку земельний масив має бути зареєстровано як цілісний об’єкт. Фото Володимира ЗAЇКИ

Готовність уряду

Уряд у цій непростій ситуації докладає максимум зусиль, аби запуск ринку землі не було зірвано. Міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко повідомив, що вже зроблено чи буде зроблено найближчим чином.

Так, у Держгеокадастру забрали функції, що містили корупційні ризики, уже працює в пілотному режимі національний портал геопросторових даних, розширюють програму «Доступні кредити 5—7—9», щоб землю могли викупити малі сільгоспвиробники, мільярд гривень спрямовано на компенсацію кредитної ставки тощо. Розробити підзаконні акти на виконання законів 2194 та інших планують протягом календарного місяця.

Також збираються врегулювати питання нормативної грошової оцінки земель. Загалом міністр сповнений оптимізму, хоч і згадав, що міністерство ще не працює і формування команди не завершено.

Підсумовуючи, Роман Лещенко зазначив: «Сьогодні ми маємо необхідну підтримку всіх органів державної ради, розуміння ОТГ в частині, що стосується реалізації земельної реформи. Будь-які політичні маніпуляції з цього приводу абсолютно беззмістовні. Земельну реформу ми проводили на засадах національного компромісу з урахуванням думки всіх суб’єктів. Це поступальний рух і ніякого поспіху не має бути в цьому процесі. Перші пів року функціонування ринку землі проходитиме в спокійному, сталому режимі, ми не очікуємо ажіотажу».

Від імені законодавців радник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Біленко пообіцяв, що із запровадженням ринку сільськогосподарських земель проблем не буде: «Закон про ринок землі — це компромісний закон, яким звузили коло осіб, котрі можуть набувати право власності на землю. Навіть юридична особа зможе купити землю лише у випадку, коли всі її учасники є громадянами України. Питання обігу земель, зокрема умови переважного права на викуп земель сільськогосподарського призначення, регулюється і ухваленим законопроєктом 2194… Усі питання оформлення такого права здійснюватимуть через нотаріуса, що зменшить рейдерство в агросекторі. Та найголовніше — законопроєктом передбачено передачу земельних повноважень на місця, а самої землі в комунальну власність. Відтепер управління землею здійснюватимуть органи місцевого самоврядування».