На Закарпатті вдруге відбувся форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia. Цьогоріч він зосередив особливу увагу на темах розвитку мультикультурних фронтирів, міжетнічних відносин, соціальної згуртованості, розвитку громадянського суспільства, інтеграції в європростір, протидії дезінформації. Як і попередній, він не пройшов повз увагу кореспондента «Урядового кур’єра».

Актуально не лише для регіону

Серед учасників форуму — міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба й Угорщини Петер Сіярто, дипломати інших країн, представники українського уряду, народні депутати, експерти, письменники і, звичайно, очільники влади Закарпаття. За словами одного з організаторів заходу директора Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, тут зібралися ті, хто ухвалює рішення і впливає на процеси на локальному, регіональному, національному та центральноєвропейському рівнях.

Високі регалії учасників не завадили відвертому, без огляду на обережність аналізу соціальних, економічних, гуманітарних процесів, що відбуваються в Україні. Думки були фаховими і вивіреними, містили іноді різкі, проте справедливі й аргументовані оцінки. Серед десятків порушених питань особливо важливі для найзахіднішого регіону України, який, на думку організаторів, ще не повністю розкритий, прикордонні зв’язки, міжнаціональні відносини, протидія дезінформації та розвиток громадянського суспільства. 

Під збільшувальним склом

Те, що поліетнічність і мультикультурність регіону під час панельних дискусій, яких за два дні відбулося з десяток, аналізували дуже пильно і немов під збільшувальним склом, цілком природно. До цього зобов’язувало географічне розташування регіону, його демографічні особливості.

Стан міждержавних українсько-угорських відносин виокремив у виступі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він наголосив, що Закарпаття — мультиетнічний регіон, який формує унікальну культуру і вписується в мозаїчність, характерну для країн Центральної Європи. Він відіграє велику роль у налагодженні зв’язків нашої країни із сусідами, у її просуванні курсом євроатлантичної інтеграції. Цим ми посилюємо безпеку, отримуємо захист, поліпшуємо процвітання і розвиток для України, наголосив міністр. 

Коментуючи непрості відносини з Угорщиною, глава української дипломатії зазначив: «Існує суперечка у відносинах, зокрема через освітнє законодавство в Україні, а тепер ще й стосовно газового питання. Але у мене немає сумнівів, що коли ми з Угорщиною подолаємо непорозуміння, вона повернеться до гучної підтримки членства України в НАТО».

Своєрідною відповіддю на слова очільника зовнішньополітичного відомства Дмитра Кулеби прозвучало висловлювання Надзвичайного і Повноважного посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто: «Україна має право формувати свою мову, культуру та ідентичність, як вона вважає, це її право. Тут запитання лише в тому, щоб не було колізій з етнічними групами на її території». 

Угорський посол заявив про абсолютну готовність його країни співпрацювати з Україною. Він наголосив на потребі вдосконалювати роботу прикордонних пунктів пропуску, яких багато, але чимало з них не працюють належно або мають обмежені потужності. 

«Це призводить до того, що пункти не справляються з потоками, які через них проходять. Втілення інфраструктурних проєктів — одне з найважливіших питань у співпраці України та Угорщини», — підкреслив Іштван Ійдярто.

У контексті відносин двох країн керівник центру геополітики в Колегіумі Матіяша Корвінуса (Угорщина) Аттіла Демко зазначив, що  потрібно більше говорити про історії успіху в угорсько-українських відносинах і працювати більше, щоб протидіяти розпалюванню національної ворожнечі. Він вважає, що часом негатив у поширенні дезінформації надходить не лише з Росії. Прикладом цього він вважає діяльність центру «Миротворець», «потрапляння до списку якого угорських топпосадовців за начебто антиукраїнську риторику шкодить відносинам двох країн».

Найвище місце в рейтингу толерантності

Зацікавленість аудиторії викликали підсумки соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи». Його представник Андрій Сухарина зазначив: «Фактично до всіх меншин, які проживають на Закарпатті, тут позитивне ставлення, і воно набагато краще, ніж у жителів інших регіонів країни. За даними дослідження, понад 50% закарпатців не проти тісно спілкуватися чи навіть породичатися із представниками інших національностей. Тут ситуація краща у ставленні до нац-меншин, ніж в Україні, зокрема до євреїв і ромів. Говорити, що на Закарпатті розвивається етнічний конфлікт, недоречно. Коли у Києві йдеться про Закарпаття, на жаль, говорять у негативному контексті — про сепаратизм, який важко тут знайти, контрабанду та інші проблеми. Вважаю це неправильним. Так ми свідомо чи ні поширюємо дезінформаційні тези Росії». 

Вирішальне слово — за суспільством

«Нам важливо зосередитися на тому, що лідер у всіх наших реформах — громадянське суспільство. Тож якщо представники національних меншин різних регіонів працюватимуть над розвитком  громадянського суспільства, то все буде успішно, — зазначив на форумі голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт. — Неуспіхом якраз буде стратегія самоізоляції й небажання з’ясовувати, що відбувається в цій країні. Україна до всіх національних меншин ставиться як до своїх громадян і намагається давати їм всі можливості для реалізації».

Експертка, співзасновниця нацплатформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Юлія Тищенко вважає, що меншинам слід забезпечити ефективне представництво на політичному рівні: «У загальнокультурному сенсі це цілий процес вписування історії цих спільнот у загальнонаціональний контекст. Це точкова робота із ЗМІ, аби мова ворожнечі менше знаходила собі місце у медіа. Це і збільшення рівня довіри між представниками однієї громади, і відкритість цієї громади до інших, і розвиток у ній локальної демократії, й  пожвавлення економічних процесів». 

Про потребу підвищення рівня освіти на гірських територіях як про одну з найнагальніших, говорила міністр освіти і науки України 2016—2019 років Лілія Гриневич: «В Україні немає рівного доступу до високоякісної освіти жителів міста і села. І Закарпаття, яке має багато сільських та гірських територій, перебуває під впливом цієї різниці». За її словами, робота в цьому напрямі триває, але надзвичайно мляво і потребує більшої підтримки. 

Лілія Гриневич зауважила, що згуртованості українського суспільства сприяє Нова українська школа: «Побудувати згуртованість без цінностей мультикультурності неможливо. Це частина змісту реформи, яку здійснює програма НУШ».

На форумі прозвучало багато думок і висновків експертів, які мають стати основою у визначенні пріоритетів, формуванні стратегій розвитку різних галузей, які можна розглядати і слід враховувати під час ухвалення рішень на урядовому рівні.