На початку року багато хто казав, що Україна збере значно менший урожай, ніж торік, через брак коштів на посівну та погані погодні умови. «Погода та нестача фінансів справді негативно вплинули на ситуацію у деяких регіонах, але її виправили і компенсували інші регіони», — зауважив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, додавши, що вже намолочено 58,7 мільйона тонн, при цьому ще треба зібрати кукурудзу із 400 тисяч гектарів, що може дати ще близько 2 мільйони тонн. «Наші очікування — урожай буде понад 60 мільйонів тонн зернових (торік було 63,8 мільйона. — Авт.)», — уточнив він.
Поставки під контролем
Водночас очікується і збільшення обсягів експорту. «Якщо Європа у цьому році планує експортувати 42 мільйони тонн, то Україна — 36 мільйонів і згодом вийти на другу експортну позицію у світі, тоді як вона поступається цим місцем США та Європі», — наголосив Олексій Павленко. Це стане можливим завдяки практиці підписання щорічних меморандумів про взаєморозуміння між Мінагрополітики та суб’єктами господарювання — екпортерами зерна, яким держава і гравці ринку узгоджують баланси споживання та експорту. Це не лише забезпечує прогнозований експорт, а й гарантує продовольчу безпеку держави.
Під час брифінгу в Кабміні такий меморандум на 2015—2016 маркетинговий рік підписали профільне міністерство, Українська зернова асоціація, Європейська бізнес-асоціація та Аграрний союз України.
«Меморандум передбачає внутрішнє споживання у 2015—2016 маркетинговому році 24 мільйонів тонн, на експорт — 36 мільйонів тонн, тобто більше, ніж споживаємо. При цьому 16 мільйонів тонн буде кукурудзи і 16,6 — пшениці, з них 8,8 мільйона продовольчої», — уточнив міністр, наголосивши, що цьогоріч маємо 2,5 мільйона тонн продовольчої пшениці перехідних залишків, або шестимісячний запас. Тоді як торік він був на рівні 1,6 мільйона тонн, а експорт 34,6 мільйона тонн.
«Меморандум — це планова дорожня карта між державою та бізнесом, яка забезпечує стабільність ринку, дає можливість усім спокійно і ефективно працювати без загрози для продовольчої безпеки. Це прозорість і прогнозованість, — пояснив Олексій Павленко. — За час дії меморандумів основні імпортери нашого збіжжя (Єгипет, Китай, Саудівська Аравія, Південна Корея тощо) переконались у якості зернових і стабільності поставок, тому й нарощують поставки», — резюмував він. Свою справу зробила й синхронна дія з Мінінфраструктури, відкриття єдиного вікна у портах та скасування зайвих документів і сертифікатів, що в рази скоротило час на експорт. «Наше завдання — зробити так, щоб судна, завантажені збіжжям, проходили митницю у портах за 10—15 хвилин, як у Роттердамі та Гамбургу», — наголосив високопосадовець.
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко погодився, що досягти рекордного експорту не вдалося б без дерегуляції, щотижневого зведення балансів та відлагодження логістичних питань і нагадав наслідки заборони експорту 2006 року та квотування — у 2010-му. Голова Комітету із зернових і олійних культур Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Микола Горбачов додав, що прогнозованість дає бізнесу можливість створити ліквідність і продавати якнайдорожче урожай. До прикладу, ситуація з Росією, яка запровадила заборону на експорт зерна, а тепер має значні залишки і несправедливу ціну на збіжжя, від чого страждають аграрії.
Щодо ситуації з посівною, то міністр наголосив, що нині лише 62% посівів в адекватному стані, 30% у зрідженому. А 35% посіяних озимих поки що взагалі не дали сходів через посуху і брак вологи. Однак ситуація щодня змінюється. За словами президента АСУ Геннадія Новікова, у південній частині країни ситуація почала стабілізуватися завдяки опадам. На сьогодні на Одещині товаровиробники, які посіяли у сухий ∂рунт, отримали сходи 100%. Якщо ще місяць-півтора будуть плюсові температури по всій Україні, то зникнуть загрози втрати озимих.
Нафту і газ на хліб не намастиш
Міністр агрополітики не бачить ризиків, пов’язаних з ембарго Росією на українську сільгосппродукцію. За його словами, постійні обмеження Росією імпорту з України призвели до диверсифікації ринків. Як наслідок, основними ринками для експорту нашої продукції стали країни Азії, куди йде 47% експорту, Європи — 26%, Африки — 14%, СНД — 11%. Лише цього року, за словами Олексія Павленка, відкрито ринок Ізраїлю для українського яйця, Саудівської Аравії — для курятини. Загалом Україна експортує свою продукцію — якісну та екологічно чисту — у 190 країн світу, годуючи 140 мільйонів людей на планеті, уточнив міністр.
Очільник аграрного відомства зауважив, що «диверсифікація ринку — одне із цьогорічних досягнень агросектору». Адже якщо торік імпорт із Російської Федерації становив 552 мільйони доларів, то вже у 2015-му знизився до 202-х мільйонів по всіх категоріях продуктів. Щодо експорту агропродукції з України в Росію, то він взагалі впав у чотири рази — із 937 мільйонів доларів за 10 місяців 2014-го до 253 мільйонів за аналогічний період 2015-го.
Чи виграє від цього Росія — питання, адже нафту і газ на хліб не намастиш, образно підсумував Олексій Павленко.
Щодо перемовин з МВФ, то вони, за словами міністра, тривають. Поки що в МВФ дуже жорстка позиція, і він не готовий іти на поступки. Міністерство доводить, що вітчизняний агросектор потребує підтримки. «Наразі є працююча система, і її не треба чіпати, або потрібно зробити перехідний період. Питання не в ПДВ, а в підтримці галузі, — наголосив посадовець. — Є кілька моделей. Перша — компенсація згідно із СОТ, яка не має перевищувати 20 мільярдів гривень. Друга — пряма підтримка агросектору та розвитку сільських територій: 200—300 євро на гектар. Ми порушили питання перед МВФ про ризики щодо сходів озимих і можливість створення резервного фонду для їхнього покриття».
Ми в Google+