У кілька разів збільшити свій бюджет, не випрошуючи на це додаткових коштів у держави, Міністерство культури планує завдяки змінам, які воно ініціює до Податкового кодексу України. Згідно з ними, спеціальний фонд Мінкульту постійно поповнюватиметься 15-відсотковим фінансовим збором із зарубіжних гастролерів, з якого 60% ітиме на підтримку регіональних гастрольних заходів (щоб, наприклад, найкращі колективи Львова змогли побачити в Донецьку, Дніпропетровську і навпаки), а 40 — централізованих загальнодержавних.

На створення вітчизняної кіноіндустрії спрямовуватиметься збір з реклами й кабельного телебачення та певний відсоток з продажу квитків у кінотеатрах. Захисту і розвитку української культури сприятимуть і звільнення митців від податку на додану вартість та узаконення діяльності меценатів; і введення захищеної статті держбюджету на охорону музеїв та налагодження моделі співробітництва міністерства з громадськістю.

Про ці напрацювання Мінкульту з базових питань його діяльності, проблемних уже багато років, за сто днів роботи в уряді поінформував учасників відеоконференції «Нагальні проблеми галузі культури в регіонах» — представників управлінь культури Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Харківської областей та столичних експертів — заступник міністра культури Олександр Журавчак.

Щодо державного фінансування галузі, наголосив Олександр Журавчак, то за півтора місяця воно зменшилося не більше ніж на 5% від того, що було заплановано, тобто переважно його вдалося зберегти. Єдине, що не змогли відстояти, зазначив заступник міністра, — 50% надбавок бібліотекарям і 20% — працівникам початкових мистецьких навчальних закладів. Бо поправка про граничний розмір цих надбавок, прийнята урядом, призвела до того, що в деяких областях, де культура в керівництва не в пріоритеті, надбавка з 50% скотилася до 10, тобто матеріальне забезпечення працівників значно погіршилося. Міністерство культури в листах за підписом міністра до усіх голів облдержадміністрацій попросило врахувати, що при плануванні ці надбавки були передбачені від 40% до 50% для бібліотек і від 15% до 20% для мистецьких шкіл; а щоб вони повернулися до розмірів, які були до поправки, постійно веде діалог із Мінфіном.

У регіонах знаходять свої джерела фінансування. «У 2013 році вперше за останні десятиліття по галузі «Культура» сформований бездефіцитний бюджет; затверджено рішеннями сесії Харківської обласної ради Програму розвитку культури і туризму Харківської області на 2014—2018 роки», — зазначив начальник управління культури Харківської облдержадміністрації Дмитро Кузнєцов.

Присутня на відеоконференції в Кабміні директор департаменту культури Вінницької міської ради Ірина Френкель зауважила, що у Вінниці долати гуманітарну кризу допомагає нова культурна основа розвитку міста, що ∂рунтується на трьох ідеях: толерантність, талант і технології, й саме технології є інструментом вирішення фінансових питань. А щодо активізації туристичної гілки як значимого джерела фінансування культури в Україні, на чому акцентував експерт, редактор відділу культури часопису «Дзеркало тижня» Олег Вергеліс, пані Ірина нагадала, що саме з культурними подіями пов’язано 50% туризму в світі.

І може, також за кошти саме від таких подій, які приваблять до України туристів вітчизняних та зарубіжних, підтримуватимуть у належному стані й унікальні дерев’яні церкви Карпатського регіону країни, торік внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, бо на них, як повідомили на відеоконференції представники Львівщини, з державного бюджету не виділено жодної копійки ні торік, ні позаторік, ні цього року.

А чи можна коштами виміряти особливу патріотичну актуальність в культурі нашого сьогодення проекту Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим!» «Конотопська битва. Російсько-українська війна ХVІІ століття», про який розповіла учасникам відеоконференції його виконавчий директор Оксана Левкова? Можна. Бо щоб усі восьмикласники України, а надто її півдня та сходу, від відомих істориків, художників, письменників, музикантів, з-поміж яких Ірена Карпа й Фагот із гурту «Танок на майдані Конго», довідалися, як військо гетьмана Івана Виговського та кримські татари перемогли багатотисячну армію російського царя, для поширення цього відеоуроку фінансових потуг руху «Не будь байдужим!» замало…

Є над чим замислитися про роль української культури на шляху за Програмою розвитку країни до 2020 року.